Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №640/12104/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/12104/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, суддя Козачок І.С., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баччо» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баччо» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0207780405 від 25.02.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністртиавного суду м. Києва справу було передано на розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відповідно до ухвали від 13 березня 2025 року Хмельницького окружного адміністративного суду розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Проведено заміну первинного відповідача Головне управління Державної податкової служби у м. Києві на його процесуального правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0207780405 від 25.02.2020 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баччо» (код ЄДРПОУ 31659652) штрафних санкцій на суму 213965,96 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.08.2019 Головне управління ДПС у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БАЧЧО», за результатами якої складений акт № 532/26-15-14-02-04/31659652.

Як вбачається зі змісту акту (розділ Висновок, пункт 2 абзац 5) перевіркою встановлено порушення п. 201.1, п. 201.10 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ «Баччо» при здійсненні операцій з постачання товарів у січні 2017 року не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних за фактом здійснення операцій з постачання товарів податкові накладні на загальну суму 2139658 грн, ПДВ 427932 грн, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 % сум ПДВ, нарахованого за операціями з постачання товарів/послуг, що складає 213966 грн.

На підставі акту від 12.08.2019 Головне управління ДПС у м. Києві 10.09.2019 прийняло податкове повідомлення-рішення № 00000370502, яким до позивача застосований штраф в розмірі 213966 грн (50 %) за не складання та/або за не реєстрацію протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 427932 грн.

20.09.2019 ТОВ «БАЧЧО» сплатило штраф 213966 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1320 від 20.09.2019, копія якого є у справі і відповідачем не спростовується.

04 та 05 вересня 2019 року Товариство зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних 31 податкову накладну/розрахунок коригування, які були складені у період з 01 по 31 січня 2017 року, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру податкових накладних і розрахунком штрафних санкцій.

У подальшому Головне управління ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку ТОВ «БАЧЧО» на предмет своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у січні 2017, а також у 2018 та 2019 роках.

27.01.2020 за результатами камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складений акт № 867/26-15-04-05-16/31659652, у якому зазначено, що під час перевірки встановлені порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у січні 2017.

25.02.2020 на підставі вказаного акту Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення - рішення № 0207780405 (а.с. 48), яким нарахувало позивачу штраф в розмірі 214136,42 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Судом встановлено, що з суми штрафу 214136,42 грн, визначеного податковим повідомленням - рішенням № 0207780405, частина штрафу в розмірі 170,46 грн застосована за ставкою 10 % за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, виписаних у 2018 та 2019 роках. Штраф у іншій частині - 213965,96 грн застосований заставкою 50 % за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, виписаних протягом січня 2017 року.

Згідно з абз. 8 ч. 120-1.1. статті 120-1. ПК України у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів (тобто податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Як вже встановлено судом, позивач зареєстрував податкові накладні/розрахунки коригування (складені у січні 2017) протягом 04 та 05 вересня 2019 року.

Отже, зазначене мало місце не лише до прийняття 10.09.2019 податкового повідомлення - рішення № 00000370502, але і до початку проведення камеральної перевірки, предметом якої була своєчасність реєстрації податкових накладнихза січень 2017.

Крім того, ТОВ «БАЧЧО» сплатило повну суму штрафу, визначеного податковим повідомленням - рішенням № 00000370502 від 10.09.2019, протягом 10 календарних днів з дати його прийняття (20.09.2019)

Відтак, позивач зареєстрував податкові накладні/розрахунки коригування, складені у січні 2017, до початку проведення камеральної перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів (податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому штрафні санкції, передбачені п. 120 - 1.2 цієї статті, в сумі 213965,96 грн (розраховані у розмірі 50 %) не повинні були бути застосовані.

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, спірне податкове повідомлення - рішення в частині зазначеної суми штрафу є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо штрафних санкцій в сумі 170,46 грн (розраховані у розмірі 10 % за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у 2018 та 2019), належними доказами правомірність цієї частини спірного податкового повідомлення - рішення не спростована.

Положення п. 120 - 1.2. статті 120-1 ПК України на вказану частину вимог не поширюються, адже реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування за 2018 та 2019 роки здійснювалась не протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податкового повідомлення-рішення, крім того, податкове повідомлення-рішення № 00000370502 від 10.09.2019 не стосувалось питань реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за 2018 та 2019.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.