Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №308/13291/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/13291/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузка Сергій Олександрович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 січня 2026 року та додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 лютого 2026 року у складі судді Логойди І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення з розгляду актів про порушення,-

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення з розгляду актів про порушення.

Позов мотивовано тим, що позивач – ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме житлового будинку, загальною площею 264,4 м.кв, житловою площею 161,8 м.кв., що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

24.04.2013 року між ОСОБА_1 та Воловецьким РЕМ укладено договір № 010-0419 про користування електричною енергією.

З урахуванням Постанови КМУ від 14.03.2018 року № 312 та Правил роздрібного ринку електричної енергії між позивачем та відповідачем було укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщений на сайті ПрАТ «Закарпаттяобленерго» за посиланням https://zakarpat.energy/customers/contract-customer/.

12.06.2025 року працівниками Мукачівської філії Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» складено акт про порушення № 142208, згідно якого встановлено порушення п.2.3.12 ПРРЕЕ, а саме: виявлено використання електричної енергії на об`єкті побутового споживача на непобутові потреби, збій програмного забезпечення (дати).

26.06.2025 року Акт про порушення № 142208 від 12.06.2025 року було розглянуто на засіданні комісії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з розгляду Актів про порушення.

За результатами розгляду прийнято наступні рішення, які оформлено протоколом № 2399 від 26.06.2025 року, а саме: Акт про порушення за № 142208 від 12.06.2025 року вважати таким, який відповідає вимогам п.8.2.5 ПРРЕЕ, а відтак складено правомірно, оскільки має місце факт виявленого порушення ПРРЕЕ; у зв`язку із тим, що на момент розгляду Акта про порушення споживачем не вжито заходів щодо усунення порушень ПРРЕЕ, то про фактичну дату його усунення, ОСР повідомить електропостачальника додатково; у разі невиконання споживачем вимог зазначених у п.9 Акту про порушення № 142208 від 12.06.2025 року, у визначений абз.8 п.2.3.12 ПРРЕЕ строк, ОСР залишає за собою право самостійно перевести побутового споживача на малого непобутового споживача, взаєморозрахунки за спожиту електричну енергію з яким, будуть здійснюватися електропостачальником за відповідним тарифом (цінами) для непобутових споживачів.

Підставою для прийняття зазначеного рішення стало те, що «за наявною у ПрАТ «Закарпаттяобленерго» інформацією, представниками оператора системи розподілу за вищезазначеною адресою виявлено використання побутовим споживачем електричної енергії на непобутові потреби, а саме приватна садиба «Козацька Деца», що підтверджується фотофіксацією виявленого порушення».

Також, згідно зазначеного протоколу від 26.06.2025 року № 2399 засідання комісії з розгляду Актів про порушення, позивачу здійснено перерахунок електричної енергії, а саме: за період з 22.05.2025 року по 31.05.2025 року – 93 кВт/год, за період з 01.06.2025 року по 12.06.2025 року – 103 кВт/год.

Позивач, вважає, що рішення комісії з розгляду актів про порушення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 26.06.2025 року, оформлене протоколом № 2399 на підставі акту про порушення №142208 від 12.06.2025 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, оскільки, позивачем не було допущено порушення вимог п.2.3.12 ПРРЕЕ, а саме: електрична енергія на об`єкті побутового споживача не використовувалась та не використовується на непобутові потреби, а рішення комісії з розгляду актів про порушення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» є необґрунтованим, незаконним та не підтвердженим жодними належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим рішення комісії з розгляду актів про порушення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 26.06.2025 року, оформлене протоколом № 2399 на підставі акту про порушення №142208 від 12.06.2025 року підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Згідно абз.8 п. 2.3.12. ПРРЕЕ у разі виявлення оператором системи фактів споживання (використання) побутовим споживачем та іншими споживачами електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби (на потреби (цілі), для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено законодавством) оператор системи складає акт про порушення цих Правил, у якому зазначаються виявлені факти споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби та зобов`язання споживача здійснити заходи з усунення виявленого порушення. Підтвердженням факту споживання (використання) електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби можуть слугувати: отримана інформація від місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, податкової служби; рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах; зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою; рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet тощо. При складенні такого акта про порушення оператор системи має право обстежувати внутрішні електричні мережі та струмоприймачі на об`єкті споживача на предмет споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби. При цьому, факт споживання (використання) позивачем електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби за адресою АДРЕСА_1 не підтверджуються жодними доказами, в тому числі передбаченими абз.8 п. 2.3.12. ПРРЕЕ, а саме: у відповідача відсутня будь яка інформація від органів місцевого самоврядування, податкової служби (не додано ні до акту про порушення № 142208 ні до протоколу 142208); рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах, а саме на житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 - відсутні; зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою - відсутні; рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet, тощо - відсутня. Таким чином, факт споживання (використання) позивачем електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 не підтверджуються жодними доказами, а отже оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Житловий будинок, який представники оператора систем розподілу класифікували як приватну садибу «Козацька Деца», непридатний до проживання та є захаращеним (на підтвердження чого надано фотофіксацію стану житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ). На пропозицію позивача, представники оператора систем розподілу при складанні акту про порушення за № 142208 від 12.06.2025 року відмовились зробити фото та оглянути, так звану приватну садибу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на предмет її використання, як вони зазначають, на не побутові цілі, оскільки усвідомлювали, що в такому стані використання житлового будинку як приватної садиби не можливо.

Позивач стверджує, що споживає (використовує) електричну енергію в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 виключно для побутових потреб. Будь яка фотофіксація (на яку іде посилання в оскаржуваному рішенні) не підтверджує використання житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 для не побутових потреб. Крім того, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач проігнорував заперечення та доводи позивача про використання житлового будинку виключно для побутових потреб. Надані позивачем пояснення жодним чином не відображені в оскаржуваному рішенні, що свідчить про формальний підхід при прийнятті оскаржуваного рішення.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 січня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

28.01.2026 року представник відповідача – адвокат Кльофа Василь Іванович подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» 15 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 лютого 2026 року заяву представника відповідача – адвоката Кльофи Василя Івановича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузка Сергій Олександрович, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, додаткове рішення скасувати, у задоволені зави представника відповідача – адвоката Кльофи Василя Івановича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтуванні позову, не надав належної їм правової оцінки та безпідставно відмовив у заявленому позові. Звертає увагу суду на ту обставину, що факт споживання (використання) позивачем електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби за адресою АДРЕСА_1 не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, а отже оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Також, вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято виключно на підставі фотофіксації. При цьому, додані відповідачем фотографії жодним чином не підтверджують використання житлового будинку за вищевказаною адресою для непобутових потреб. Щодо доданих відповідачем скрін.екрану з сайтів в мережі інтернет з оголошеннями про здачу житлового будинку для проживання туристів, звертає увагу суду, що дані оголошення жодним чином не підтверджують, що будинок використовується для непобутових потреб. Щодо додаткового рішення вказує, що враховуючи характер спірних правовідносин, вважаємо що визначені представником відповідача у розмірі 15000,00 грн. є неспівмірними із складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, було подано згідно додаткового рішення 28.01.2026 року, при цьому сама заява не відображається в підсистемі «Електронний суд» у зв`язку із чим позивач був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення розміру на витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення - залишити без змін, вирішити питання про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Представник апелянта – адвокат Кузка С.О. подав суду заяв, у у якій підтримав апеляційну скаргу та просив справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача – адвокат Кльофа В.І. подав суду заяву, у якій просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та розглянути справу у його відсутності.

Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності сторін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є індивідуальним побутовим споживачем ПрАТ «Закарпаттяобленерго» за адресою АДРЕСА_1 , з якою було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що сторонами не заперечується.

Згідно з актом про порушення №142208 від 12.06.2025 встановлено порушення п. 2.3.12 ПРРЕЕ, а саме виявлено використання електричної енергії на об`єкті побутового споживача на не побутові потреби, збій програмного забезпечення (дати) у приватній садибі «Козацька деца» в АДРЕСА_2 .

26.06.2025 року Акт про порушення № 142208 від 12.06.2025 року було розглянуто на засіданні комісії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з розгляду Актів про порушення. За результатами розгляду прийнято наступні рішення, які оформлено протоколом № 2399 від 26.06.2025 року, а саме:

- Акт про порушення за № 142208 від 12.06.2025 року вважати таким, який відповідає вимогам п.8.2.5 ПРРЕЕ, а відтак складено правомірно, оскільки має місце факт виявленого порушення ПРРЕЕ;

- у зв`язку із тим, що на момент розгляду Акта про порушення споживачем не вжито заходів щодо усунення порушень ПРРЕЕ, то про фактичну дату його усунення, ОСР повідомить електропостачальника додатково;

- у разі невиконання споживачем вимог зазначених у п.9 Акту про порушення № 142208 від 12.06.2025 року, у визначений абз.8 п.2.3.12 ПРРЕЕ строк, ОСР залишає за собою право самостійно перевести побутового споживача на малого непобутового споживача, взаєморозрахунки за спожити електричну енергію з яким, будуть здійснюватися електропостачальником за відповідним тарифом (цінами) для непобутових споживачів.

Зазначено, що за наявною у ПрАТ «Закарпаттяобленерго» інформацією, представниками оператора системи розподілу за вищезазначеною адресою виявлено використання побутовим споживачем електричної енергії на непобутові потреби, а саме приватна садиба «Козацька Деца», що підтверджується фотофіксацією виявленого порушення.

Позивач долучив фото докази покинутої, необлаштованої будівлі без розпізнавальних знаків.

Згідно з інформацією з витягом з Державного реєстру речових прав за №355061349 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 2121555300:01:003:0006 на праві власності належить ОСОБА_1 .

Додано публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідачем долучено до відзиву на позов фотозображення облаштованої будівлі, фотозображення з рекламними вивісками, дані з www.booking.com про садибу Козацька деца за адресою: АДРЕСА_2 з фотозображеннями, відміткою на карті, позитивними відгуками; дані з www.karpaty.rocks про садибу Козацька деца за адресою: АДРЕСА_2 з фотозображеннями, зазначенням номерів телефонів, що відповідають телефонам на наданих рекламних вивісках, відміткою на карті; дані з www.turizm-karpaty.com.ua про садибу ОСОБА_2 деца за адресою с. Жденієво з фотозображеннями; дані з www.hotels24.ua про садибу Козацька деца за адресою: АДРЕСА_2 з фотозображеннями, відміткою на карті, відгуками; дані www.bazi-otdiha.com.ua про садибу Козацька деца за адресою: АДРЕСА_2 з фотозображеннями, контактними даними.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24.09.2025 повідомила позивачку, що у відповідності до законодавства за наявності рекламної інформації з надання платних послуг на об`єкті на відповідних сайтах мережі інтернет, НКРЕКП не вбачає підстав вважати дії ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та ТОВ «Закарпаттяенергозбут» необґрунтованими.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № інформаційної довідки 444861035 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 2121555300:01:003:0006 на праві власності належить ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № інформаційної довідки 444861230 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 2121555300:01:003:0008 на праві власності належить ОСОБА_1 .

Додано витяг з кадастрової карти, інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку на вказані земельні ділянки 2121555300:01:003:0006 та 2121555300:01:003:0008, що на праві власності належать ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (пункт 56 частина 1 статті 1 Закону).

Згідно з п. 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу е/енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу е/енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.2 ст. 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

За змістом ч.1ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 2 ст. 644 ЦК України встановлено, що якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Факт укладення договору з позивачем як побутовим споживачем сторонами не заперечується.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів (ч.3ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

У п. 4 ч. 2 ст.і 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. ПРРЕЕ врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Дані правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

За змістом пункту 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до пункту 2.3.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до пункту 2.3.12. ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Згідно з п. 1.1.2 ПРРЕЕ, побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Електрична енергія, яка використовується на об`єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби, зокрема для підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, надання платних послуг, здійснення нотаріальної діяльності, діяльності дата-ценгрів, центрів обробки даних, діяльності зі створення віртуальних активів (майнінгу), надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо, обліковується за умовною (віртуальною) точкою комерційного обліку окремо та оплачується за відповідними тарифами (цінами) для непобутових споживачів електропостачальника. У разі споживання електричної енергії на об`єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби побутовий споживач зобов`язаний звернутись до оператора системи із заявою про організацію окремого обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби та оформлення акта розподіленої електричної енергії (додаток 11 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії). Організація обліку має бути здійснена шляхом створення умовних (віртуальних) точок комерційного обліку для побутових та непобутових потреб з використанням існуючого засобу вимірювальної техніки. Обсяги споживання електричної енергії на об`єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби визначаються постачальником послуг комерційного обліку розрахунковим шляхом в межах обсягів соціальних нормативів для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 (далі - постанова КМУ № 409). Споживач зобов`язаний надати дані та документи для оформлення акта розподіленої електричної енергії. У разі виявлення оператором системи фактів споживання побутовим споживачем та іншими споживачами електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби (на потреби для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) оператор системи складає акт про порушення ПРРЕЕ, в якому зазначаються зобов`язання споживача здійснити заходи з усунення виявленого порушення шляхом негайного припинення споживання електричної енергії на непобутові потреби та протягом 30 днів з дня складення акта про порушення ПРРЕЕ організації комерційного обліку на непобутові потреби та укладення договору з електропостачальником за відповідним тарифом. Підтвердженням факту споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, можуть слугувати: отримана інформація від місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, податкової служби; рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах; зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою; рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet, тощо.

Матеріалами справи доведено, що відповідно до відомостей, зафіксованих в Акті про порушення №142208 від 12.06.2025 р., на об`єкті за адресою АДРЕСА_1 виявлено використання електричної енергії побутовим споживачем на непобутові потреби.

Судом першої інстанції правильно встановлено та зазначено, що Акт про порушення є документом, який фіксує порушення ПРРЕЕ, та є доказом, який підтверджує використання електричної енергії побутовим споживачем на непобутові цілі. Даний акт складений у відповідності до вимог ПРРЕЕ, містить всі необхідні вихідні дані для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, які передбачені нормами чинного законодавства України. На підставі такого правомірно складено протокол від 26.06.2025 №2399 засідання комісії з розгляду Актів про порушення.

Наявна фотофіксація вищевказаного порушення — фото зроблені станом на дату складання Акта про порушення за адресою АДРЕСА_1 , які зокрема містять фото рекламної вивіски з текстом «Здається садиба 050 939 94 29 / 099 729 27 31» (фотофіксація порушення на момент складення Акту про порушення міститься в матеріалах даної справи.

Окрім того, станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції за веб посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 та на інших вебсайтах, наявна рекламна інформація щодо надання послуг з розміщування людей для тимчасового проживання у гостьових номерах садиби «Козацька Деца» за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджує зокрема наявність рекламної інформації на відповідних сайтах мережі Internet. Разом з тим, на деяких з цих сайтів вказані номери телефонів, які зазначені на рекламній вивісці, що розміщена на опорі біля будинку за адресою порушення (знімки екрану з вказаних веб сайтів міститься в матеріалах даної справи). Крім того контактний номер телефону зазначений позивачем в позовній заяві « НОМЕР_2 » співпадає з контактами для зв`язку з питань проживання в садибі «Козацька Деца» на вебсайті https://karpaty.rocks.

Таким чином, факт використання електричної енергії на непобутові потреби на об`єкті «Козацька деца» за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджено: -Актом про порушення №142208 від 12.06.2025 р., складеним уповноваженими представниками оператора системи розподілу відповідно до вимог ПРРЕЕ; -фотофіксацією, здійсненою на момент складання акта, яка містить рекламну вивіску з пропозицією надання послуг розміщення (зазначенням контактних телефонів); -інформацією, розміщеною на спеціалізованих вебресурсах у мережі Інтернет, де об`єкт «Козацька деца» позиціонується як садиба для надання платних послуг тимчасового проживання, із зазначенням тих самих контактних даних, що й на вивісці, що у своїй сукупності відповідає критеріям, визначеним абз. 8 п. 2.3.12 ПРРЕЕ щодо доказів підтвердження факту споживання електричної енергії на не побутові потреби.

Окрім того, НКРЕКП було встановлено що дії відповідача щодо складення Акту про порушення №142208 від 12.06.2025 р., прийняття рішення оформленого Протоколом засідання комісії за № 2399 від 26.06.2025 р. та подальші заходи Постачальника щодо порушення виявленого на об`єкті позивача за адресою АДРЕСА_2 , здійснені в порядку та спосіб визначені чинним законодавством у сфері електроенергетики, а відтак, Регулятором встановлено правомірність дій відповідача щодо наявності факт допущення вищевказаного порушення ПРРЕЕ на об`єкті позивача (копія листа НКРЕКП від 24.09.2025 р. за № 18245/20.2/9-25 міститься в матеріалах даної справи).

З врахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов правильних висновків про безпідставність та недоведеність заявленого позову та обгрунтовано у його задовленні відмовив.

Доводи апеляційної скарги встановлених судом першої інстанції обставин не спростовують, не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Щодо оскаржуваного додаткового рішеня колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до п 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Матеріалами справи встановлено, відповідачем приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» було укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 31.12.2025 року із «Професійним адвокатським об`єднанням «Правовий альянс».

28.01.2026 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява представника відповідача – адвоката Кльофи В.І. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якою просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Представником відповідача було надано суду акт №10/26 про надання правової допомоги від 23.01.2026 року, з якого вбачається, що в межах договірних зобов`язань в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області адвокатом було виконано наступні дії: вивчення та аналіз наданих клієнтом матеріалів, в яких зафіксовано взаємовідносини між ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 , формування позиції клієнта у справі, визначення норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини та визначення норм матеріального та процесуального права для належного супроводу справи № 308/13291/25; підготовка та подання відзиву від 01.10.2025 р. на позовну заяву ОСОБА_1 на 17 арк. з додатками; підготовка та подання заяви від 14.10.2025 р. про розподіл судових витрат після постановлення рішення судом першої інстанції на 6 арк. з додатками; підготовка та подання клопотання від 12.11.2025 р. про відкладення розгляду справи на 4 арк.; підготовка та подання заперечення від 02.12.2025 р. на заяву позивача про виклик свідка на 6 арк.; участь адвоката Кльофи В.І. у судовому засіданні 03.12.2025 р. по справі № 308/13291/25; підготовка та подання клопотання від 26.12.2025 р. про відкладення розгляду справи на 4 арк.; участь адвоката Кльофи В.І. у судовому засіданні 06.01.2026 р. по справі № 308/13291/25; участь адвоката Кльофи В.І. у судовому засіданні 20.01.2026 р. по справі № 308/13291/25; участь адвоката Кльофи В.І. у судовому засіданні 23.01.2026 р. по справі № 308/13291/25. Відповідно до п. 3 Додатку №23 від 30.09.2025 до Договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 №1 становить 15000,00 грн. без ПДВ, розмір інших фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручень клієнта у суді першої інстанції - 0 (нуль) грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, при визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Колегія суддів вважає, що надані адвокатом в суді першої інстанції послуги, затрачена на них кількість годин та їх вартість, не узгоджуються з матеріалами справи та процесуальними діями, які вчинялись під час розгляду справи в суді першої інстанції, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності) і розумності.

Зокрема, послуги адвоката у вигляді «…вивчення та аналіз наданих клієнтом матеріалів, в яких зафіксовано взаємовідносини між ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 , формування позиції клієнта у справі, визначення норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини та визначення норм матеріального та процесуального права для належного супроводу справи № 308/13291/25; підготовка та подання відзиву від 01.10.2025 р. на позовну заяву ОСОБА_1 на 17 арк. з додатками» фактично охоплюється і є однією процесуальною дією по підготовці і подання відзиву на позовну заяву. Підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат, підготовка та подання клопотань про відкладення розгляду справи не є правничою послугою та витратами, які відповідають критерію розумності та можуть бути покладені на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Відтак, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції розмірі 15 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та наданими послугами, і вважає, що такі підлягають частковому задоволенню у сумі 2000 грн.

Відповідно до ч.1 п. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням наведеного додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні, із зменшенням розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн. з вищенаведених підстав. В решті додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача також подав заяву про розподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції, в якій просив стягнути з позивача 12 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що в суді апеляційної інстанції адвокатом надано послуги у вигляді подання відзиву на апеляційну скаргу та заяви про розподіл судових витрат.

Колегія суддів, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, аналогічно враховує вищенаведені критерії, та вважає, що надані адвокатом в суді апеляційної першої інстанції послуги є неспівмірними та підлягають зменшенню до 1 000 грн.

Керуючись ст.ст.374, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузка Сергій Олександрович, задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 січня 2026 року залишити без змін.

Додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 лютого 2026 року змінити, зменшивши витрати на професійну правничу допомогу до 2000 (двох тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» судові витрати на професійну правничу допомогу в суду апеляційної інстанції у сумі 1000 (одну тисячу) гривень. В решті – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 08 вересня 2026.

Головуючий:

Судді: