Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №640/10397/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/10397/21 Суддя (судді) першої інстанції: О.В. Захарова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛАЙТ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

13.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛАЙТ ГРУП» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.03.2021 № 00182210702 та № 00182190702.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не згоден з висновками податкового органу про порушення позивачем підпунктів в та г пункту 198.5 статті 198 та пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (надалі – ПК), а саме те, що позивач у вересні, жовтні, листопаді 2020 року не використовував спеціалізовану техніку, отриману за договором лізінгу, у своїй господарській діяльності, оскільки такі висновки спростовуються первинною документацією.

В наслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва вказана справа 30.01.2025 року надійшла на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведено правомірність спірних рішень належними та достатніми доказами.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апелянт наголосив на обґрунтованості спірних рішень з огляду на відповідність цих рішень вимогам чинного законодавства.

Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини у справі, і позивач має нести відповідальність за порушення чинного законодавства.

Апелянт пояснив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 21.12.2020 № 9339543323 від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідачем був складений акт від 15.02.2021 № 12196/26-15-07-02-05-17/42179263, в якому зазначено про виявлені порушення норм Податкового кодексу України, внаслідок чого були прийняті спірні рішення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, а після надходження справи до суду, 18.12.2025 призначено справу до слухання у порядку письмового провадження.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав.

З поважних причин слухання справи продовжувалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП», основний вид діяльності за КВЕД, зокрема: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспспорту; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна.

На підставі направлень від 19.01.2021 №602/26-15-07-02-05, від 27.01.2021 №1141/26-15-07-02-05, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.01.2021 №320-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП» (код 42179263)», виданого на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛАЙТ ГРУП» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за листопад 2020 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.02.2022 №12196/26-15-07-02-1511/42179263, згідно з яким перевіркою законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за листопад 2020 року встановлено порушення платником податків: абзацу в), г), п.198.5 статті 198, п. 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) на суму 360 188 гривень та занижено податок на додану вартість на суму 392 093 гривень.

ГУ ДПС в м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00182210702 від 09.03.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 490 116,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 392 093,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 98 023,00 грн;

-№ 00182190702 від 09.03.2021, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 360 188,00 грн за декларацією №9339543323, зареєстрованої в податковому органі 21.12.2020, за листопад 2020 року.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом п`ятим пункту198.3 статті 198 Податкового кодексу України закріплено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Кодексу, (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Підпунктом14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами підпункту14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Висновки суду.

Отже, зі системного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що з аналізу пунктів «в», «г» слідує висновок, що якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом189.1 статті 189 Податкового кодексу України(крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу). Отже для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень підпункту198.5 статті 198 Податкового кодексу України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів. При цьому використання придбаних товарів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту «г» пункту198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП» (Лізингоодержувач) та ТОВ «ОТП Лізинг» (Лізингодавець) укладено Договори фінансового лізингу від 21.09.2020 № 7613- SME-FL та № 7616-SME-FL (а.с.32).

За умовами цих Договорів ТОВ «ОТП Лізинг» (Лізингодавець) на підставі договору купівлі - продажу (поставки) зобов`язується набути у власність Лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - Предмет лізингу), наведене в специфікації (Додаток №1 до договору), а ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП» (Лізингоодержувач) зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до актів приймання передачі від 28.09.2020 без номеру та від 17.11.2020 без номеру ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП» отримано спеціалізовану техніку згідно переліку, що є предметом Договору.

Сума ПДВ від придбаної спеціалізованої техніки відображена позивачем в складі податкового кредиту у відповідних періодах та включена до Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року.

ТОВ «ОТП Лізинг» (Лізингодавець) подано на реєстрацію та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 1772 від 28.09.2020, № 1632 від 28.09.2020 та № 806 від 17.11.2020, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Отримання позивачем техніки (об`єкт фінансового лізингу) за договорами фінансового лізингу, укладених з ТОВ «ОТП Лізинг» № 7613-SME- FL та № 7616-SME-FL, підтверджується актами приймання-передачі від 28.09.2020 та від 17.11.2020.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач після придбання спеціалізованої техніки відобразив її придбання у складі податкового кредиту у відповідних періодах та включив до Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, що також не заперечується відповідачем.

22.10.2020 між ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП» (Лізингодавець) та ТОВ «Торгова енергетична компанія України» (Лізингоотримувач) укладено Договір сублізингу з №Суб-01-22/10/2020. Основний договір фінансового лізингу - Договори фінансового лізингу №7613- SME-FL та № 7613-SME-FL від 21.09. 2020, укладені між ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП» та ТОВ «ОТП ЛІЗІНГ».

Згідно з п.1.1 Договору Лізингодавець зобов`язується передати Лізингоодержувачу в сублізинг спеціальну автомобільну техніку (Майно). Перелік, його найменування, технічні характеристики та кількість наводиться в окремій Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору.

За п.1.2 Договору Лізингодавець зобов`язаний отримати письмову згоду підприємства, що є стороною основного договору лізингу, на передачу майна. Лізингодавець зобов`язаний надати Лізингоодержувачу оригінал письмової згоди на укладення цього договору сублізингу, а також належним чином завірену копію основного договору лізингу.

Пунктом 2.1 визначено, що мета договору сублізингу - господарське використання Майна за призначенням.

Відповідно до пункту 5.1 Договору плата за користування Майном складає 32 000,00 (тридцять дві тисячі грн. 00 коп.) грн за місяць, в тому числі ПДВ- 20%.

31.01.2021 між позивачем та ТОВ «Торгова енергетична компанія України» підписано Акт надання послуг № 243.

Позивачем було складено та 09.02.2021 зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 179 від 31.01.2021 та 09.02.2021.

Головним управління ДПС у м. Києві під час проведення перевірки вручено запит від 01.02.2021 № 1 ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП» про надання пояснення стосовно використання в господарській діяльності, придбаної у лізинг спеціалізованої техніки.

Листом від 02.02.2021 № 02/02 надано відповідь, що ТОВ «Білайт Груп» уклало договір сублізингу з ТОВ «Торгова енергетична компанія України» від 22.10.2020 № Суб-01-22/10/2020, але оскільки власником майна згідно договору лізингу є ТОВ «ОТП Лізинг», ТОВ «Білайт Груп» у відповідності до п 3.8 означених Договорів лізингу було відправлено запит про надання дозволу на передачу в сублізинг вантажних сідловин тягачів та спеціалізованих напівпричепів самоскидів на ТОВ «Торгова енергетична компанія України». Оскільки отримання дозволу від ТОВ «ОТП Лізинг» зайняло деякий час, у періоді з вересня по листопад 2020 року ТOB «Білайт Груп» було не в змозі передати техніку у суборендне користування.

Вказані обставини апелянтом не заперечувались.

Отже, встановлені у цій справі обставини та наявні в матеріалах справи докази, підтверджують факт придбання позивачем активів (спеціалізованої техніки), та наявність договорів фінансового лізингу з ТОВ «ОТП Лізинг» та договору сублізингу від 22.10.2020 № Суб-01-22/10/2020, тобто, актив (техніку) придбано для використання у господарській діяльності.

Таким чином, тимчасове невикористання основного засобу не є підставою для нарахування податкового зобов`язання за п.198.5 ст.195 Податкового кодексу України, якщо платник довів намір його використання у господарській діяльності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем належними та достатніми доказами правомірність спірних рішень.

З огляду на вказане, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛАЙТ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

І.Д. Компанієць

В.В. Файдюк