Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №320/262/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/262/25 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Воловика С.В.,

суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року (колегія суддів: головуючий суддя Мельничук В.П., судді Бужак Н.П., Собків Я.М), зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення; витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/262/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 призначено колегію суддів у складі головуючого судді Воловика С.В., суддів Бужак Н.П., Собківа Я.М.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року матеріали апеляційної скарги прийнято до провадження новим складом суду; повторно витребувано із Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №320/262/25; продовжено строк розгляду справи на розумний термін, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов висновку, що вказана позовна заява надійшла через підсистему «Електронний суд» без скріплення електронно-цифровим підписом, а тому суд розцінює її як таку, що не підписана особою, яка її подала.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до абзаців 2, 3 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем “Електронний кабінет”, “Електронний суд” та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема “Електронний кабінет” (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема “Електронний суд” (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Пунктом 26 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Приписи частини першої статті 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”.

Частинами 7-8 статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 “Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року”:

викладено пункт 2 Положення у новій редакції:

“ 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).”;

доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту:

“ 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі “Адвокат” міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер”.

Європейський суд з прав людини зауважив, що “зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною” (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09.06.2022).

Суд апеляційної інстанції наголошує, що:

гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами;

ордер має бути підписаний адвокатом;

ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що він містить власноручний (“фізичний”) підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом;

у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного (“фізичного”) чи електронного підпису на ордер не вимагається.

Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного (“фізичного”) підпису на ордер не вимагається.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24, від 16 грудня 2024 року у справі № 916/4258/23, від 23 січня 2025 року у справі № 480/8785/24.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З наявних у справі матеріалів суд апеляційної інстанції встановив, що у серпні 2024 року представник позивача, звертаючись до Київського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми «Електронний суд», фактично сформував у шаблоні «Позовна заява…» клопотання, до якого долучив серед інших додатків позовну заяву у форматі «pdf», указавши її додатком до цього документа, а також ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність.

Суд першої інстанції оцінив такі дії позивача як звернення до суду з заявою без скріплення електронно-цифровим підписом

Відповідно до п. 39 розд. ІІІ Положення документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження впродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

Одночасно положеннями п. 2.4 та 2.5 Інструкції користувача «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 № 74-ОД, установлено, що електронні документи у Електронному суді створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених у Електронному суді (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах Електронного суду).

Пунктом 2.6 цієї ж Інструкції передбачено, що відповідні додані файли (додатки) до створених в Електронному суді документів підписуються кваліфікованими електронними підписами користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Аналізуючи зміст процитованих вище норм КАС України, Положення та положень Інструкцій та застосовуючи їх до подібних спірних правовідносин, Верховний Суд у своїй постанові від 18.02.2026 у справі № 320/47840/23 сформував такий висновок:

альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного кваліфікованого електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.»

У цій самій постанові суд касаційної інстанції зауважив, що відповідач, звертаючись до апеляційного суду за допомогою підсистеми «Електронний суд», фактично сформував заяву (супровідний лист) про направлення апеляційної скарги, до якого дійсно долучив апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду, указавши її додатком до цього документа. Разом з тим, така апеляційна скарга хоч і сформована у вигляді додатку до заяви (супровідного листа), проте становить, своєю чергою, єдиний документ, створений у системі «Електронний суд» з використанням КЕП представника відповідача.

Схожий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25.12.2025 у справі № 380/1659/25 та від 06.03.2025 у справі № 240/24566/22, в яких касаційний суд відзначив, що усі документи, які надійшли до суду через сервіс «Електронний суд» вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. У цьому випадку апеляційна скарга учасника справи сформована у вигляді додатку до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження становить з останньою єдиний документ, створений у підсистемі «Електронний суд», з використанням КЕП такого учасника, а тому уважається підписаною останнім.

При цьому, аналіз процесуальних норм дає підстави для висновку, що умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми та змісту, які визначені у ст. 160 КАС України.

Тож лише та обставина, що безпосередньо позовна заява учасника була створена без застосування вбудованого у підсистему текстового редактора (тобто, сформована не в окремому шаблоні документа), а шляхом розміщення її тексту в файлі PDF як додатку до заяви (клопотання) не є достатньою підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції має зважати на те, що норми ст. 169 КАС України встановлюють певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви. Так, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання позовна заява залишається без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої позовної заяви та установити спосіб і строк їх усунення. Це дозволяє суду дати можливість позивачу усунути недоліки та привести заяву у відповідність із вимогами процесуального законодавства.

Подібний підхід правозастосування застосований Верховним Судом у постановах від 31.08.2023 у справі № 560/11012/22, від 20.02.2025 у справі № 580/1558/24, від 30.10.2025 у справі № 640/9961/22, від 17.02.2026 у справі № 420/16364/24.

З огляду на вищезазначене, суд зауважує, що, застосовуючи процесуальні норми, суд має керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямоване на досягнення легітимної мети, уникаючи при цьому надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання права особи на доступ до суду.

На підтвердження своїх тверджень позивач долучив до апеляційної скарги роздруківку картки руху позовної заяви в підсистемі «Електронний суд», з якої вбачається, що зазначений документ скріплений КЕП 08.12.2024, 7:20:59, проте судом першої інстанції взагалі не було перевірено зазначену інформацію.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції, дійшовши до помилкових висновків про непідписання позивачем позовної заяви, передчасно повернув останньому таку позовну заяву, не перевіривши її на відповідність вимогам ст. 160 КАС України, що свідчить про порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів робить висновок про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, про обґрунтованість апеляційної скарги та про наявність підстав для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 320/262/25 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення– задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року про повернення позовної заяви – скасувати.

Справу № 320/262/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Н.П. Бужак

Я.М. Собків