Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №715/1183/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1183/26

Провадження № 2/715/578/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в селищі Глибока в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом в розмірі 48500,00 грн., посилаючись на те, що 26.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено електронний кредитний договір № 1245-5831.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Станом на 06.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 118 250,00 гривень, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом – 15 000,00 гривень,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 103 250,00 гривень.

Разом з тим позивач зазначає, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 69 750,00гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 48500,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом – 15 000,00 гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 33 500,00 гривень;

що разом становить 48 500,00 гривень.

Позивач вказує, що у разі здійснення Позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених Позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 48 500,00 гривень та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, Кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 69 750,00 гривень, а дію Кредитного договору - припинено у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу Позичальника.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1245- 5831 від 26.07.2023 р., в розмірі 48 500,00 гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом – 15 000,00 гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 33 500,00 гривень; про що винести відповідне рішення.

Судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень, пов`язані з розглядом цієї Позовної заяви, у встановленому законодавством порядку покласти на Відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь Позивача.

03 червня 2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_1 (в інтересах якого діє представник – адвокат Онофрей Іоан Костянтинович) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії. Просить суд:

1. Прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

2. Визнати недійсним Договір про відкриття кредитної лінії №1245-5831 від 26 липня 2023 року, укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

3. У задоволенні позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1245-5831 від 26.07.2023 року відмовити повністю.

4. Стягнути з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь держави судовий збір та вирішити питання розподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України.

05 червня 2026 року судом винесено Ухвалу, якою об`єднано в одне провадження цивільну справу №715/1183/26, провадження №2/715/578/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії, залишивши їй номер 715/1183/26, провадження № 2/715/578/26. Продовжити розгляд справи у загальному позовному провадженні.

18 серпня 2026 року Ухвалою суду закрито підготовче провадження та вказану цивільну справу призначити до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, однак його представник – адвокат Онофрей Іоан Костянтинович подав до суду заяву, у якій просить суд:

1. Провести розгляд цивільної справи № 715/1183/26 за відсутності відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 .

2. Зустрічний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним Договір про відкриття кредитної лінії № 1245-5831 від 26 липня 2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

4. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

5. Стягнути з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 (або держави) судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України.

6. Врахувати попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. та прийняти до відома повідомлення про подання детального розрахунку і доказів підтвердження витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено електронний кредитний договір № 1245-5831.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Станом на 06.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 118 250,00 гривень, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом – 15 000,00 гривень,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 103 250,00 гривень.

Разом з тим позивач зазначає, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 69 750,00гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 48 500,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом – 15 000,00 гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 33 500,00 гривень;

що разом становить 48 500,00 гривень.

У первісній позовній заяві ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» послалося на те, що 26 липня 2023 року між даним Товариством та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1245-5831 продукту «CreditKasa» в електронній формі.

Згідно з договором сума кредиту становила 15 000 грн, а дата та час укладення договору визначені як 16 год. 41 хв. 26.07.2023 року.

Відповідно до умов договору його укладення здійснювалося через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця шляхом реєстрації особистого кабінету, заповнення анкетних даних, отримання SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором та введення такого коду для акцепту оферти.

При цьому кредитодавець зазначає, що до укладення договору ним здійснювалася перевірка достовірності персональних даних позичальника, автентифікація банківської картки, а також ідентифікація та верифікація особи відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Згідно з довідкою наданою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 06.03.2026 року, кредитні кошти в сумі 15 000 грн були перераховані 26.07.2023 року через платіжну систему LiqPay на банківську картку № НОМЕР_2 .

При цьому вказана довідка не містить жодних доказів того, що зазначена картка належала саме ОСОБА_1 , а також не містить жодних первинних банківських документів, виписки банку, договору банківського рахунку чи підтвердження проходження процедури належної верифікації власника картки.

Крім того, умови договору передбачали нарахування відсотків у розмірі 0,5 % на день протягом першого базового періоду, а після його завершення – 3 % на день.

Відповідно до розрахунку первісного позивача вже станом на 06.03.2026 року при сумі отриманого кредиту 15 000 грн було нараховано 103 250 грн процентів, а загальна заявлена заборгованість склала 118 250 грн. При цьому з наданого розрахунку вбачається, що після завершення першого базового періоду розмір процентів складав 450 грн щоденно, що фактично призвело до збільшення суми процентів більш ніж у шість разів порівняно із сумою основного боргу.

Разом з тим ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» повідомляє про застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, відповідно до якої прийнято рішення про часткове списання нарахованих процентів у сумі 69 750,00 грн за умови погашення решти заборгованості. Відтак у зв`язку із застосуванням зазначеної програми лояльності позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 не повну суму нарахованої заборгованості, а лише її частину у розмірі 48 500,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 33 500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частин 1-2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно положень статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положення статті 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, вчиняючи правочин, фізична особа повинна усвідомлювати значення своїх дій та мати можливість керувати ними.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а у разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред`явити її опікун (стаття 225 ЦК України).

Для визнання правочину недійсним з підстав, передбачених статті 225 ЦК України необхідно встановити наявність хоча б одного з двох факторів, які мали місце в момент вчинення правочину, а саме: дієздатна фізична особа не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-131цс14.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у пунктах 1, 8, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам роз`яснено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи; відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Правила статті 225 ПК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 372/1862/17 зазначив, що підставою для визнання правочину недійсним згідно із частиною 1 статті 225 ЦК України має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

У постановах Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 404/4956/15-ц (провадження № 61-1294св18), від 25 липня 2018 року у справі № 416/13806/14 (провадження № 61-33508св18), колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду також виходила з того, що підставою для визнання правочину недійсним згідно зі статтею 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Отже, підставою для визнання правочину недійсним за вказаної підстави може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

Правова позиція щодо застосування ч. 1 ст. 225 ЦК України є усталеною у судовій практиці:

1. Відповідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц, встановлено, що підставою для визнання правочину недійсним за ч. 1 ст. 225 ЦК України має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа перебувала у такому стані (тимчасовий або хронічний психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Висновок судово-психіатричної експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину, бути категоричним та не спиратися на припущення (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

2. Постанови Верховного Суду від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12, від 19 червня 2019 року у справі № 554/11179/13, від 02 листопада 2020 року у справі № 326/81/15, від 19 лютого 2020 року у справі № 372/1862/17 та від 05 лютого 2018 року у справі № 404/4956/15-ц: Для визнання правочину недійсним вирішальним є факт наявності абсолютної неспроможності особи у момент підписання договору розуміти значення своїх дій та/або керувати ними. Висновок експертизи, що підтверджує наявність стійкого хронічного психічного розладу, який виключає можливість усвідомлювати свої дії, є належним та допустимим доказом таких обставин.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 31.07.2023 року (справа №715/2075/23) ОСОБА_1 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено йому опікуна ОСОБА_3 .

Вказаним рішенням суду також встановлено, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 12 липня 2023 року № 728 ОСОБА_1 хворіє хронічним, тобто, стійким психічним захворюванням у формі шизофренії, параноїдна форма пронредієнтичний перебіг, виражений змішаний тин дефекту. Оскільки психічне захворювання, на яке страждає ОСОБА_1 ,, відноситься до категорії хронічних, тобто стійких, психічних захворювань, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно з довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 799113 від 25.04.2017 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІ-ї групи з причини загального захворювання.

Враховуючи наведені обставини, слід зазначити, що на момент укладення кредитного договору від 26 липня 2023 року у провадженні суду вже перебувала справа про визнання ОСОБА_1 недієздатним у зв`язку з наявністю у нього хронічного та стійкого психічного розладу, про що свідчить судово-психіатрична експертиза від 12 липня 2023 року та встановлено, що ОСОБА_1 на час укладення кредитного договору страждав на психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїдної форми з вираженими змінами психічної діяльності та соціально-трудовою дезадаптацією. Вказані обставини свідчать про те, що стан психічного здоров`я ОСОБА_1 існував задовго до укладення спірного договору та не виник раптово після його підписання.

Аналогічні правові висновки випливають із належних медичних експертиз (зокрема, висновку судово-психіатричного експерта № 648 від 17.09.2024 р.), якими підтверджено, що у особи наявний хронічний та стійкий психічний розлад у вигляді шизофренії (F20.02 за МКХ-10), що свідчить про абсолютну неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Зазначений стан психічного здоров`я ОСОБА_1 існував задовго до укладення спірного договору від 26 липня 2023 року та мав стійкий хронічний характер, що унеможливлювало вільне волевиявлення та усвідомлення наслідків укладення кредитного договору.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, під час укладення кредитного договору від 26.07.2023 року ОСОБА_1 страждав на хронічний психічний розлад, у зв`язку з чим у судовому порядку розглядалася справа про визнання його недієздатним. З огляду на стан його психічного здоров`я, він не міг усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та прогнозувати наслідки укладення кредитного договору, а тому відповідно вимог до ч 1 ст. 225 ЦК України наявні підстави для визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, первісний позов є необґрунтованим, тому позовні вимоги за ним не підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи те, що спірний кредитний договір від 26.07.2023 року є недійсним з моменту вчинення в силу ч. 1 ст. 225 та ч. 1 ст. 203 ЦК України, у відповідача не виникло жодних зобов`язань за цим договором. Відтак, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості, процентів та штрафних санкцій за цим недійсним правочином є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як учасники справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги первісного позивача є безпідставними і необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню та визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні первісних позовних вимог відмолено, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, зокрема судового збору.

Також враховуючи, що зустрічний позов задоволено, з позивача за первісним позовом на рахунок спеціального фонду державного бюджету України слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 274, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії – задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про відкриття кредитної лінії №1245-5831 від 26 липня 2023 року, укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня, 20 копійок на рахунок спеціального фонду державного бюджету України.

Повний текст судового рішення виготовлено 08 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: