Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №120/9584/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9584/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

08 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Державного торговельно - економічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно - економічного інституту Державного торговельно - економічного університету до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В :

Державний торговельно - економічний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно - економічного інституту Державного торговельно - економічного університету звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.04.2026 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.05.2025 №0135482407 про застосування до Державного торговельно - економічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно - економічного інституту Державного торговельно - економічного університету штрафних санкцій в сумі 145740,68 грн та нарахування пені в сумі 6544,79 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Вінницький торговельно - економічний інститут Державного торговельно - економічного університету є відокремленим структурним підрозділом Державного торговельно - економічного університет без створення юридичної особи, що провадить освітню, наукову, науково-технічну, інноваційну, мистецьку та методичну діяльність.

Інститут є неприбутковою бюджетною установою. Видами економічної діяльності згідно з КВЕД є: 85.31 Загальна середня освіта, 85.32 Професійно-технічна освіта, 85.41 Професійно-технічна освіта на рівні вищого професійно-технічного навчального закладу, 85.42 Вища освіта (основний), 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку, 85.52 Освіта у сфері культури, 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у., 72.11 Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій, 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, 72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук.

Як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС України у Вінницькій області.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено рішення № 0135482407 від 14.05.2025 про застосування до Державного торговельно - економічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно - економічного інституту штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму - 145740,68 грн та нарахування пені в розмірі 6544,79 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2020 до 28.02.2020 (а.с. 13).

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням від 17.06.2025 № 17444/6/99-00-06-02-01-06 залишила скаргу без розгляду (а.с. 24-25).

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.05.2025 № 135482407 протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-V (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пп. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів (підпункт 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз. 1 ч. 8, п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Положеннями ч. ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Пунктом 1 ч. 10 ст. 9 цього Закону також встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 вказаного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Норма щодо своєчасності сплати єдиного внеску передбачена також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449, в редакції чинній до спірних правовідносин).

Так, в розділі IV пункту 2 Інструкції № 449 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За змістом ст. 45 Бюджетного кодексу України, органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, згідно з наведеними нормами чинного законодавства України, своєчасна сплата єдиного внеску - це внесення платниками відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Як вказує відповідач, згідно з даними інтегрованої картки платника 71010000 (єдиний внесок за найманих працівників) по Вінницькому торговельно-економічному інституту ДТЕУ (ЄДРПОУ 01562987) рахувалася заборгованість:

- станом на 20.01.2020 у сумі 357579,95 грн погашення якої відбулося 30.01.2020 (борг виник в результаті подання звіту за грудень 2019 року № 9331063783 від 16.01.2020 та несвоєчасної сплати на відповідні рахунки суми єдиного внеску зазначеної у звіті);

- станом на 20.02.2020 у сумі 371123,43 грн погашення якої відбулося 28.02.2020 (борг виник в результаті подання звіту за січень 2020 року №9020629288 від 12.02.2020 та несвоєчасної сплати на відповідні рахунки суми єдиного внеску зазначеної у звіті).

Відповідач вважає, що на платника покладено відповідальність за правильність заповнення усіх реквізитів розрахункового документу, у тому числі, при сплаті єдиного внеску. Помилкове перерахування платником єдиного внеску коштів на невідповідні рахунки органу доходів і зборів, однак у розмірі та у строки визначені вказаним законом, не може розцінюватися як належне виконання таким платником зобов`язання зі сплати єдиних внесків, а тому сума єдиного внеску помилково сплачена на інший рахунок не може вважатися своєчасно сплаченою та є недоїмкою в розумінні Закону № 2464.

Водночас з матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами, що з метою сплати єдиного внеску за грудень 2019 року, платіжним дорученням від 23.12.2019 № 2506 (а.с. 27) позивач перерахував до бюджету кошти на загальну суму 548025,04 грн. Відповідні кошти надійши на рахунок №UA 348999980000033115340002002, отримувач: Управління казначейства у м. Вінниці, код 820172.

Однак, на початку липня 2020 року позивач з`ясував, що через зміну рахунків на IBAN з багатоцифровими значеннями, вказані кошти надійшли на інший казначейський рахунок, призначений для сплати податку на доходи фізичних осіб, а не єдиного внеску.

Отже, працівниками Інституту була допущена технічна помилка, пов`язана із впровадженням в Україні згідно з постановою Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 "Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні" нового формату банківського рахунку - міжнародного номера IBAN, що складається з 29 символів.

Також, позивачем після виявлення помилки вжито заходів для її усунення, а саме: перераховано кошти на належний розрахунковий рахунок IBAN, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.07.2020 №966, від 22.07.2020 №1028, від 17.08.2020 №1162, від 28.09.2020 № 1363 (а.с. 28-31).

Отже, за грудень 2019 року позивачем перераховувалися кошти на оплату єдиного внеску у загальному розмірі 548025,04 грн, але ці кошти були перераховані не на той рахунок.

При цьому, сам факт нарахування коштів у встановленому розмірі та строки визначені Законом № 2464 відповідачем не заперечується.

Тож, встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що позивачем вчинялися дії щодо своєчасного перерахування коштів на оплату ЄСВ, але така оплата помилково здійснювалася на іншій бюджетний рахунок.

Частинами четвертою та п`ятою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно із п. 23-1 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні.

Відповідно до розділу 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року №122 єдиний казначейський рахунок - консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, як вбачається із аналізу вищезазначених положень законодавства, всі сплачені обов`язкові платежі, в тому числі суми єдиного внеску, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок, що призначений для окремих видів платежів, має значення лише для обліку коштів.

В свою чергу, суд зазначає, що штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №821/1897/17, від 25.03.2019 у справі №823/567/17, від 10.04.2020 у справі №821/844/17 та від 13.01.2021 у справі № 820/5282/17.

Оскільки позивачем сплачено суми єдиного внеску, хоча й на помилковий рахунок, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що допущена платником технічна помилка, внаслідок якої кошти помилково були перераховані на інший розрахунковий рахунок не може слугувати підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Таким чином колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.05.2025 №0135482407 про застосування до Державного торговельно - економічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Вінницького торговельно - економічного інституту Державного торговельно - економічного університету штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи наведені аргументи, колегія суддів виходить з такого, що всі доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.