Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №826/14414/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/14414/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чепенюк Ольга Володимирівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІЯ-БУД-БІЛДІНГ" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІЯ-БУД-БІЛДІНГ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

05.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Олександрія-Буд-Білдінг (далі - ТОВ Олександрія-Буд-Білдінг) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0027241404 від 29.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.

Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва вказана справа надійшла 03.03.2025 на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду замінено відповідача на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві як правонаступника первісного відповідача.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивача обґрунтованості позовних вимог належними та допустимими доказами.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Зокрема, апелянтом наголошено, що в ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, внаслідок чого були прийняті спірні рішення, які вважає необґрунтованими, оскільки висновки податкового органу про нереальність господарських операцій спростовуються матеріалами справи, яким суд першої інстанції не правильно надав оцінку.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.202 витребувано справу зі суду першої інстанції, і після надходження справи до апеляційного суду, 19.12.2025 слухання справи призначено у порядку у письмового провадження.

З поважних причин слухання справи продовжувалось.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрія-Буд-Білдінг», код ЄДРПОУ 41265890, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.04.2017. Основним видом економічної діяльності юридичної особи є будівництво житлових і нежитлових будівель. Товариство з 06.04.2017 взяте на облік як платник податків, у спірний період було зареєстроване платником податку на додану вартість.

ГУ ДФС у м.Києві проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Олександрія-Буд-Білдінг» з питань дотримання норм податкового законодавства під час здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрбуд Констракшн» (код ЄДРПОУ 41449123) за період листопад-грудень 2017 року, про що складено акт від 04.05.2018 № 434/26-15-14-04-05/41449123. За висновками акта перевірки встановлено порушення Товариством пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 153000,00 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрбуд Констракшн», які зроблені на підставі таких обставин. Для перевірки надано договори, укладені між ТОВ «Олександрія-Буд-Білдінг» та ТОВ «Укрбуд Констракшн» на виконання окремих видів будівельних робіт від 19.11.2017 № 19/11, від 24.11.2017 № 21/11 та від 19.12.2017 № 19/12. Щодо такого контрагента-постачальника, то при перевірці встановлено, що директор, головний бухгалтер та засновник діють в одній особі ОСОБА_1 . Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2017 рік не подавався, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік не подано, тому визначити балансову вартість основних засобів не можливо, остання звітність з податку на додану вартість подана за грудень 2017 року.

При перевірці проаналізовано умови договорів від 19.11.2017 № 19/11, від 24.11.2017 № 21/11 та від 19.12.2017 № 19/12, за якими підрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов`язання виконати, відповідно до проектної документації та додатків до кожного з договору з матеріалів підрядника окремі види будівельних робіт. При цьому до перевірки не надано жодної проектної документації, також не надано підтверджуючих документів на передачу будівельних матеріалів та документів, які б фактично підтверджували транспортування ТМЦ від підрядника до субпідрядника. Також відповідно до умов цих договорів закінчення робіт за договором визначається у відповідності до календарного графіку виконання робіт, який складається субпідрядником і узгоджується підрядником. Такого календарного графіку не надано, не надано актів з фронтами робіт, проектної документації, документів на використання механізмів, сертифікатів якості та відповідності товарів, паспортів заводів виробників, дозволів та свідоцтв щодо підтвердження якості, висновків про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів, як передбачають умови вказаних договорів. Відсутні підтверджуючі документи про якість виконаних робіт відповідно до проектної документації, технічних умов, будівельних норм та правил, акти на приховані роботи, акти обстежень, обмірів.

В акті перевірки зазначено про відсутність інформації про підтвердження кваліфікації у працівників при виконанні будівельно-монтажних робіт, а для їх виконання необхідна відповідна кваліфікація у працівників, спеціальні знання високого рівня, значна кількість працівників.

При перевірці ГУ ДФС у м. Києві використані отримані від оперативного управління ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві листом від 17.01.2018 №224/8/26-54-21-03 матеріали, а саме протокол допиту гр. ОСОБА_1 , з якого вбачається про непричетність до створення та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрбуд Констракшн», до первинних бухгалтерських документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрбуд Констракшн», які ніколи не складав та не підписував, ключів для доступу до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації податкових накладних від імені ТОВ «Укрбуд Констракшн» не отримував, доступу до банківських рахунків ТОВ «Укрбуд Констракшн» не мав та не здійснював перерахування коштів з рахунків.

Також відповідач встановив, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання ТОВ «Укрбуд Констракшн» послуг з влаштування підпірної стіни на об`єкті "Комплексна забудова кварталу по вул. Червоноармійській (вул. Великій Васильківській), 137, 139 у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами", комплекс ремонтних робіт по вул. Болсуновська, 6 у контрагента-постачальника ТОВ «Раємел», основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2017 рік не подано. Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік не подано, тому визначити балансову вартість основних засобів не можливо, остання звітність з податку на додану вартість подана за лютий 2018 року.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві 29.05.2018 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0027241404, яким Товариству збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 153 000 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 38 250 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.08.2018 Державною фіскальною службою України ппр від 29.05.2018 № 0027241404 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, та не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно норм п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Крім того, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення (п. 150.1 статті 150 ПК України).

Від`ємне значення як результат розрахунку об`єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Відповідно до пп.139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, формування валових витрат обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Висновки суду.

Отже, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства. З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач надав на підтвердження обґрунтованості позовних вимог первинну документацію, яку суд першої інстанції ретельно проаналізував.

Так, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за трьома договорами від 19.11.2017 № 19/11, від 24.11.2017 № 21/11 та від 19.12.2017 № 19/12.

На підтвердження виконання цих договорів позивач надав вказані три договори на виконання окремих будівельних робіт, які від субпідрядника підписані директором ОСОБА_1 та три акта надання послуг № 1 від 30.11.2017, № 1 від 31.12.2017 та № 2 від 31.12.2017, які також підприсані ОСОБА_1 (т.1 а.с.64-81).

Крім того, в акті надання послуг № 1 від 30.11.2017 зазначено, що були виконані робити з влаштування підпірної стіни на об`єкті «Комплексна забудова кварталу по вул. Червоноармійській (вул. Великій Васильківській), 137, 139, у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами, загальною вартістю 168 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 28 000,00 грн. В акті надання послуг № 1 від 31.12.2017 вказано про виконані робити такі як влаштування обмазочної гідроізоляції будинку № 3 на об`єкті «Будівництво об`єктів житлового та громадського призначення підземними паркінгами по вул. Червоноармійській (вул. Великій Васильківській), 137, 139 у Печерському районі м. Києва» загальною вартістю робіт (послуг) 50 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8 333,33 грн. А відповідно до акту надання послуг № 2 від 31.12.2017 - комплекс робіт по вул. Болсуновська 6 загальною вартістю робіт (послуг) 700 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 116 666,67 грн.

Відповідно до умов вказаних договорів від 19.11.2017 № 19/11, від 24.11.2017 № 21/11 та від 19.12.2017 № 19/12 підрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов`язання виконати відповідно до проектної документації та додатків до цього договору з матеріалів підрядника окремі види будівельних робіт. Об`єкти виконання робіт визначаються у актах приймання-передачі виконаних робіт (пункт 1.1 договорів). Закінчення робіт за договорами визначається у відповідності до календарного графіку виконання робіт, який складається субпідрядником і узгоджується підрядником (пункт 3.2 договорів). Підрядник зобов`язаний передати субпідряднику за актом фронт робіт, до початку виконання робіт передати субпідряднику у повному обсязі проектну документацію, затвердити наданий субпідрядником календарний графік виконання робіт, забезпечити субпідрядника механізмами, необхідними для виконання робіт, забезпечити постачання матеріалів (пункти 4.1.1-4.1.3, 4.1.6, 4.1.8 договорів). Субпідрядник зобов`язаний виконати роботи за договорами якісно, відповідно до проектної документації, технічних умов, будівельних норм та правил, в обумовлені договором, строки. Підготувати та передати підряднику на весь комплекс виконаних робіт в складі виконавчої документації: акти на приховані роботи, акти обстежень, обмірів та, у випадку необхідності, інші документи, які є обов`язковими для ведення (оформлення) субпідрядником при виконанні передбачених цим договором робіт, згідно з вимогами чинного законодавства України (пункти 4.3.1, 4.3.5 договорів).

Про фактичне виконання договорів від 19.11.2017 № 19/11, від 24.11.2017 № 21/11 та від 19.12.2017 № 19/12 має свідчити виконання усіх їх умов, обумовлених сторонами, та вчинення дій стосовно реального забезпечення позивачем субпідрядника проектною документацією на виконання конкретного обсягу робіт, складення графіку їх виконання, забезпечення матеріалами, необхідними для виконання робіт. Проте зміст договорів навіть не вказує на об`єкт, де мають виконуватися роботи.

Також основний договір підряду № 19/06-Д1 від 19.06.2017, який був укладений між ТОВ «Декоплюс» як замовником та ТОВ «Олександрія-Буд-Білдінг» (підрядником), на влаштування підпірної стінки та гідроізоляції на об`єкті «Комплексна забудова кварталу по вул. Червоноармійській (вул. Великій Васильківській), 137, 139, у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами, категорично забороняв підряднику залучати до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників) без згоди замовника. А у разі порушення цього пункту замовник мав право в беззаперечному порядку розірвати договір (пункт 2.3.35).

Договори субпідряду від 19.11.2017 № 19/11, від 24.11.2017 № 21/11 та від 19.12.2017 № 19/12 не містять погодження залучення субпідрядника основним замовником робіт ТОВ «Декоплюс».

Щодо виконання цих договорів субпідряду від 19.11.2017 № 19/11, від 24.11.2017 № 21/11 та від 19.12.2017 № 19/12 , то суду не надано актів з конкретним обсягом робіт по конкретному об`єкту будівництва, які були визначені субпідряднику для виконання, проектної документації на ті роботи, що мав виконати субпідрядник, календарного графіка виконання робіт, доказів передачі позивачем субпідряднику механізмів та матеріалів, необхідних для виконання робіт, у свою чергу, субпідрядником не надано актів на приховані роботи, актів обстежень, обмірів тощо.

Також, позивач до позовної заяви долучив робочу документацію на влаштування підпірної стінки та гідроізоляції на об`єкті «Комплексна забудова кварталу по вул. Червоноармійській (вул. Великій Васильківській), 137, 139, у Печерському районі міста Києва, проте така надана позивачу в межах укладеного з ним договору з замовником ТОВ «Декоплюс», а акти виконаних робіт свідчать про виконання таких робіт самостійно ТОВ «Олександрія-Буд-Білдінг» без залучення субпідрядника.

Додатками до договору підряду № 19/06-Д1 від 19.06.2017, який був укладений між ТОВ «Декоплюс», була узгоджена сторонами договірна ціна з зазначенням конкретних робіт, матеріалів. Так, вартість робіт по гідроізоляції складала 11 496,69 грн, вартість матеріалів 42 275,94 грн, а всього 64 527,15 грн, у тому числі ПДВ 10 754,53 грн; вартість робіт по підпірній стіні становила 168 493,41 грн, у тому числі ПДВ 28 082,24 грн.

Згідно актів наданих послуг ТОВ «Укрбуд Констракшн» вартість робіт по гідроізоляції складала 50 000 грн, у тому числі ПДВ 8 333,33 грн. Тобто позивач сам отримує за роботу від замовника 11 496,69 грн, за матеріали 42 275,94 грн, а субпідряднику платить 50 000 грн лише за роботу та за умовами договору субпідряду має забезпечити субпідрядника матеріалами та механізмами для виконання робіт. Наведене ще є одним доказом лише письмового оформлення документації без реального виконання господарських операцій між ТОВ «Олександрія-Буд-Білдінг» та субпідрядником ТОВ «Укрбуд Констракшн».

Окрім того, відповідачем встановлено, що ТОВ «Укрбуд Констракшн» не подано за 2017 рік, коли мали місце спірні правовідносини, до контролюючого органу звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4), а також фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, що не дало можливості з`ясувати наявність трудових ресурсів та визначити балансову вартість основних засобів у ТОВ «Укрбуд Констракшн», тобто трудових та матеріалів ресурсів для виконання будівельних та монтажних робіт. Відсутність податкової звітності може свідчити про відсутність таких у сукупності з іншими доказами.

Водночас субпідрядником подавалася податкова звітність з ПДВ у 2017 році. За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання ТОВ «Укрбуд Констракшн» послуг з влаштування підпірної стіни на об`єкті "Комплексна забудова кварталу по вул. Червоноармійській (вул. Великій Васильківській), 137, 139 у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами", комплекс ремонтних робіт по вул. Болсуновська, 6 у контрагента-постачальника ТОВ «Раємел». Стосовно цього контрагента-постачальника також встановлено неподання податкової звітності за 2017 рік, яка могла б свідчити про наявність працівників та основних засобів, до лютого 2018 року подавалася лише податкова звітність по ПДВ.

Також, судом першої інстанції проаналізовано протокол допиту у якості свідка ОСОБА_1 від 03.01.2018, в якому останній повідомив, що йому не знайомі працівники ТОВ «Укрбуд Констракшн», чи його службові особи, чи представники, назву цього товариства він почув вперше від співробітників правоохороних органів, як і те, що він значиться службовою особою ТОВ «Укрбуд Констракшн», до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства не має та не мав жодного відношення.

Вказаний протокол допиту цього свідка був наданий ГУ ДФС у м. Києві від оперативного управління ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві листом від 17.01.2018 №224/8/26-54-21-03 (вх. від 18.01.2018 № 2483/7) та відбирався у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження за №32017100050000037.

Отже, з огляду на вказані обставини і надані докази, колегія суддів дійшла висновку про правильність висновків суду першої інстанції щодо необгрунтованості позовних вимог, оскільки протокол допит ОСОБА_1 спростовують правильність оформлення документації, наданої позивачем щодо реальності господарських операцій з цим контагентом.

Таким чином, висновки податкового органу не ґрунтуються на припущеннях, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження реальності господарських операцій з цим контрагентом, які були б складені без зауважень.

Отже, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про правомірність спірних рішень правильним.

Апелянт не надав додаткових доказів щодо спростування висновків суду першої інстанції, внаслідок чого доводи апелянта не заслуговують уваги.

Надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІЯ-БУД-БІЛДІНГ" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 р. -- залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІЯ-БУД-БІЛДІНГ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

І.Д. Компанієць

О.М. Кузьмишина