Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №300/485/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/485/25 пров. № А/857/32167/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року (суддя – Микитин Н.М., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного рішення – не зазначено),

в адміністративній справі №300/485/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, як члену сім`ї репресованих та згодом реабілітованих громадян (батьків), у проведенні перерахунку та виплаті підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25% від мінімальної пенсії за віком; 2) зобов`язати відповідача здійснити з 20.12.2024 (з дати звернення) перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", як члену сім`ї репресованих та згодом реабілітованих громадян (батьків), з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти її задоволення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не здійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту "г" частини 1 статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20.12.2024, урахуваннями виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту "г" частини 1 статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20.12.2024, з урахуваннями виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи, що таке підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що із заявою про перерахунок пенсії, передбаченою Порядком № 22-1, позивач не звертався, відповідно рішення про відмову в перерахунку пенсії Головним управлінням не приймалось. Позивач, направив до Головного управління письмову заяву від 20.12.2024 (письмове звернення) згідно Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 № 393/96- ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) про встановлення підвищення до пенсії у розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України № 1788- ХІІ "Про пенсійне забезпечення", як члену сім`ї репресованих та згодом реабілітованих громадян (батьків). Отже, відносини, які склались між сторонами у даній справі, унормовані положеннями Закону № 393/96-ВР. Відтак, відповідь Головного управління № 379-9524/М-02/8-0900/25 від 13.01.2025 носить інформаційний характер та не являється рішенням про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Крім того, згідно довідки про реабілітацію, позивачу було встановлено підвищення до пенсії як членам сімей реабілітованих 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленої розрахункової величини розміру мінімальної пенсії за віком, яка застосовувалась при обчисленні відповідних підвищень і надбавок до пенсії (19,91 грн. х 25%), на сьогодні виплачується - 43,52 грн. Пенсія виплачується згідно з нормами чинного законодавства. Суд першої інстанції не звернув на вказані вище обставини належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Суд встановив такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім`ї (реабілітованих) у розмірі 43,52 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 за №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", що визнається та не заперечується сторонами.

Відповідач розглянувши звернення позивача від 20.12.2024, листом від 13.01.2025 за №379-952/М-02/8-0900/25 відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням надбавки в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано. В спірному випадку Управління посилаючись на те, що до пенсії позивача за віком нараховується надбавка в розмірі 43,52 гривень як членам сімей реабілітованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 за №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", згідно якої громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані проводиться підвищення пенсії в розмірі 54,40 гривень, а членам їх сімей, яких було примусово переселено 43,52 грн. Орган пенсійного забезпечення стверджує, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині розмірів надбавок та підвищень з 01.01.2024 не діє (а.с.9).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до адміністративного суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (частина 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Пунктом 6 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом №1788-ХІІ. Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Водночас, нормами підпункту 2 пункту 4 Постанови №654 установлено, що з 1 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 гривні.

Стаття 8 Конституції України гарантує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону №1788-ХІІ, який має вищу юридичну силу, а не підпункту 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008, зважаючи на те, що остання звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону.

Отже, підвищення пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, має бути здійснено у розмірі, передбаченому Законом №1788-ХІІ, а не Постановою №654, як просить врахувати відповідач.

Суд першої інстанції вірно вказав що, станом на день подання позивачем заяви про спірний перерахунок підвищення до пенсії положення пункту "г" частини 1 статті 77 Закону №1788-ХІІ є чинними.

У розглядуваній справі суд встановив, що згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 від 12.12.2024 позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", а отже, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991 №962-XII.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність у позивача права на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону №1788-XII із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену сім`ї репресованих та згодом реабілітованих громадян (батьків), у проведенні перерахунку та виплаті підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону №1788-ХІІ, що також відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка наведена у постанові від 31 травня 2024 року у справі № 500/3332/23.

Відтак відповідач протиправно не здійснив позивачу перерахунок і виплату підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" частини 1 статті 77 Закону №1788-ХІІ в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20.12.2024, урахуваннями виплачених сум

Отже, суд першої інстанції, встановивши право позивача на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону № 1788-XII із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену сім`ї репресованих та згодом реабілітованих громадян (батьків), ухвалив вірне рішення про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач безпідставно обмежив право позивача у проведенні розрахунку підвищення пенсії як члену сім`ї репресованих та згодом реабілітованих громадян (батьків), у розмірі, передбаченому п. «г» ст.77 Закону №1788-XII, із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

При цьому, доводи апелянта (відповідача) не спростовують рішення суду першої інстанції, з урахуванням вищенаведеного.

Щодо доводів апелянта про те, що із заявою про перерахунок пенсії, передбаченою Порядком № 22-1, позивач не звертався, відповідно рішення про відмову в перерахунку пенсії Головним управлінням не приймалось, колегією суддів такі відхиляються, так як заява позивача розглянута Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області по суті заявлених у ній вимог, а отже відмовлено позивачу у здійсненні спірного перерахунку, а не просто надано роз`яснення.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року в адміністративній справі №300/485/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська