Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №320/39584/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/39584/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдсістемсекспорт» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

30.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдсістемсекспорт" (надалі - ТОВ «Трейдсістемсекспорт») звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.09.2023 №014352 та №014365.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не згоден з висновками відповідача щодо порушення чинного законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №014365 від 19.09.2023. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведено правомірність цього спірного рішення належними та достатніми доказами.

Позивач рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не оскаржуває.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апелянт наполягає, що спірну постанову № 014365 прийнято правомірно і посилається на результати габаритно-вагового контролю, проведеного відповідно до Порядку № 879, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Апелянт наголосив, що в ході перевірки було встановлено, що транспортний засіб позивача перевищив допустиме навантаження на вісь, що підтверджується відповідною довідкою про здійснення габаритно-вагового контролю та актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Апелянт стверджує, що національне законодавство не передбачає винятків щодо допустимого переміщення вантажу під час руху, що могло б бути підставою для звільнення перевізника від відповідальності і наголошує, що позивач не надав жодного доказу того, що після встановлення порушення були вжиті заходи щодо приведення параметрів транспортного засобу у відповідність з нормативами, а отже, застосування штрафу було обґрунтованим.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, а після надходження справи до суду, 18.12.2025 призначено справу до слухання у порядку письмового провадження.

Позивач відзив на апеляційні скарги не подавав.

З поважних причин слухання справи продовжувалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Трейдсістемсекспорт" є 52.29 "Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту"

Зокрема, ТОВ "Трейдсістемсекспорт" у своїй господарській діяльності використовує транспортний засіб марки MAN TGA 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом STAS 03431АК, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 та транспортний засіб марки DAF FT XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом KRAKER DE, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 та НОМЕР_8 .

12.08.2023 на автомобільній дорозі М-15 "Одеса-Рені-Бухарест" (12 км+125 м) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки було здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN TGA 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом STAS 03431АК, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якої було складено акт № 356997 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.29)

Згідно змісту акту, під час перевірки виявлено порушення позивачем статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ від 07.06.2010 № 340, пункту 3.3.8 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом МТЗУ від 24.06.2010 №385, а семе те, що під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія реєстраційними листками праці та відпочинку, транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", абзацу 3 частини 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього закону, а саме: відсутній щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку (тахокарта за 12.08.2023 водію ОСОБА_3 ).

На підставі вказаного акту перевірки, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області 19.09.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було винесено постанову № 014352, якою, на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Крім того, в той же день, 12.08.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, на автомобільній дорозі М-15 (12 км+125м) під час проведення рейдової перевірки було здійснено перевірку іншого транспортного засобу позивача, а саме марки DAF FT XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом KRAKER DE, реєстраційний номер НОМЕР_6 , за результатами якої було виявлено факт перевищення цим транспортним засобом нормативних вагових параметрів, про що співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області 12.08.2023 було складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0062863, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0071936 та Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 016216.

Згідно висновків акту № 016216 позивачем порушено пункт 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: при нормативному навантаженні на одиночну вісь 11,50 т, фактичне навантаження становить 12,76 т (перевищення на 10,95%), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", частини 1 абзацу 15 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні подільного вантажу.

На підставі вказаного акту перевірки, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області 19.09.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було прийнято постанову № 014365 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, на підставі абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановив стягнути з позивача штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги відповідача, а саме щодо правомірності постанови від 19.09.2023 № 014365.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), визначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 4, 6 Порядку № 879 робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 12, 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до пунктів 15, 16, 18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Пунктом 23 Порядку № 879 визначено, що власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх Справ України від 10.10.2013 № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до абзацу 27 глави І Правил № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно з пунктами 8.14, 8.15, 8.19 Глави 8 Правил № 363 навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення. При вантаженні в один автомобіль важких і легких за масою вантажів важкі розміщують унизу, а легкі зверху. Вантажі розміщують так, щоб вага вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом.

Відповідно до пунктів 8.20, 8.21 Глави 8 Правил № 363 водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Пунктами 12.1, 12.5 Глави 12 Правил № 363 передбачено, що при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України. Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проте, чинним законодавством передбачено, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Крім того, відповідно до частини 9 розділу II та частини 3 розділу III Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 №255, визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Висновки суду.

Отже, з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, водночас допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття спірної постанови від 19.09.2023 № 014365 слугувало перевезення транспортним засобом марки DAF FT XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом KRAKER DE, реєстраційний номер НОМЕР_6 вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до довідки №0068863 від 12.08.2023 про результати здійснення габаритно-вагового контролю фактичне навантаження становило: 6,92 т (1 ось), 12,76 т (2 ось), 9,62 т (3 ось) та 10,48 т (4 ось). При цьому повна маса транспортного засобу становила 39,78 т.

Крім того, судом встановлено, що особа яка була водієм зазначеного транспортного засобу, був ознайомлений з актом № 016216 від 12.08.2023, про що свідчить особистий підпис останнього в акті (графа "підпис водія транспортного засобу"). При цьому, у графі "Пояснення водія про причини порушень" зазначено "Змістився вантаж".

Вказані обставини апелянтом не заперечувались і не спростовані.

Водночас, беручи до уваги допустиму похибку вимірювань, встановлену нормативними актами, слід констатувати, що фактичне навантаження на другу вісь транспортного засобу позивача склало 12,76 т при нормативно-допустимому значенні 11,50 т, що призвело до кваліфікації порушення за абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", і при цьому перевищення ваги без врахування похибки становило 1,26 т, що у відсотках дорівнює 10,95%.

Проте, відповідно до законодавства при визначенні допустимого навантаження необхідно враховувати похибку 2%, що у цьому випадку дорівнює 0,23 т. Коригована межа допустимого навантаження становить 11,73 т. Таким чином, фактичне перевищення ваги після врахування похибки складає: 12,76 та11,73 т=1,03 т. У відсотковому вираженні: 1,03:11,50*100= 8,96%.

Отже, враховуючи такий розрахунок, суд першої інстанції зробив висновок, що після коригування, перевищення осьового навантаження не досягає 10%, що виключає застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", і контролюючий орган не врахував нормативну похибку, що призвело до неправильної кваліфікації порушення та безпідставного накладення штрафу.

Колегія суддів вважає цей висновок суду першої інстанції правильним.

Таким чином, враховуючи, що відповідальність, передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 відсотків до 20 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідно у разі перевищення вагових норм на 1,03 т, що в процентному співвідношенні складає 8,96%, не утворює склад адміністративно-господарського правопорушення за вказаною нормою, а отже до позивача не може бути застосована така санкція, у зв`язку із відсутністю факту перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 відсотків до 20 відсотків включно.

Таким чином, судом першої інстанції правильно визнано протиправною та скасовано спірну постанову від 19.09.2023 № 014365.

З огляду на вказане доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про протиправність спірного рішення.

Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдсістемсекспорт» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк