Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №240/22368/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22368/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач - Томчук А.В.

08 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Житомирської області від 29.089.2025 № 45/7, зобов`язати відповідача провести перевірку відповідно до обставин, зазначених у позовній заяві, а також поновити його порушене право щодо отримання інформації про назву органу чи установи, яка видала доручення від 01.04.2025 № 09/25.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 29 серпня 2025 року №45/7.

Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08 липня 2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Ляхова О.В.

В іншій частині позову відмовлено.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що відповідачем не дотримано встановленої законодавством процедури розгляду скарги позивача, оскільки останнього не було належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання дисциплінарної палати КДКА. Зазначене позбавило позивача можливості бути присутнім на засіданні та реалізувати свої процесуальні права, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення та необхідність його скасування із зобов`язанням відповідача повторно розглянути скаргу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції, встановивши обставини, які, на його думку, можуть свідчити про порушення вимог законодавства та наявність у діях адвоката Ляхова О.В. і ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, відповідно до статті 249 КАС України мав постановити окрему ухвалу та направити її відповідним органам для вжиття передбачених законом заходів. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки по суті доводам щодо правомірності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення відповідно до вимог апеляційної скарги.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Після відкриття апеляційного провадження 15.06.2026 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області зі скаргою на дії адвоката Ляхова О.В.

У поданій скарзі ОСОБА_1 порушував питання щодо проведення перевірки дій адвоката Ляхова О.В., який на думку скаржника вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), шляхом підроблення ордеру адвоката у судовій справі Богунського районного суду Житомира, в якій скаржник є відповідачем, і відповідно до позову представник позивача - адвокат Ляхов О.В. намагається стягнути з ОСОБА_1 борг у сумі 227239,10 грн.

Як зазначав у скарзі ОСОБА_1 , адвокат Ляхов О.В. в ордері серії AM №1123886 від 03.04.2025 року не вказав назву органу чи установи, які видали йому доручення на надання безоплатної правової допомоги, а так як довіритель адвоката Ляхова О.В. - ОСОБА_3 - сплачує податки до ГУ ДПС у Житомирській області, то вона не має права на безоплатну правову допомогу, що свідчить про те, що ордер є підробленим.

За результатами розгляду скарги Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області прийняла рішення від 29.08.2025 № 45/7, яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні" (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

У силу норм статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Стаття 34 Закону № 5076-VI визначає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Так, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За приписами статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до положень статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 37 Закону № 5076-VI визначено стадії дисциплінарного провадження.

Відповідно вищезгаданої статті Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається, зокрема, зі стадій проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, порушення дисциплінарної справи, розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 Закону передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Отже, законодавством визначено послідовну процедуру розгляду дисциплінарної скарги, дотримання якої є необхідною передумовою прийняття правомірного рішення.

Відповідно до норм статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до пункту 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляється про проведення засідання дисциплінарної палати КДКА не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення та має право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази, заявляти клопотання і відводи, користуватись правничою допомогою адвоката.

Належним повідомленням такої особи є, зокрема, надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою, зазначеною у заяві (скарзі), або надіслання листа на адресу електронної пошти такої особи, зазначену у скарзі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, у скарзі ОСОБА_1 зазначив адресу: АДРЕСА_1 .

Водночас у повідомленні від 26.08.2025 про дату, час та місце розгляду скарги зазначено адресу: АДРЕСА_2 , яка відповідає адресі адвоката Ляхова О.В.

Крім того, у списку згрупованих відправлень АТ «Укрпошта» від 26 серпня 2025 року навпроти ОСОБА_1 зазначено неповну адресу, а номер телефону для повідомлення про вручення збігається з номером телефону, зазначеним щодо адвоката Ляхова О.В.

При цьому матеріали справи не містять належних доказів отримання ОСОБА_1 відповідного повідомлення або іншого належного повідомлення його про дату, час та місце засідання дисциплінарної палати.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не забезпечено належного повідомлення особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, про розгляд поданої нею скарги.

При цьому встановлене порушення не може розцінюватися як суто формальне, оскільки внаслідок неналежного повідомлення ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати передбачені пунктом 44 Положення №120 процесуальні права.

Зокрема, він не мав можливості бути присутнім на засіданні дисциплінарної палати, надати пояснення, подати докази, заявити клопотання, висловити заперечення та безпосередньо довести свою позицію щодо обставин, викладених у скарзі.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про істотність допущеного відповідачем процедурного порушення.

Щодо доводів апеляційної скарги, то однією із таких є посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, на його думку, не надав оцінки по суті наведеним ним обставинам щодо неправомірних дій адвоката Ляхова О.В., зокрема щодо оформлення ордера та надання безоплатної правничої допомоги.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими.

Як уже зазначалося, предметом розгляду у цій справі є оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 29 серпня 2025 року №45/7.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що зазначене рішення прийнято з істотним порушенням процедури розгляду скарги, оскільки особу, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, належним чином не повідомлено про засідання дисциплінарної палати.

За таких обставин суд першої інстанції не мав підстав для вирішення по суті питання про наявність чи відсутність у діях адвоката дисциплінарного проступку, оскільки вирішення питань, пов`язаних із дисциплінарною відповідальністю адвокатів, належить до компетенції відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. При цьому повноваження КДКА щодо оцінки обставин та матеріалів дисциплінарного провадження і прийняття за результатами такої оцінки відповідного рішення за своєю правовою природою є дискреційними.

Здійснюючи перевірку рішення суб`єкта владних повноважень, суд не може перебирати на себе його дискреційні повноваження та самостійно вирішувати питання, віднесені законом до компетенції такого суб`єкта. Відтак, за встановлення істотного порушення процедури розгляду скарги суд першої інстанції обґрунтовано обмежився оцінкою правомірності оскаржуваного рішення з точки зору дотримання встановленої процедури його прийняття.

У цьому випадку суд першої інстанції правильно визначив, що спочатку відповідач повинен повторно розглянути скаргу з дотриманням установленої процедури та забезпеченням заявнику можливості реалізувати належні йому процесуальні права. Лише після цього КДКА має вирішити питання про наявність або відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи.

Наведений підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду щодо визначення меж судового перегляду рішень органів адвокатського самоврядування у дисциплінарних провадженнях. Зокрема, відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 30.09.2021 у справі № 440/1376/19, від 12.10.2021 у справах № 820/4155/18 та № 820/4158/18, від 23.12.2021 у справі № 826/13972/18, від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17, від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21.

Відтак доводи апелянта про необхідність розгляду судом по суті питання щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_2 дисциплінарного проступку є безпідставними та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки за встановленого істотного порушення процедури розгляду скарги надання такої оцінки було б передчасним та фактично означало б перебрання судом на себе повноважень компетентного органу адвокатського самоврядування.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку доводам апеляційної скарги щодо необхідності постановлення окремої ухвали з приводу обставин, які, на думку апелянта, можуть свідчити про вчинення адвокатом Ляховим О.В. та ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Частиною шостою статті 249 КАС України передбачено, що окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Водночас частиною восьмою статті 249 КАС України визначено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

З наведених норм убачається, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Отже, вирішення питання про постановлення окремої ухвали належить до дискреційних повноважень суду та здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин справи і характеру встановлених під час її розгляду порушень.

При цьому доводи апелянта щодо можливого вчинення адвокатом Ляховим О.В. та ОСОБА_3 кримінальних правопорушень не можуть бути самостійною підставою для постановлення окремої ухвали у цій справі, оскільки встановлення наявності чи відсутності у діях зазначених осіб складу кримінального правопорушення не входить до предмета розгляду цієї справи та судом у межах цього провадження не здійснювалося.

З огляду на предмет та межі розгляду цієї справи, а також встановлені під час її апеляційного перегляду обставини, колегія суддів не вбачає передбачених статтею 249 КАС України підстав для постановлення окремої ухвали.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий Томчук А.В.

Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.