Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №260/5390/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/5390/25 пров. № А/857/24754/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гепфель А.А.

від позивача Яковлєв А.В.,

від відповідача Савицький С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі №260/5390/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой» до Головного управління ДПС в Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання винити дії,-

суддя в 1-й інстанції – Луцович М.М.,

дата ухвалення рішення – 27.03.2026,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 06.04.2026

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой» (далі - позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС в Закарпатській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) у якому просив:.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він надіслав повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, натомість отримав повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Не дивлячись на надання додаткових пояснень та документів, Комісія ГУ ДПС у Закарпатській області однаково прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Позивач не погодився із такими рішеннями, адже контролюючому органу відповідні пояснення щодо здійснення господарських операцій та їх документальне підтвердження надав, тоді як спірні рішення не містять чіткої та зрозумілої підстави їх прийняття.

Також позивач вважає, що при проведенні моніторингу податкових накладних контролюючий орган не може підміняти документальну перевірку.

Для повного відновлення прав та інтересів позивач також просив суд зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі №260/5390/25 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області № 12575356/34657857 від 04.03.2025 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой» у реєстрації податкової накладної № 5 від 14.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 14.03.2024, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой», днем її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області № 12575370/34657857 від 04.03.2025 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой» у реєстрації податкової накладної № 8 від 14.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 14.03.2024, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой», днем її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №12575369/34657857 від 04.03.2025 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой» у реєстрації податкової накладної № 27 від 27.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 27 від 27.02.2024, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой», днем її подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авескрамстрой» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7267,20 грн

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що складаючи податкові накладні на адресу контрагента та направляючи їх на реєстрацію в ЄРПН, постачальник ініціює процес, який в подальшому призводить до декларування неправомірних сум та породжує можливість включення їх до складу податкового кредиту та відповідно зменшення податкового навантаження або навіть бюджетного відшкодування відповідних сум. У спірній ситуації, відповідач 1 відмовив у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

Враховуючи позицію Верховного Суду у Постановах від 24.03.2025 у справі №140/32696/23, від 24.07.2025 у справі №420/14450/24, зокрема: «неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН», контролюючий орган правомірно відмовив у реєстрації податкових накладних.

Відповідач звернув увагу і на те, що контролюючий орган наголошував які саме документи є необхідними для прийняття вмотивованого рішення про реєстрацію податкових накладних.

Отже, враховуючи вищезазначене, відповідач 1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Апелянт просив скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у цій справі та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Вказав, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, аргументованою та логічною є позиція суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні.

Позивач просив залишити апеляційну скаргу відповідача 1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року без задоволення, а рішення у цій справі без змін.

В судовому засіданні представник апелянта позовні вимоги підтримав повністю. Просив вимоги такої задовольнити повністю.

Предствник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач 2 явки уповноваженого представника в судове засіданні не забезпечив. про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що позивач склав податкову накладну № 5 від 14.03.2024 на отримувача ТОВ «Стройуком». Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця: Нове будівництво цеху металевих конструкцій с. Ільниця (2) вул. Фенича, Хустського району Закарпатської області згідно договору № 13/03-24-2 від 13.03.2024.

14.03.2024 позивач склав податкову накладну № 8 на отримувача ТОВ «Стройуком». Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця: Будівництво цеху металообробного виробництва в м. Перечин по вул. Промислова Ужгородського району Закарпатської обл. згідно договору № 04/04-23-1 від 04.04.2023.

27.02.2024 позивач склав податкову накладну № 27 на отримувача ТОВ «Стройуком». Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця: Будівництво корпусу ремонтно-металічного виробництва в Індустріальному парку ТОВ «ФВТ», в м. Перечин, згідно з договором №21/07-23-2 від 21.07.2023.

Вказані податкові накладні направлені засобами інформаційно-телекомунікаційних систем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами автоматизованого моніторингу податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків реєстрацію вищенаведених накладних зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 43.21 перевищує величину залишку визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та документи достатні для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивач до відповідача 1 подав повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено:

- Повідомлення №2 від 20.02.2025 до податкової накладної №5 від 14.03.2024,

- Повідомлення №12 від 22.02.2025 до податкової накладної №8 від 14.03.2024,

- Повідомлення №4 від 21.02.2025 до податкової накладної №27 від 27.02.2024.

За результатами розгляду наданих повідомлень відповідач 1 25.02.2025 надіслав позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь позивач до відповідача 1 подав Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- Повідомлення №2 від 01.03.2025 до податкової накладної №5 від 14.03.2024,

- Повідомлення №5 від 01.03.2025 до податкової накладної №8 від 14.03.2024,

- Повідомлення №2 від 28.02.2025 до податкової накладної №27 від 27.02.2024.

За результатами розгляду вищезазначених повідомлень відповідач 1 прийняв рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, зокрема:

- від 04.03.2025 № 12575356/34657857 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.03.2024№ 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.03.2025 № 12575370/34657857 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.03.2024№ 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 04.03.2025 № 12575369/34657857 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.02.2024№ 27 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із цими рішеннями відповідача 1, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що надані позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Закарпатській області документи, які стосуються надання позивачем послуг для ТОВ «Стройуком», є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.

Контролюючий орган, на думку суду, застосував формальний підхід до вирішення питання реєстрації податкових накладних, адже позивач надав відповідач 1 достатні для реєстрації податкових накладних документи.

Отже, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті безпідставно та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187, п. 201.1 ст.200 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Вказане свідчить про те, що для реєстрації податкової накладної достатньо однієї події, як то - факт відвантаження товару/надання послуги або дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку. Відтак, ПК України не містить норм законодавства який передбачає, що реєстрація податкової накладної здійснюється за умови одночасного настання двох вище обумовлених подій.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку №1246).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019 затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 43.21. перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що міститься в додатку 3 до Порядку № 1165 обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

За таких обставин, з врахуванням вказаного критерію ризиковості, про що зазначено у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, позивачу слід було на виконання внесеної пропозиції надати до податкового органу первинні документи, які підтверджували обставини щодо наявності у нього відповідних ресурсів для надання замовнику будівельних послуг та факт придбання для цього відповідних матеріалів.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 вказаного Порядку № 520 установлено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з п. 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 7 Порядку №520).

На підставі наказу Міністерства фінансів №19 від 12.01.2023 п. 9 Порядку № 520 з 08.03.2023 року викладено в новій редакції, а зокрема змінено порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК.

Відповідно до п. 9 Порядку №520 (з урахуванням внесених змін) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З 20 по 22 лютого 2025 року позивач надіслав податковому органу три повідомлення із поясненнями та копіями документів, зокрема:

1) щодо податкової накладної № 5 від 14.03.2024:

- Договір субпідряду № 13/03-24-2 від 13.03.2024;

- Акт прийому-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) до Договору субпідряду № 13/03-24-2 від 13.03.2024;

- платіжне дорученням № 1613 від 14.03.2024 про перерахування передоплати у розмірі 2 250 000 грн.;

- Проєкт-кошторис;

- Договір поставки будівельних матеріалів № 02/03-2018 від 02.03.2018;

- Видаткові накладні на будівельні матеріали від ТОВ «Призма Енерджи Груп» від № 175 від 19.04.2024, № 185 від 26.04.2024, № 186 від 26.04.2024, № 188 від 29.04.2024, № 190 від 30.04.2024, № 198 від 07.05.2024, № 199 від 07.05.2024;

- Видаткові накладні на будівельні матеріали від ТОВ «Кабельні-технології» № РН-0011519 від 12.04.2024, № РН-0012988 від 28.04.2024, № РН-0014345 від 08.05.2024;

- Ліцензію № 25-Л від 09.06.2017, виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- Дозвіл № 0525.18.14 від 07.11.2018, виданий Державною службою з питань праці Головного управління Держпраці в Донецькій області;

- Виписку з Постанови КМУ від 24.03.2022 № 357 щодо продовження терміну дії дозвільних документів на період дії воєнного стану і протягом 1 місяця після його припинення чи скасування;

- Картку рахунку 361 за березень 2024, Картку рахунку 281 за березень 2024, Акт звірки взаємних розрахунків від за березень 2024.

2) щодо податкової накладної № 8 від 14.03.2024:

- договір субпідряду № 04/04-23-1 - нове будівництво комплексу металообробного виробництва для вітроенергетичних установок в Індустріальному Парку «Френдлі Вінд Технолоджи», м. Перечин, Закарпатська обл., Україна;

- акт прийому-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) до Договору субпідряду № 04/04-23-1 від 04.04.2023;

- платіжне доручення №1615 від 14.03.2024 про передоплату в сумі 500000 грн.;

- договір поставки будівельних матеріалів з ТОВ «Призма Енерджи Груп» № 02/03-2018 від 02.03.2018;

- видаткові накладні № 143 від 05.04.2024, № 144 від 08.04.2024, № 195 від 03.05.2024, № 196 від 07.05.2024 щодо цієї поставки будівельних матеріалів;

- товарно-транспортну накладну № Р196 від 07.05.2024;

- ліцензію № 25-Л від 09.06.2017, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- дозвіл № 0525.18.14 від 07.11.2018, виданий Державною службою з питань праці Головного управління Держпраці в Донецькій області;

- виписку з Постанови КМУ від 24.03.2022 № 357 щодо продовження терміну дії дозвільних документів на період дії воєнного стану і протягом 1 місяця після його припинення чи скасування;

- картку рахунку 361 за березень 2024, Картку рахунку 281 за березень 2024, Акт звірки взаємних розрахунків за березень 2024;

- графік виконання робіт ДЦ 254

3) аналогічні документи позивач надав і щодо податкової накладної № 8 від 14.03.2024.

Оцінюючи зазначені вище документи у сукупності, специфіку діяльності позивача, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач має відповідну матеріально-технічну базу та штат працівників для ведення своєї діяльності. Факт настання першої події надання послуг підтверджується відповідними документами наданими як контролюючому органу, так і до суду. За наслідком настання цих подій складено податкову накладну, реєстрацію яких було зупинено.

Відповідачами не підтверджено та не спростовано, що надані позивачем документи разом із поясненнями були недостатніми та такими, що не розкривали наявності у позивача факту першої події (надання послуги), яка супроводжується складанням податкової накладної та/або наявності у позивача необхідного обсягу ресурсів для здійснення господарської діяльності, за якою складено відповідні податкові накладні.

За таких обставин, надані відповідачу пояснення позивача разом з підтверджуючими документами були достатніми для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Слід зазначити, що відмова у прийнятті до реєстрації ПН з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію, можлива, виключно, за умови наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої платником податку інформації, протилежне вказує на протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20 та від 02.07.2024 у справі №440/5004/23 висловлено позицію, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

При цьому Верховний Суд зазначив, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №520/15348/20, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20).

Дослідивши оскаржувані рішення, колегія суддів зазначає, що вони не містять належної оцінки наданим поясненням та документам позивача (які подані разом із повідомленням про надання пояснень щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено) та підстав, мотивів їх не урахування або недостатності для становлення факту настання першої події (надання послуг), який в силу приписів Податкового Кодексу України супроводжується складанням та реєстрацією податкової накладної.

Крім того колегія суддів зазначає, що дії контролюючого органу не є послідовними, адже зупиняючи реєстрацію податкових накладних контролюючий орган запропонував платнику податків надати пояснення з підстав постачання товарів/послуг перевищує величину залишку послуги для провадження виду діяльності, зазначеного у поданій на реєстрацію податковій накладній та пропонує надати додаткові пояснення та документи відносно обумовленого, натомість не надаючи жодної оцінки поданим документам контролюючий орган фактично вимагає інші документи, які не стосуються наявності у позивача товарних залишків та або ресурсів, а фактично обсяг додатково витребуваних документів вказує на намагання контролюючого органу з`ясувати обставини щодо настання другої події - оплати вартості наданих послуг та порядку узгодження сторонами договору вартості таких послуг.

Водночас приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.12.2022 справі № 500/2237/20 та від 02.04.2025 у справі № 380/7481/24.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 № К/9901/17623/19 (справа № 1640/2650/18), від 27.04.2020 № К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 № К/9901/7590/19 (справа № 0940/1240/18).

Крім того, апеляційний суд встановив, що відповідач додаткового витребовував у позивача дозвільні документи, які позивач надав разом із першим поясненням; довідку про вартість будівельних робіт, яку позивач надав і яка є у справі; графік виконання будівельних робіт, який позивач надав разом із першими поясненням; картки рахунків 361 та 281, які позивач надав разом із першими поясненнями; ТТН, які позивач надав разом із першими поясненням. Позивач також пояснив, що будівельні матеріали не зберігав на складі, оскільки такі поставлялись контрагентами – продавцями.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність спірних рішень критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, таке є протиправним та слід скасувати.

Встановивши протиправність рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН.

Таке зобов`язання не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки у спірних правовідносинах після скасування протиправного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної і за відсутності встановлених судами правових підстав для повторної відмови суб`єкт владних повноважень не має декількох рівнозначних правомірних варіантів поведінки.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області - залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі №260/5390/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 07.09.26