Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №620/16698/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/16698/24 Суддя першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - відповідач, УДМС України в Чернігівській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби в Чернігівській області від 29.11.2024 № 74011300023853 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 11 пункту 61 Порядку оформлення, видачі обміну, скасуванню, пересиланню, вилученню, поверненню державі, визнання не дійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби в Чернігівській області видати позивачу посвідку на тимчасове проживання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби в Чернігівській області від 29.11.2024 № 74011300023853 про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання;

- зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби в Чернігівській області повторно розглянути заяву-анкету ОСОБА_1 від 15.11.2024 № 100195954 про оформлення посвідки на тимчасове проживання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що загальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на положення підпункту 11 пункту 61 Порядку оформлення, видачі обміну, скасуванню, пересиланню, вилученню, поверненню державі, визнання не дійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить позивача у стан правової невизначеності щодо підстав відмови у видачі посвідки на тимчасове проживання, що є неприпустимим. На підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в Чернігівській області від 29.11.2024 № 74011300023853 про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання. Водночас, суд зазначив, що ефективним та належним щодо спірних правовідносин способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби в Чернігівській області повторно розглянути заяву-анкету ОСОБА_1 від 15.11.2024 № 100195954 про оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, УДМС України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що оскільки позивач під час звернення із клопотанням про оформлення посвідки на тимчасове проживання повідомив про себе недостовірні відомості, то відповідач правомірно відмовив позивачу в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження з 08 вересня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги УДМС України в Чернігівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно задовольнити частково, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Білорусь, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта № НОМЕР_1 , виданого 13.12.2023 (а.с. 5-14).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 05.11.2024 Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), між громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_1 та громадянкою України ОСОБА_2 укладено шлюб (а.с. 65).

Громадянство України ОСОБА_2 підтверджується паспортом № НОМЕР_3 , виданим 19.04.2019 (а.с. 66).

15.11.2024 позивач звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області з заявою-анкетою № 100195954 про оформлення посвідки на тимчасове проживання (а.с. 63-64).

29.11.2024 Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області було прийнято рішення № 74011300023853 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі підпункту 11 пункту 61 Порядку оформлення, видачі обміну, скасуванню, пересиланню, вилученню, поверненню державі, визнання не дійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 (а.с. 81).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області № 7401.5-6610/74.2-24 від 03.12.2024 (а.с. 82-83).

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, повноваження органів державної влади, що беруть участь у визначенні такого статусу та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI), який встановлює порядок в`їзду в Україну та виїзду з України таких осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, або якщо строк їх тимчасового проживання на території України продовжено в установленому порядку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Частинами 1-3 ст. 3 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до ч. 14 ст. 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій, вісімнадцятій - двадцятій і двадцять четвертій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Частиною 14 ст. 5 Закону № 3773-VI установлено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322).

Відповідно до п. 1 Порядку № 322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно з п. 14 Порядку № 322 ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміном.

Доступ до зазначеної інформації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

У разі відсутності можливості надання ДМС прямого доступу до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, чи надіслання запитів у електронній формі захищеними каналами зв`язку отримання відомостей про особу здійснюється шляхом надсилання запитів та надання відповідей на них у паперовій формі.

Відповідно до п. 21 Порядку № 322 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.

Згідно з п. 22 Порядку № 322 у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням кваліфікованого електронного підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

До заяви-анкети вноситься інформація про номер контактного телефону заявника та адресу особистої електронної пошти.

Пунктом п. 23 Порядку № 322 передбачено, що після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта попереджає іноземця або особу без громадянства про те, що з метою підтвердження наданої у заяві про оформлення посвідки інформації, зокрема про місце проживання, іноземець або особа без громадянства може подати документи, що підтверджують право на проживання в житлі (свідоцтво про право власності, договір оренди (наймання, піднаймання) тощо). У разі ненадання таких документів буде проведено перевірку місця проживання заявника шляхом відвідання його за місцем проживання. Про час проведення перевірки йому буде повідомлено за номером контактного телефону та адресою електронної пошти.

У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта вносить до неї відповідні виправлення.

Відповідно до п. 32 Порядку № 322 для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають:

1) дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України;

2) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);

3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

4) дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки;

5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати;

6) документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності).

Згідно з пп. 11 п. 33 Порядку № 322 крім документів, зазначених у пункті 32, залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства, визначених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», подаються для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», уклали шлюб з громадянами України:

- документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;

- паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

Відповідно до п. 35 Порядку № 322 після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, а також перевірку інформації, зазначеної нею в заяві-анкеті, та поданих документів.

Згідно з п. 36 Порядку № 322 ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, що містяться у базі даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС.

Перевірка законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України проводиться на підставі інформації, що міститься у базах даних Реєстру, з урахуванням інформації про перетинання іноземцем або особою без громадянства державного кордону України.

Перевірка інформації про перетинання державного кордону України іноземцем або особою без громадянства проводиться з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан»), або шляхом надсилання запитів на адресу органу Держприкордонслужби, визначеного Адміністрацією Держприкордонслужби, відповідь на які надається протягом трьох робочих днів з дня надходження таких запитів.

Перевірка відсутності майнових зобов`язань перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім примусовим поверненням чи видворенням за межі України або реадмісією, проводиться з використанням Єдиного реєстру боржників та відомчої інформаційної системи ДМС.

У разі необхідності одержання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть такі відомості одержуються в установленому законодавством порядку.

Інформація про те, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, перевіряється за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Інформація про офіційний валютний курс, установлений Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, перевіряється за даними, розміщеними на офіційному веб-сайті Національного банку.

У разі необхідності підтвердження інших відомостей про іноземця або особи без громадянства або дійсності поданих ними документів надсилаються запити до відповідних державних органів або їх територіальних органів (підрозділів), які надають відповідь протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту.

Усі матеріали проведених перевірок долучаються до заяви-анкети і скануються із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.

Пунктом 36-1 Порядку № 322 передбачено, що з метою підтвердження наданої іноземцем або особою без громадянства у заяві-анкеті інформації про місце проживання територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС проводить перевірку адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства.

У разі коли іноземцем або особою без громадянства не подавалися документи, що підтверджують інформацію, зазначену в заяві-анкеті (зокрема, документи, що підтверджують право власності на житло, договір наймання (піднаймання, оренди) тощо), перевірка проводиться шляхом відвідання заявника за зазначеною ним адресою.

Про час проведення перевірки іноземець або особа без громадянства повідомляються телефоном та електронною поштою за один робочий день до перевірки.

Результат перевірки оформляється у вигляді акта, який повинен бути підписаний двома працівниками територіального органу/територіального підрозділу ДМС та іноземцем або особою без громадянства (у разі, коли його проживання за зазначеною адресою підтверджено). У разі потреби для перекладу тексту акта іноземцеві або особі без громадянства на зрозумілу їм мову може бути залучений перекладач.

У разі відсутності іноземця або особи без громадянства за місцем проживання акт може бути також підписаний власником житла, сусідами (мешканцями прилеглих квартир, приватних будинків).

У разі коли в територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС наявна інформація про виїзд іноземця або особи без громадянства за межі України, така перевірка не проводиться.

Відповідно до п. 37 Порядку № 322 рішення про оформлення посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в її видачі не пізніше ніж протягом десятого робочого дня з дати прийняття документів.

Згідно з п. 61 Порядку № 322 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:

1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), військовий квиток, який підтверджує факт служби за контрактом у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії, посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;

2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в`їзду;

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;

4) встановлено належність особи до громадянства України;

5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;

6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;

7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв`язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;

8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;

9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім примусовим поверненням чи примусовим видворенням за межі України або реадмісією, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в`їзду в Україну;

11) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву було зазначено, що з метою мінімізації загроз у сфері національної безпеки в умовах воєнного стану ДМС погоджено з СБУ оптимізований механізм перевірки іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про оформлення (обмін) посвідки на тимчасове проживання. У зв`язку з цим, для перевірки наявності або відсутності підстав для відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання на території України при зверненні до територіальних органів та підрозділів ДМС громадян Республіки Білорусь, відповідачем було надіслано запит до Служби безпеки України відносно громадянина ОСОБА_1 .

За результатами розгляду вищезазначеного запиту Управління Служби безпеки України в Чернігівській області надіслало УДМС у Чернігівській області лист № 74/2/2-4900 від 05.12.2024, відповідно до якого за результатами проведених перевірочних заходів встановлено, що позивач під час звернення із клопотанням про оформлення посвідки на тимчасове проживання повідомив про себе недостовірні відомості щодо місця проживання, а також зазначив у якості власного контактного номеру телефону номер, який належить та використовується іншою особою, що свідчить про подачу іноземцем завідомо неправдивих відомостей. З огляду на вищевикладене Управління Служби безпеки України в Чернігівській області рекомендувало відмовити позивачу в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Водночас, 29.11.2024 Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийнято рішення № 74011300023853 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі підпункту 11 пункту 61 Порядку № 322, тобто в інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів звертає увагу, що, у спірному рішенні відповідачем не наведено жодних фактичних обставин, на підставі яких таке рішення було прийнято.

Крім того, посилання відповідача на лист Управління Служби безпеки України в Чернігівській області № 74/2/2-4900 від 05.12.2024 є необґрунтованим, оскільки з огляду на його вхідну дату реєстрації в Управлінні Державної міграційної служби України в Чернігівській області (10.12.2024), вказані в листі відомості не могли бути покладені в основу прийнятого відповідачем рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, датованого 29.11.2024.

Більше того, згідно з наявним в матеріалах справи актом перевірки адреси проживання іноземця або особи без громадянства від 27.11.2024, працівниками Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області було проведено перевірку інформації про місце проживання позивача, яка була надана в заяві-анкеті про оформлення посвідки на постійне місце проживання, за результатами якої інформація про місце проживання позивача була підтверджена (а.с. 111).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваного рішення про відмову позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на підставі заяви від 15.11.2024.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ефективним та належним щодо спірних правовідносин способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву-анкету позивача від 15.11.2024 № 100195954 про оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Крім того, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати позивачу посвідку на тимчасове проживання не є предметом апеляційного оскарження.

Водночас, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції скасував рішення та зобов`язав повторно розглянути заяву-анкету позивача від 15.11.2024 № 100195954 про оформлення посвідки на тимчасове проживання - Головне управління Державної міграційної служби в Чернігівській області.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, заяву-анкету від 15.11.2024 № 100195954 позивач подавав до відповідача - Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області. Крім того, рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання від 29.11.2024 № 74011300023853 також прийнято відповідачем - Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області.

Викладене є підставою для зміни судового рішення в резолютивній частині.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи пункту 1 частини першої статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити шляхом заміни у пунктах другому та третьому його резолютивної частини з Головного управління Державної міграційної служби в Чернігівській області на Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - змінити та викласти пункти другий і третій його резолютивної частини у такій редакції:

«Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 29.11.2024 № 74011300023853 про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повторно розглянути заяву-анкету ОСОБА_1 від 15.11.2024 № 100195954 про оформлення посвідки на тимчасове проживання.».

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення виготовлено 08 вересня 2026 року.