Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №240/25354/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25354/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

07 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Драчук Т. О. Томчука А.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888) з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 24.09.2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888 грн.) з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року по справі №240/20379/24, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 22.04.2024 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду було перераховано пенсію, яка з 22.04.2024 складає 19115,76 (8 *2361 + 227,76). Однак, у порушення вимог частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №209 вказаний перерахунок проведений без урахування коефіцієнта збільшення 1,115.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що підстави для проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення, яка перерахована у зв`язку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком, відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про повне задоволення позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі № 240/20379/24, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 року, зобов`язано Управління здійснити з 22.04.2024 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності позивача у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання судових рішень Управління провело перерахунок пенсії позивача з 22.04.2024 року, основний розмір якої розрахований виходячи з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у сумі 2361,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із не проведенням індексації його пенсії, через представника звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у порядку, встановленому частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою КМУ від 25.02.2025 №209.

Відповідач за результатами розгляду заяви у проведенні індексації відмовив.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення індексації пенсії шляхом збільшення мінімального розміру пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 240/20698/25 є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта щодо обов`язковості проведення індексації, суд апеляційної інстанції виходить із того, що стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII передбачає два принципово різні механізми обчислення пенсії: виходячи із заробітку в зоні відчуження (у розмірі відшкодування фактичних збитків) або у фіксованому (мінімальному) розмірі.

Відповідно до статті 28 Закону України № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що коефіцієнт 1,115 має застосовуватися до встановленого судом розміру пенсії незалежно від способу її обчислення, колегія суддів зазначає, що такий підхід ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 15 травня 2026 року у справі № 240/16039/25, прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка щороку переглядається законодавцем з урахуванням інфляційних процесів у державі.

Таким чином, пенсія позивачки вже була проіндексована (збільшена) за рахунок зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб до 2 361,00 грн, що стало базою для її перерахунку у восьмикратному розмірі.

Щодо аргументу скаржниці про порушення вимог постанови КМУ № 209 від 25.02.2025, апеляційний суд погоджується з висновком окружного суду, що застосування коефіцієнтів збільшення (1,115) до пенсій, які вже обраховані виходячи з прожиткового мінімуму, призведе до непередбаченої законом «подвійної індексації». Постанова Уряду № 124, на виконання якої прийнято постанову № 209, прямо передбачає проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнтів саме для пенсій, обчислених у розмірі відшкодування фактичних збитків, а не у фіксованих кратних розмірах. Ця правова позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 та Касаційного адміністративного суду від 15.05.2026 у справі № 240/16039/25.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відмова в індексації звужує її право на соціальний захист, оскільки позивачка отримує пенсію у значно вищому розмірі, ніж встановлено чинною редакцією статті 54 Закону № 796-XII, саме завдяки застосуванню судами норм у редакції Закону № 230/96-ВР, що вже забезпечило їй належний рівень соціальних гарантій.

Твердження апелянта про необхідність щорічного підвищення основного розміру пенсії на коефіцієнт 1,115 без урахування способу її формування суперечить вимогам статті 42 Закону № 1058-IV, яка пов`язує індексацію через коефіцієнти саме зі збільшенням показника середньої заробітної плати, а не з кратними розмірами прожиткового мінімуму.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків окружного суду, а лише виражають незгоду з ними через помилкове сприйняття механізмів пенсійного забезпечення.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга позивач підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Драчук Т. О. Томчук А.В.