Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №620/15386/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/15386/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_6 в якому просила:

- визнати протиправними (незаконними) накази командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 № 186 від 02 липня 2024 року, № 195 від 10 липня 2024 року, № 1006 від 12 липня 2024 року, № 1273 від 21 серпня 2024 року, № 242 від 25 серпня 2024 року, винесені на підставі Актів службових розслідувань від 11 липня 2024 року та 10 серпня 2024 року, згідно яких військовослужбовець ОСОБА_2 рахується таким, що самовільно залишив військову частину, та як наслідок, його смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби;

- скасувати накази командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 № 186 від 02 липня 2024 року, № 195 від 10 липня 2024 року, № 1006 від 12 липня 2024 року, № 1273 від 21 серпня 2024 року, № 242 від 25 серпня 2024 року, винесені на підставі Актів службових розслідувань від 11 липня 2024 року та 10 серпня 2024 року, згідно яких військовослужбовець ОСОБА_2 рахується таким, що самовільно залишив військову частину, та як наслідок, його смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 нарахувати премію та додаткову винагороду військовослужбовцю ОСОБА_2 за липень 2024 року в повному обсязі, яку виплатити дружині померлого ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 направити документи до уповноважених підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою подальшого призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із смертю її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 , в період проходження ним військової служби, в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2024 року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними накази командира Військової частини НОМЕР_1 № 186 від 02 липня 2024 року, № 195 від 10 липня 2024 року, № 1006 від 12 липня 2024 року, № 1273 від 21 серпня 2024 року, № 242 від 25 серпня 2024 року, винесені на підставі Актів службових розслідувань від 11 липня 2024 року та 10 серпня 2024 року, в частині висновків, що військовослужбовець ОСОБА_2 рахується таким, що самовільно залишив військову частину, та як наслідок, його смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби; скасовано накази командира Військової частини НОМЕР_1 №186 від 02 липня 2024 року, № 195 від 10 липня 2024 року, № 1006 від 12 липня 2024 року, № 1273 від 21 серпня 2024 року, № 242 від 25 серпня 2024 року, винесені на підставі Актів службових розслідувань від 11 липня 2024 року та 10 серпня 2024 року в частині висновків, що військовослужбовець ОСОБА_2 рахується таким, що самовільно залишив військову частину, та як наслідок, його смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 та смерті штаб-сержанта резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого 29.11.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області (т.1 а.с. 10).

Згідно свідоцтва про смерть від 15.07.2024, серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.10).

Зі змісту свідоцтва про смерть №10-12/1959-ям від 13.07.2024 вбачається, що причиною смерті ОСОБА_2 є пневмонія, інтоксикація організму, гнійний плеврит; інші суттєві стани - атеросклеротична хвороба серця (т.1 а.с. 26).

Згідно з висновком судово-медичного експерта Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи № 10-12/1959-ДМ/24 від 01.08.2024 причиною смерті ОСОБА_2 стала зливна гнійна пневмонія, що ускладнилась фібринозно-гнійним плевритом, розвитком інтоксикації організму. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа громадянина ОСОБА_2 , 1969 р.н., метиловий, етиловий, ізопропиловий, н- пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоамиловий спирти, не виявлені (т.1 а.с.36-39).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу з 30.01.2023 у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді штаб-сержанта, сержанта резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с. 31).

31.05.2024 від командира ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт в якому просить направити на огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби, в зв`язку з відмовою від виконання бойового наказу у ВМКЦ ПнР м. Балаклія з 07.06.2024 військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 , в тому числі штаб-сержанта ОСОБА_2 (т.1 а.с.93).

Відповідно до журналу реєстрації вхідних документів №1 Військової частини НОМЕР_1 , розпочатий 01.01.2024, штаб-сержантом ОСОБА_2 02.06.2024 було отримано направлення на проходження військово-лікарської комісії за № 6343/94 до ВМКЦ ПнР м. Балаклія (т.1 а.с.118-120).

Військовослужбовці, які проходили на той час військово-лікарську комісію, їх місцем дислокації було приміщення медичної служби в АДРЕСА_1 . Кожного ранку військовослужбовців, які проходили військово-лікарську комісію, транспортом військової частини НОМЕР_1 перевозили до місця проходження обстеження до АДРЕСА_2 .

02.07.2024 від командира ІНФОРМАЦІЯ_7 Військової частини НОМЕР_1 , капітана ОСОБА_3 надійшла доповідь про самовільне залишення військової частини штаб-сержантом ОСОБА_2 , а саме що під час перевірки особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 було виявлено відсутність штаб-сержанта ОСОБА_2 , в тимчасовому розташуванні військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Комарівка, Ізюмського району, Харківської області.

Командиром Військової частини НОМЕР_1 було видано наказ від 02.07.2024 №1249 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про призначення службового розслідування» згідно якого старшому лейтенанту ОСОБА_4 , офіцеру резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 Військової частини НОМЕР_1 , в термін до 12.07.2024 провести службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, штаб- сержантом ОСОБА_2 , сержантом резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 (т.1 а.с.23).

Штаб-сержанта ОСОБА_2 було знято зі всіх видів забезпечення (в тому числі призупинена виплата грошового забезпечення) з 02.07.2024, у зв`язку із самовільним залишенням військової частини, про що командиром Військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (по стройовій частині) №186 від 02.07.2024 (т.1 а.с.100).

За результатами службового розслідування було складено Акт службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 , штаб- сержантом ОСОБА_2 , сержантом резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 Військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024, в якому встановлено, що даний військовослужбовець не повернувся з лікувального закладу м. Балаклія, де проходив ВЛК. Розшукові заходи не дали результатів. 10.07.2024 зателефонували дружині ОСОБА_2 та дізналися, що ОСОБА_2 , перебуваючи у м. Харкові помер, а тіло знаходиться у Харківському обласному судово-медичному бюро. З інформації Харківського обласного судово-медичного бюро дізналися, що ранком 09.07.2024 тіло померлого ОСОБА_2 привезли до бюро для проведення експертизи та встановлення причини смерті (т.1 а.с.106-113).

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.07.2024 №1006 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 штаб-сержантом ОСОБА_2 » підтверджено факт самовільного залишення військової частини, але питання про притягнення до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності штаб- сержанта ОСОБА_2 , сержанта резерву запасної роти військової частини не реалізовано у зв`язку із смертю останнього (т.1 а.с.101-103).

Військовою частиною НОМЕР_1 10.07.2024 видано наказ (з адміністративно-господарської діяльності) від № 1317 «Про призначення службового розслідування за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 » (т.1 а.с. 90).

За результатами службового розслідування, офіцером резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_4 10.08.2024 було складено Акт службового розслідування за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 (т. 1 а.с.-20-22), на підставі якого, командиром Військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (з основної діяльності) від 21.08.2024 №1273 «Про результати службового розслідування за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 », в якому вказано вважати смерть штаб-сержанта ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, є наслідком розвитку атеросклеротичної хвороби серця (т.1 а.с.104-105).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.07.2024 № 195, на підставі рапорту капітана ОСОБА_5 , командира ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 було встановлено, що військовослужбовець, штаб-сержант ОСОБА_2 , сержант резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, який рахувався таким що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , з 02.07.2024 (т.1 а.с.89).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2024 №242 ОСОБА_2 , сержант резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 , який 02.07.2024 оголошений таким, який самовільно залишив військову частину, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок інтоксикації організму, гнійного плевриту, пневмонії, атеросклеротичної хвороби серця, виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 із 10 липня 2024 року; смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Зі змісту сповіщення про смерть №230 від 16.07.2024 ОСОБА_2 , сержант резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 Військової частини НОМЕР_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в м. Харкові, куди був направлений для проходження ВЛК після проходження якого до розташування підрозділу не повернувся. Смерть не пов`язана з виконанням службових обов`язків (т.1 а.с.123).

Відповідно до інформації Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (тобто правоохоронного органу, якому згідно кримінального процесуального закону підслідні кримінальні правопорушення, вчинені на території Харківської області за статями 407, 408 КК України, а саме за фактами самовільного залишення військової частини або місця служби, чи дезертирства) - провадженні слідчих ТУ ДБР у м. Полтаві, кримінальні провадження щодо вчинення військовослужбовцем ОСОБА_2 кримінального правопорушення, відсутні.

В судовому засіданні допитаний свідок - ОСОБА_6 , яка є племінницею ОСОБА_1 та яка повідомила, що підтримувала близькі стосунки з позивачкою та її чоловіком; часто спілкувалась з чоловіком тітки по телефону, який знаходився на службі. ОСОБА_2 часто скаржився їй на біль у серці, а тому його на початку червня 2024 направили на медичний огляд ВЛК в м. Балаклія Харківської області, а потім у зв`язку з відсутністю відповідних лікарів він проходив медичний огляд у м. Харкові. Під час останньої розмови скаржився на біль у грудній клітці; оскільки йому важко було з м. Балаклія до м. Харкова їздити кожного дня, він, з дозволу свого командира, залишився у м. Харкові, поселився в хостелі, поряд з військовим шпиталем, щоб пришвидшити медичний огляд.

Не погоджуючись з оскаржуваними наказами позивачка звернулася до суду за захистом права та інтересів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон № 2232-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно частин 1, 3 та 4 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 24 Закону № 2232-XII встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Згідно зі статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом ІНФОРМАЦІЯ_6, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно пункту 2 розділу 1 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.11.2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608) службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; - невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; - неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; - дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; - втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; - порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; - недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; - повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; - скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Згідно з пункту 3 розділу 2 Порядку, службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Відповідно до вимог пункту 1 Розділу 3 Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 8 Розділу 3 Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Згідно з пунктами 1, 3 - 6 Розділу V Порядку № 608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються:

посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;

неправомірні дії військовослужбовця;

зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є);

вина військовослужбовця;

причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;

вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;

причини та умови, що сприяли правопорушенню;

заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються:

висновки службового розслідування;

пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності;

інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до пункту 6 Розділу VІ Порядку № 608 якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Аналізуючи норми Порядку №608, суд зазначає, що цей порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, тобто порушення військової дисципліни військовослужбовцями.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді сержанта резерву ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідно до журналу реєстрації вхідних документів №1 Військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2024, штаб-сержантом ОСОБА_2 02.06.2024 було отримано направлення на проходження військово-лікарської комісії за № 6343/94 до ВМКЦ ПнР м. Балаклія (т.1 а.с.118-120).

Зі змісту відзиву на позов вбачається, що військовослужбовці, які проходили на той час військово-лікарську комісію, їх місцем дислокації було приміщення медичної служби в АДРЕСА_1 . Кожного ранку військовослужбовців, які проходили військово-лікарську комісію, транспортом Військової частини НОМЕР_1 перевозили до місця проходження обстеження до АДРЕСА_2 .

Водночас, на запит суду Військова частина НОМЕР_4 надала довідку військово-лікарської комісії від 17.08.2023 №2196 та інші документи, що підтверджують проходження ОСОБА_2 медичного огляду військово-лікарської комісії в серпні 2023 року (т. 2 а.с.14-15, 17-22); жодних документів про проходження ОСОБА_2 медичного огляду військово-лікарської комісії в червні 2024 року не надала.

Військова частина НОМЕР_4 повідомила Військову частину НОМЕР_1 листом від 03.07.2025 №97/1778 про те, що військовослужбовець ОСОБА_2 в період, з 07.06.2024 по 09.07.2024 не зареєстрований для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією у КНП «Балаклійська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» та у Військовій частині НОМЕР_4 (т.2 а.с.72).

Також матеріали справи містять лист КНП «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 28.02.2025 №427 адвокату Бабцеву Ю.О. про те, що військовослужбовець ОСОБА_2 не звертався за медичною допомогою до лікарні в період з 07.06.2024 по 09.07.2024 (т.1 а.с.224 на звороті).

Натомість матеріали справи містять витяг з запису КНП «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 07.06.2024 №110031680/1 про надання консультації терапевта 07.06.2024 ОСОБА_2 , основний - діагноз гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності; супутні - остеохондроз хребта, головний біль, пов`язаний з перенапруженням, коксартроз, неуточнений; тип лікування; створено направлення №5307-1189-9736-7136 (т. 1 а.с.211).

Зі змісту листа Військової частини НОМЕР_5 від 24.06.2025 №6133/94 адвокату Бабцеву Ю.О. вбачається, що ОСОБА_2 з метою з`ясування стану здоров`я у період з 07.06.2024 по 09.07.2024 направлявся для проходження військово-лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ), розташованого у АДРЕСА_1 та до АДРЕСА_2 . У зазначений період перевезення військовослужбовця ОСОБА_2 разом з іншими військовослужбовцями, здійснювалося транспортом Військової частини НОМЕР_1 або іншими залученими транспортними засобами, під наглядом супроводжуючого. Метою перевезення було забезпечення обстеження та проходження ВЛК військовослужбовцями (т.2 а.с. 79).

Відповідно до сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого № 154 від 25.07.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовець ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Харкові, куди був направлений для проходження військово-лікарської комісії.

З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та його смерті проведені відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку №608.

За результатами службового розслідування було складено Акт службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 , штаб- сержантом ОСОБА_2 , сержантом резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 Військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024, в якому встановлено, що даний військовослужбовець не повернувся з лікувального закладу м. Балаклія, де проходив ВЛК. Розшукові заходи не дали результатів.

10.07.2024 під час телефонної розмови з дружиною ОСОБА_2 дізналися, що ОСОБА_2 , перебуваючи у м. Харкові помер, а тіло знаходиться у Харківському обласному судово-медичному бюро. З інформації Харківського обласного судово-медичного бюро дізналися, що ранком 09.07.2024 тіло померлого ОСОБА_2 привезли до бюро для проведення експертизи та встановлення причини смерті (т.1 а.с.106-113).

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.07.2024 №1006 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 штаб-сержантом ОСОБА_2 » підтверджено факт самовільного залишення військової частини, але питання про притягнення до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності штаб- сержанта ОСОБА_2 , сержанта резерву запасної роти військової частини не реалізовано у зв`язку із смертю останнього (т.1 а.с.101-103).

За результатами службового розслідування, офіцером резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_4 10.08.2024 було складено Акт службового розслідування за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 (т. 1 а.с.-20-22), на підставі якого, командиром Військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (з основної діяльності) від 21.08.2024 №1273 «Про результати службового розслідування за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 », в якому вказано вважати смерть штаб- сержанта ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, є наслідком розвитку атеросклеротичної хвороби серця (т.1 а.с.104-105).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.07.2024 № 195, на підставі рапорту капітана ОСОБА_5 , командира ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 було встановлено, що військовослужбовець, штаб-сержант ОСОБА_2 , сержант резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, який рахувався таким що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , з 02.07.2024 (т.1 а.с.89).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2024 №242 ОСОБА_2 , сержант резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 , який 02.07.2024 оголошений таким, який самовільно залишив військову частину, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок інтоксикації організму, гнійного плевриту, пневмонії, атеросклеротичної хвороби серця, виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 із 10 липня 2024 року; смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Суд враховує, що згідно з висновком судово-медичного експерта Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи № 10-12/1959-ДМ/24 від 01.08.2024, причиною смерті ОСОБА_2 стала зливна гнійна пневмонія, що ускладнилась фібринозно-гнійним плевритом, розвитком інтоксикації організму, що не могло розвитись за декілька днів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що станом на початок липня 2024 року ОСОБА_2 , знаходячись у медичній роті військової частини в АДРЕСА_1 вже мав захворювання - пневмонію.

Також суд врахував, що під час проведення судово-токсикологічної експертизи крові трупа громадянина ОСОБА_2 , 1969 р.н., метиловий, етиловий, ізопропиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоамиловий спирти не виявлені.

Суд зауважує, що для визнання військовослужбовця таким, що самовільно залишив військову частину і місце служби, тобто зробив це самовільно, необхідно перевірити наявність чи відсутність фактів, умов, чинників тощо, які давали б обґрунтовані підстави стверджувати про відсутність інших причин відсутності військовослужбовця на місці служби.

Визначальною ознакою для встановлення факту самовільного залишення військової частини і місця служби є доведеність вини військовослужбовця, якому такий поступок ставиться у провину.

Водночас як свідчать матеріали справи, обставини ймовірного самовільного залишення Івусем С. О. місця служби з`ясовані не були, а тому твердження відповідача про самовільне залишення цим військовослужбовцем військової частини є недоведеними.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що службові розслідування як за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 так і за фактом його смерті проведені відповідачем поверхнево, без з`ясування всіх обставин, а саме чому військовослужбовець залишив місце служби, без відібрання пояснень військовослужбовців, які знаходилися разом з ним в с. Комарівка та проходили ВЛК, тощо.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо всебічності, повноти та об`єктивності проведення службового розслідування як за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 так і за фактом його смерті, оскільки відображені в актах службового розслідування висновки, що ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину та що смерть останнього не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, належним чином не вмотивовані, не відповідають встановленим обставинам.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки службового розслідування є передчасними, не відповідають дійсним обставинам, які передували смерті та могли вплинути на смерть ОСОБА_2 , а тому оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню.

Виходячи із положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи те, що позивачем оскаржуються індивідуальні акти, суд може відповідача у цій справі зобов`язати вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому судом враховано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним захистом порушеного права в даному випадку є зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 та смерті штаб-сержанта резерву ІНФОРМАЦІЯ_7 Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Водночас, позовні вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 нарахувати премію та додаткову винагороду військовослужбовцю ОСОБА_2 за липень 2024 року в повному обсязі, яку виплатити дружині померлого ОСОБА_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 направити документи до уповноважених підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою подальшого призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із смертю її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 , в період проходження ним військової служби, в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2024 року є передчасними та адоволенню не підлягають, оскільки задоволенню вказаних вимог має передувати проведення службового розслідувань за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та встановлення обставин його смерті, на виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 рок - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Н.П.Бужак

суддя В.В.Файдюк