Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №703/5617/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5617/26

3/703/1876/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпАП,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 14 серпня 2026 року близько 16 години 00 хвилин в м. Сміла по вул. Тараса Шевченка, 81, керував автомобілем «Фольцваген», номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та зміною її напрямку, щоб контролювати рух транспортного засобу, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення передньою частиною свого автомобіля з задньою частиною автомобіля «Рено» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.3 «б», 12.1 та 13.1 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Він же, 14 серпня 2026 року близько 16 години 00 хвилин в м. Сміла по вул. Тараса Шевченка, 81, керував автомобілем «Фольцваген», номерний знак НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, у порушення п.2.10 «а» ПДР України, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Він же, 14 серпня 2026 року близько 16 години 30 хвилин в м. Сміла по вул. Захисників України, 7, після скоєного ДТП за його участю в м. Сміла по вул. Тараса Шевченка, 81, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вживав алкоголь. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», покази якого склали 3,28% проміле алкоголю, чим порушив вимоги п.2.10 «є» ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.

Постановою суду від 25 серпня 2026 року справи об`єднані в одне провадження.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.1 КУпП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є наявний причинний зв`язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.2.3 «б», 12.1 та 13.1 ПДР України, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суддя вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог ПДР України.

Відповідно до п.2.3 «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745684 від 14 серпня 2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п.2.3 «б», 12.1 та 13.1 ПДР України, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП; карткою обліку адміністративного правопорушення; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 14 серпня 2026 року в якій зафіксовані: місце дорожньо-транспортної пригоди; розташування транспортного засобу; пошкодження транспортних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 серпня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 14 серпня 2026 року; власними усними та письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п.2.3 «б», 12.1 та 13.1 ПДР України, за що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, то суддя зазначає наступне.

Відповідно до п.2.10 «а» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745694 від 14 серпня 2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п.2.10 «а» ПДР України, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП; карткою обліку адміністративного правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 серпня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 14 серпня 2026 року; власними усними та письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п.2.10 «а» ПДР України, за що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 ч.4 ст.130 КУпАП, то суддя зазначає наступне.

Так, відповідно до п.2.10 «є» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Як встановлено ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом МВД, МОЗ 09 листопада 2015 року №1452/735, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння) та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745670 від 14 серпня 2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п.2.10 «є» ПДР України, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП; карткою обліку адміністративного правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, в зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, працівниками поліції, проведеного його огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу алкотестер «Драгер», результати якого склали 3,28% проміле алкоголю; результатами тесту №192 приладу «Драгер 6820», відповідно до якого, 14 серпня 2026 року о 16 годині 48 хвилин у видихуваному ОСОБА_1 повітрі виявлено 3,28% проміле алкоголю, при цьому будь-яких заперечень щодо проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу та його результатів від ОСОБА_4 не надійшло; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , в зв`язку з виявленням у нього ознак сп`яніння, направляється працівником поліції до закладу охорони здоров`я, для визначення стану його сп`яніння, при цьому у направленні зазначено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено за допомогою приладу «Драгер»; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано факт проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», покази якого склали 3,28% проміле алкоголю.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п.2.10 «є» ПДР України, за що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до довідок відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_1 01 липня 2026 року отримав посвідчення водія НОМЕР_4 та протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Ураховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, суддя вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.4 ст.130 КУпАП, як найбільш серйозного із вчинених правопорушень, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, та вважає, що таке стягнення є доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Частиною 1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.

Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 122-4, 124, 130, 252, 283-285, 294 КУпАП, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, і з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665,60 грн. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подвійний розмір штрафу, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя І.Я. Биченко