Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №640/3179/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/3179/22 Суддя першої інстанції: Ільков Василь Васильович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Координаційного центру з надання правової допомоги до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

Координаційний центр з надання правової допомоги (далі – позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі – відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 05.01.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-20-010262-a.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року позовну заяву Координаційного центру з надання правової допомоги задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» фактично не призвело до будь-яких наслідків для відкритості та прозорості публічної закупівлі, а також для будь-якого іншого публічного інтересу. Не назвав та не обґрунтував порушення будь-якого публічного інтересу і відповідач в ході розгляду справи. Отже, суд першої інстанції дійшов до висновку, що це порушення не вплинуло на проведення процедури торгів в цілому та не призвело до негативних наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що висновок прийнято з урахуванням принципу пропорційності, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Наголошує, що спірний висновок не порушив права позивача, оскільки жодні санкції до позивача з боку Управління не були застосовані, рішення про відхилення пропозицій замовником не приймалося, відміни торгів не було, договір було укладено та в подальшому виконано в повному обсязі згідно звіту про виконання договору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу Координаційний центр з надання правової допомоги просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що у тендерній документації в пункті 1 «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції» розділу IV «Подання та розкриття тендерної пропозиції» вказано, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначений в оголошені про проведення процедури закупівлі, чого відповідачем не взято до уваги при прийняті спірного висновку.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області подало відповідь на відзив, в якому з посиланням на аналогічні підстави, які викладено в апеляційній скарзі, просило її задовольнити.

Координаційний центр з надання правової допомоги подав заперечення на відповідь на відзив, в яких з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження з 08.09.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції – скасувати, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Координаційний центр з надання правової допомоги утворений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 №504 «Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції», є державною установою, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

20.08.2021 Координаційний центр з надання правової допомоги через електронну систему закупівель «Prozorro» оприлюдив оголошення за № UA-2021-08-20-010262-a про закупівлю «Планшетні комп`ютери в комплекті «ДК 021:2015 (СРV) код 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)».

Згідно з наказом Держаудитслужби від 25.11.2021 № 003100-18/14939-2021 розпочато, зокрема, моніторинг процедури закупівлі № UA-2021-08-20-010262-a. Опис підстав для здійснення моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-08-20-010262-a, затверджений 05 січня 2022 року, та в якому зазначено, що тендерна документація Замовника не містить кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Так, у пункті 1 «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції» розділу IV «Подання та розкриття тендерної пропозиції» тендерної документації зазначено, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначений в оголошені про проведення процедури закупівлі, що є порушенням пункту 14 частини другої статті 22 Закону № 922.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктом 5 частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідачем зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку шляхом недопущення таких порушень в подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, навчань, тощо), та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вважаючи висновок Держаудитслужби від 05.01.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-08-20-010262-a протиправним, Координаційний центр з надання правової допомоги звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Закону №922-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі по тексту також - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення №43 основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Згідно з п. Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Частинами 6-7 ст. 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №922 у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складення оспорюваного висновку було порушення Координаційним центром з надання правової допомоги вимог п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII.

У позовній заяві Координаційний центр з надання правової допомоги зазначає, що не погоджується з оспорюваним висновком Держаудитслужби по суті виявлених порушень, зокрема у зв`язку з тим, що в оголошенні про проведення відкритих торгів UА-2021-08-20- 010262-а, оприлюдненого в електронній системі публічних закупівель Рrоzоrrо, вказано про кінцевий строк подання тендерних пропозицій 20.09.2021. У тендерній документації щодо проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю «Планшетні комп`ютери в комплекті «ДК 021:2015 (СРV) код 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)» в пункті 1 «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції» розділу IV «Подання та розкриття тендерної пропозиції» зазначено, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначений в оголошені про проведення процедури закупівлі.

Водночас, суд апеляційної інстанції підкреслює, що вимогами п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII передбачено зазначення у тендерній документації відомостей про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Таким чином, на виконання п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 кінцевий строк подання тендерних пропозицій мав бути вказаний саме у вигляді певної дати, визначеної цифрами, оскільки лише таким чином можна визначити закінчення строку на подання тендерних пропозицій.

Координаційним центром з надання правової допомоги як замовником процедури закупівлі в пункті 1 «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції» розділу IV «Подання та розкриття тендерної пропозиції» фактично не було зазначено конкретного строку, до якого необхідно було подати тендерні пропозиції.

Відсутність вказаних відомостей свідчить про недотримання позивачем вимог п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач у висновку зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку шляхом недопущення таких порушень в подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, навчань, тощо), та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель та не надає правових підстав стверджувати про невизначеність у висновку про результати моніторингу публічної закупівлі способу усунення виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.11.202023 у справі № 160/20791/22, від 01.02.2024 у справі № 160/18391/22, від 29.04.2025 у справі № 160/1407/23.

За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджується порушення Координаційним центром з надання правової допомоги вимог п. 14 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII, що було безпідставно залишено поза увагою судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування спірного висновку відповідача.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, а рішення суду першої інстанції – скасувати.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області – задовольнити повністю.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Координаційного центру з надання правової допомоги до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення виготовлено 08 вересня 2026 року.