Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №560/11593/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11593/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

07 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ в Хмельницькій області) в якому просила:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення позивачу пенсії з 12.08.2024 з урахуванням змісту довідок про заробітну плату від 27.01.2020 №19/8/22-01-13-02-12, №20/8/22-01-13-02-12, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника позивачу з 12.08.2024 у розмірі 70% заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату від 27.01.2020 №19/8/22-01-13-02-12, №20/8/22-01-13-02-12, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 у справі №560/14177/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.08.2024 №968010122905.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 12.08.2024 та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, виходячи з положень ч. 10 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, та враховуючи раніше проведені виплати. Рішення набрало законної сили.

Так, у червні 2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, у якій просила провести перерахунок та виплату її пенсії з 12.08.2024 з урахуванням заробітної плати, зазначеної в довідках Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.01.2020 №19/8/22-01-13-02-12, №20/8/22-01-13-02-12, враховуючи рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 у справі №560/14177/24, а також повідомити, які довідки були враховані при визначенні розміру пенсії її чоловіка на момент його смерті.

Листом №2200-0304-8/5262 від 01.07.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило про те, що на виконання судового рішення ОСОБА_1 переведено з 12.08.2024 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно з Законом України "Про державну службу" 3723-ХІІ. Оскільки рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 у справі №560/14177/24 не покладено жодних зобов`язань щодо врахування довідок про складові заробітної плати її чоловіка ОСОБА_2 при обчисленні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з 12.08.2024 позивачку переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно з Законом України "Про державну службу", без врахування заробітної плати визначеної довідками. Розмір пенсії згідно з Законом України "Про державну службу" з 12.08.2024 склав 2361 грн. Оскільки перерахунок на виконання судового рішення призводить до зменшення розміру пенсії (2361 грн.), виплату пенсії з 12.08.2024 продовжено в розмірі, обчисленому згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, ані Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (Закон №889-VIII), ані Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" (Закон №3723-XII), ані Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (Порядок №622), не передбачена можливість призначення пенсії державного службовця без заробітної плати, зазначеної у довідках, виданих уповноваженим органом. Натомість, діюче законодавство передбачає врахування заробітку на підставі відповідних довідок (пункт 5 Порядку № 622), виданих уповноваженим органом, звідки особа була звільнена на пенсію.

Так, приймаючи нові умови пенсійного забезпечення згідно з Законом №889-VIII, Верховна Рада України закріпила право певних осіб на конкретні умови призначення пенсії, зокрема, пенсії державного службовця, шляхом відсилання до норм Закону, який, серед іншого, передбачає такий вид пенсійного забезпечення, як призначення пенсії по втраті годувальника. За таких умов, розповсюдивши право на особу, законодавець шляхом прийняття закону поширив і право членів сім`ї цієї особи при призначенні пенсії на випадок втрати годувальника у разі її смерті, тобто позивачки, відповідно до статті 37 Закону №3723.

У статті 37-1 Закону №3723 було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, утриманці державних службовців, що отримали право на пенсію за ст. 37 Закону №3723, мають право на пенсію по втраті годувальника, розмір якої обчислюється від суми заробітної плати померлого годувальника.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №236/3193/16-а сформульовано висновок про те, що право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених ч.10 ст.37 Закону №3723, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом. У свою чергу, в постанові від 21.12.2021 у справі №440/7341/20 Верховний Суд прийшов до висновку, що утриманці державних службовців, що отримали право на пенсію за ст.37 Закону №3723, мають право на пенсію по втраті годувальника, розмір якої обчислюється від суми заробітної плати померлого годувальника.

З огляду на це, Верховний Суд у цій справі зазначив, що він вже розглядав справу №236/3193/16-а, в якій висловлювався щодо права утриманців судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання, на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставі ст.37 Закону №3723 у розмірі 70% від заробітної плати судді.

Із матеріалів справи встановлено, що у оскаржуваній відмові відповідач не посилається на певні недоліки довідок та не наводить інших мотивів їх неврахування, крім тих, що суд не зобов`язував їх урахувати. Відповідач також не пропонував позивачу подати інші довідки, не витребував їх самостійно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.