Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №674/908/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/908/26

Провадження № 3-в/674/9/26

ПОСТАНОВА

іменем України

08 вересня 2026 року м.Дунаївці

Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Посунько Г.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року в справі № 674/908/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

17 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року в справі № 674/908/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року, винесеною в справі № 674/908/26, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років. Виконати постанову суду в частині стягнення штрафу він не може у зв`язку з майновим становищем, оскільки ніде не працює та не отримує ніяких соціальних витрат, що підтверджується довідкою УПФУ форми ОК-5. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд відстрочити виконання постанови суду в частині стягнення штрафу на три місяці.

Для розгляду справи ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - просить суд розглядати заяву за його відсутності. Суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності правопорушника, на підставі наявних у справі доказів.

Об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені доказами,

дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом,

суд вважає наступне.

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року, винесеною в справі № 674/908/26, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, до правопорушника застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2026 року постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанова Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року набрала законної сили 30 липня 2026 року.

Постанову суду в частині стягнення штрафу ОСОБА_1 не виконав.

Згідно ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" з а наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно ч.1 ст.304 КУпАП п итання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Задоволення заяви про відстрочку сплати штрафу можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим (хвороба боржника або членів його сім`ї, відрядження боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Правопорушник ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання постанови суду, посилається на своє тяжке майнове становище, а саме: він ніде не працює та не отримує ніяких соціальних виплат.

На підтвердження свого тяжкого майнового становища правопорушник ОСОБА_1 надав суду довідки про доходи форми ОК-5 та форми ОК-7.

Проте, надана правопорушником довідка про доходи форми ОК-5 містить відомості про його доходи, отримані за період з 2011 року по 2025 рік. Відомостей про доходи, отримані правопорушником ОСОБА_1 в 2026 році, вказана довідка не містить.

Надана правопорушником довідка про доходи форми ОК-7 містить відомості про його доходи, отримані за період з 2011 року по 2025 рік. Відомостей про доходи, отримані правопорушником ОСОБА_1 в 2026 році, вказана довідка не містить.

Крім того, правопорушник ОСОБА_1 надав суду відповідь на запит Другого ВДВС у місті Чернівці Івано-Франківського МУ МЮ України № 363190060 від 26 серпня 2026 року до Державної податкової служби України, яку суд не приймає як належний доказ, оскільки ця відповідь не містить реквізитів, обов`язкових для офіційних документів. Хто, коли та за яких обставин надав цю відповідь - невідомо.

Разом з тим, з цієї відповіді вбачається, що в 2026 році правопорушник ОСОБА_1 отримував доходи від військової частини НОМЕР_1 , що ставить під сумнів його відомості про те, що він ніде не працює.

Інших доказів на підтвердження свого тяжкого матеріального становища правопорушник ОСОБА_1 не надав, зокрема: не надав відомостей про склад сім`ї, про відсутність в нього майна, на яке можна було б звернути стягнення, про відсутність в нього інших доходів та відсутність можливості сплатити штраф.

Отже, суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали правопорушнику ОСОБА_1 виконати постанову суду в справі про адміністративні правопорушення.

Розмір призначеного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51000 грн. відповідає санкціям частини 5 статті 126 та частини 3 статті 130 КУпАП.

Слід врахувати, що штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, встановлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.

По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів. Цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи. Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, а ОСОБА_1 за змістом заяви хоче фактично уникнути таких наслідків шляхом сплати штрафу у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення.

В постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року в справі № 2-54/08 (провадження № 61-15140св18) зазначено, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надав належних та достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання постанови суду про накладення на нього адміністративного стягнення.

На підставі викладеного суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року - задоволенню не підлягає, через необґрунтованість.

Керуючись ст.ст.301, 304 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2026 року в справі № 674/908/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП - відмовити.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя Посунько Г.А.