Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №635/7733/24 — Харківський районний суд Харківської області

07.09.26

Справа № 635/7733/24

Провадження № 2/635/46/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 рокусмт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді — Савченка Д.М.,

секретар судового засідання — Устіч Л.О.,

учасники справи:

позивач — ОСОБА_1 ,

представник позивача — адвокат Ейбатов Заур Мардан Огли,

відповідач — ОСОБА_2 ,

представник відповідача — адвокат Овдієнко Тетяна Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, —

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

19 серпня 2025 року представником позивача — адвокатом Ейбатовим З.М. через підсистему «Електронний суд» подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, за змістом якої позивач остаточно просив суд:

1) визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нежитлову будівлю — Аптеку літ. «А-1» загальною площею 108,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами (вбиральня літ. «Г», гараж літ. «Е», вигрібна яма №3, огорожа №4), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частку зазначеної нежитлової будівлі Аптеки літ. «А-1» з відповідною часткою господарських будівель та споруд;

3) покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 27.09.2020 по 12.10.2021. Спірна нежитлова будівля аптеки була придбана 29.12.2020, тобто в період шлюбу, за договором купівлі-продажу, укладеним між КНП Харківської районної ради «Соціальний центр надання медичних та фармацевтичних послуг» та ОСОБА_2 . Позивач стверджував, що відповідачка не мала достатніх особистих коштів для придбання нерухомості, оскільки її задекларований чистий дохід від нотаріальної діяльності був незначним, а продаж мототрицикла CAN-AM RYKER RALLY 900 ACE згідно з даними ТСЦ МВС відбувся лише 01.04.2021, тобто після купівлі нерухомості. Натомість позивач мав стабільний підприємницький дохід і систематично перераховував кошти на рахунки відповідачки для потреб сім`ї. Щодо пункту 5.1 договору купівлі-продажу та нотаріально посвідченої заяви від 22.12.2020 про придбання будівлі за особисті кошти дружини позивач стверджував, що надав таку згоду під впливом тяжких обставин (судовий процес щодо поділу майна з попередньою дружиною) та без належного розуміння правових наслідків, вважаючи, що презумпція спільності майна подружжя не спростована.

Відповідач ОСОБА_2 та її представники проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях. Зазначили, що спірна нежитлова будівля використовувалася відповідачкою як робоче місце (аптека/нотаріальна контора) та перебувала в її оренді ще до реєстрації шлюбу з позивачем. Придбання майна за результатами аукціону 29.12.2020 було здійснено за особисті кошти ОСОБА_2 , сформовані за рахунок продажу належного їй особистого рухомого майна, зокрема завдатку (авансу) в сумі 5 000 доларів США, отриманого за попереднім договором купівлі-продажу мототрицикла від 29.10.2020, та заощаджень від продажу автомобіля Nissan Juke. Крім того, перед укладенням правочину позивач особисто надав нотаріально посвідчену заяву, якою підтвердив, що майно купується відповідачкою за її особисті кошти в її особисту приватну власність і спільним майном подружжя не вважається. На підставі договору дарування від 07.05.2021 право власності на будівлю наразі зареєстровано за відповідачкою. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.08.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.08.2024 відкрито провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.11.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів та заяву про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17.01.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17.01.2025 прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Савченка Дениса Михайловича заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів по цивільній справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.03.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів від 18.03.2025 – задоволено.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.09.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.09.2025 заяву представника позивача – адвоката Ейбатова З.М. про повернення надмірно сплаченого судового збору задоволено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що відповідачка є його колишньою дружиною, в шлюбі перебували до 2018 року. На момент розлучення він свої подарунки у неї не забирав, у неї були власні кошти, скільки, не знає. В 2011 році в салоні ними було придбано автомобіль Ніссан для дружини приблизно за 24 тис. доларів США, в 2016 році його продали приблизно за 16 тис. доларів США, гроші залишились у дружини. Коли свідок приїздив побачитись із дитиною приблизно в 2019 році, у дворі відповідачки бачив трицикл.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що знайомий з відповідачкою, оскільки вона придбавала техніку в мотосалоні по пр. Героїв Харкова, 247, в м. Харкові, в якому він працює менеджером. Свідкові відомо, що придбаний відповідачкою в їхньому салоні трицикл приблизно в 2019-2020 роках був проданий нею через їх салон, це було приблизно в кінці літа – на початку осені. Безпосередньо продажом трицикла свідок не займався, ціну продажу не знає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є подругою відповідачки. Щодо придбання трициклу повідомила, що відповідачка купила його в салоні в 2019 році, продала в 2020 році, свідок при цьому була присутня. Трицикл продавався відповідачкою через салон біля «Французького бульвару», приблизно у жовтні-листопаді свідок з відповідачкою їздили в салон, при ній відповідачка отримала завдаток у розмірі 5 тис. доларів США, купюрами по 100 доларів. Другий раз, навесні 2021 року свідок з відповідачкою їздили в цей салон за залишком коштів у сумі 8,5 тис. доларів США. При свідкові в салоні укладався договір.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.08.2018 по 28.05.2019, а в подальшому повторно зареєстрували шлюб 27.09.2020, який розірвано 12.10.2021.

29 грудня 2020 року, під час перебування у другому зареєстрованому шлюбі, за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеним між КНП Харківської районної ради «Соціальний центр надання медичних та фармацевтичних послуг» та ОСОБА_2 на підставі аукціону, відповідачка придбала нежитлову будівлю Аптеки літ. «А-1» загальною площею 108,4 кв.м (з господарськими будівлями та спорудами: вбиральня літ. «Г», гараж літ. «Е», вигрібна яма №3, огорожа №4) за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 205 400,00 грн (з урахуванням супутніх платежів 207 454,00 грн), що за офіційним курсом НБУ станом на день укладення правочину (28,3 грн/долар США) було еквівалентно 7 250 доларів США.

Пунктом 5.1 вказаного договору купівлі-продажу від 29.12.2020 визначено: «Згідно з заявою чоловіка покупця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коваль О.Є. за р. № 526, Продавець узяв до уваги той факт, що ОСОБА_2 набуває вищезгадану нежитлову будівлю за рахунок особистих коштів. Тому права власності на цю нежитлову будівлю ОСОБА_1 не набуває. Таким чином, вищевказана нежитлова будівля буде вважатися особистою приватною власністю ОСОБА_2 , і правовий режим спільного майна подружжя на цю нежитлову будівлю розповсюджуватися не буде».

Відповідно до видаткової накладної №301 від 21.10.2019, договору купівлі-продажу транспортного засобу №21101901 від 21.10.2019, відповідачкою придбано в мотосалоні новий мототрицикл Ryker за 205 000 грн.

Згідно з попереднім договором від 29.10.2020 відповідачка отримала від ОСОБА_7 аванс у сумі, еквівалентній 5 000 доларам США, за продаж останньому належного їй мототрицикла Ryker.

Згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу Can-AM Ryker Rally 900ACE, 01.04.2021 перереєстровано на нового власника ОСОБА_7 , згідно договору купівлі-продажу №3247/2021/2510305 від 01.04.2021.

Крім того, 28.04.2011 відповідачкою придбано в автосалоні новий автомобіль Nissan Juke за ціною, еквівалентною 24 110 доларам США, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 28.04.2011.

За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2018 р. по 4 квартал 2021 р. ОСОБА_2 мала сукупний дохід 268754,40 грн.

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи, доходи ОСОБА_2 у 2015р-152138,27 грн.

Також, відповідно до розрахунку податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, дохід ОСОБА_2 у 2016р.-356302,00 грн, у 2019-381262,00 грн., у 2020р.-369908,00 грн., у 2021-395329,00 грн.

Відповідно до податкової декларації, ОСОБА_1 , як приватний підприємець, отримав у 2017 дохід 1376802.8 грн., у 2018р.-1462851,16 грн, у 2019-295450,99 грн, у 2020-616511,46 грн.

Відповідно до висновку судового експерта Контимирової В.В. №84/12 від 27.01.2026 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи встановлено наступне.

Ринкова вартість об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 станом на 29.12.2020 (на момент купівлі) становила 300 668,00 грн., що є еквівалентом 10633,85 доларів США за курсом 28,2770 грн за 1 долар США (за курсом НБУ).

Ринкова вартість об`єкту нерухомості за адресою: м. Південне, вул. Паркова 48, Харківський район, Харківської області станом на 12.10.2021 до проведення поліпшень у 2023 році згідно акту №54 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.09.2023 року, акту №56 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.06.2023, акту №29 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02.10.2023, акту №32 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.08.2023, акту №103 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.04.2023, Договору возмездного оказания услуг №054 від 30.06.2023 р. та у 2024 році згідно Договору купівлі-продажу №24-2104/04 «21» квітня 2024 р. та Додатку №1 до Договору №24-2404/04 від 24 квітня 2024 р., акту №36 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.06.2024, акту №106 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.06.2024 року становила 444 426,00 грн (грн., 00 коп.), що є еквівалентом 16859,86 доларів США за курсом 26,36 грн за 1 долар США станом на 12.10.2021 (за курсом НБУ).

Ринкова вартість об`єкту нерухомості за адресою: м. Південне, вул. Паркова 48, Харківський район, Харківської області з врахуванням проведених поліпшень у 2023 році згідно акту №54 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.09.2023 року, акту №56 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.06.2023, акту №29 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02.10.2023, акту №32 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.08.2023, акту №103 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.04.2023, Договору возмездного оказания услуг №054 від 30.06.2023 р. та у 2024 році згідно Договору купівлі-продажу №24-2104/04 «21» квітня 2024 р. та Додатку №1 до Договору №24-2404/04 від 24 квітня 2024 р., акту №36 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.06.2024, акту №106 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.06.2024 року станом на 31.12.2024 становила: 62430,05 доларів США.

Ринкова вартість об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 збільшилась у період часу до початку проведення поліпшень по 2024 рік, а саме на 51796,20 доларів США, що у відсотковому показнику становить 487%.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України встановлює презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними під час шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Вирішення в даній справі потребує питання, за чиї кошти придбано відповідачкою спірну нежитлову будівлю - як зазначає позивач, відповідачка не мала власних коштів для її придбання, тому вона була придбана за сумісні кошти подружжя, у зв`язку з чим є спільною сумісною власністю подружжя; згідно з позицією відповідачки, спірне майно придбано за її особисті кошти та є її особистою власністю.

З приводу наведеного суд зазначає, що спірна будівля придбана відповідачкою 29.12.2020 за 205 400 грн., що за курсом НБУ 28,3 грн. еквівалентно 7 250 доларів США.

Як встановлено судовим розглядом, 21.10.2019 відповідачкою придбано в мотосалоні новий мототрицикл Ryker за 205 000 грн.

Згідно з попереднім договором від 29.10.2020 відповідачка отримала від ОСОБА_7 аванс у сумі, еквівалентній 5 000 доларам США, за продаж останньому належного їй мототрицикла Ryker. Обставини продажу відповідачкою мототрицикла підтверджуються також поясненнями відповідачки та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у судовому засіданні.

Крім того, 28.04.2011 році відповідачкою придбано в автосалоні новий автомобіль Nissan Juke за ціною, еквівалентною 24 110 доларам США. В-подальшому цей автомобіль продано нею в 2016 році за еквівалент приблизно 16 тис. доларів США, які залишись у відповідачки, що підтверджується поясненнями відповідачки та показаннями її колишнього чоловіка ОСОБА_4 в судовому засіданні.

З наведеного вбачається, що відповідачкою належними, допустимими та достатніми доказами доведено наявність у неї особистих коштів, достатніх для придбання спірної нежитлової будівлі за еквівалент 7 250 доларів США у грудні 2020 року.

Також судовим розглядом встановлено, що позивачем 29.12.2020 зроблено нотаріально посвідчену заяву про те, що він проінформований своєю дружиною ОСОБА_2 (відповідачкою у справі) про намір купити нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , за суму 207 454 грн. Цією заявою він стверджує, що дружиною витрачатимуться на придбання будівлі її особисті кошти, а не спільні кошти подружжя, і вищевказане майно буде вважатися особистою приватною власністю його дружини ОСОБА_2 .

Доводи позивача про те, що, підписуючи вказану заяву, він не розумів її справжнього змісту і діяв під впливом відповідачки, суд вважає непереконливими, непослідовними і не підтвердженими будь-якими доказами.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 712/3590/22 та Касаційний цивільний суд у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 466/7242/22 виклали висновок про те, що надання одним із подружжя нотаріально посвідченої згоди (заяви), в якій зафіксовано, що майно набувається за особисті кошти другого з подружжя в його особисту приватну власність, є одностороннім правочином, розрахованим на сприйняття іншим з подружжя та контрагентом за договором. У разі, якщо така згода зафіксована безпосередньо в договорі купівлі-продажу, правочин не визнаний недійсним і від нього особа не відмовлялася, презумпція спільності права власності подружжя на таке майно є повністю спростованою, а суд не може підміняти досягнуту між подружжям домовленість.

Суд також зазначає, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі – «non concedit venire contra factum proprium» («ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці»). В основі доктрини venire contra factum proprium – принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

Враховуючи наведене, надаючи оцінку доводам позивача, викладеним у позовній заяві, суд уважає його позицію щодо визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя непослідовною і такою, що суперечить його попередній поведінці.

Надаючи оцінку доводам сторони позивача про те, що згідно зі скріншотом з камери відеоспостереження, станом на 27.02.2021 трицикл перебував у домоволодінні відповідачки, і був проданий нею на підставі відповідного договору лише 01.04.2021, що спростовує її твердження про продаж трицикла до придбання спірної нежитлової будівлі у грудні 2020 року, суд виходить з наступного.

Згідно з поясненнями відповідачки, на підставі попереднього договору від 29.10.2020 від покупця трицикла нею одержано аванс у сумі 5 000 доларів США, після чого трицикл перебував протягом зимового періоду в її домоволодінні, на нього був установлений GPS-пристрій для унеможливлення користування; наприкінці зими, 27.02.2021, трицикл було транспортовано з її домоволодіння до мотосалону для завершення купівлі-продажу (саме момент завантаження трицикла на причеп для транспортування до мотосалону зафіксовано камерою відеоспостереження 27.02.2021).

Зазначені пояснення відповідачки є логічними і послідовними, а також підтверджуються копією попереднього договору від 29.10.2020 та поясненнями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні.

Щодо наданого стороною відповідача висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 84/12 від 27.01.2026 стосовно поліпшень спірної будівлі, суд зазначає, що оскільки судом встановлено належність спірного майна до особистої приватної власності відповідачки та відсутність підстав для визнання його спільною сумісною власністю подружжя, питання щодо вартості здійснених відповідачкою поліпшень не має правового значення для вирішення заявлених позовних вимог.

Інші доводи сторони позивача не є суттєвими, не мають значення для правильного вирішення справи і не спростовують висновків суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання за ним права власності на 1/2 частку нежитлової будівлі в порядку поділу майна подружжя є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, понесені позивачем судові витрати, що складаються з судового збору, залишаються за рахунок позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, —

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.

Судові витрати, що складаються з судового збору, залишити за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя Д.М. Савченко