Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №400/12028/21 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12028/21

Категорія 111030200Головуючий у суді І інстанції: Малих О.В. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Семенюка Г.В.,

суддів – Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, мотивуючи його тим, що сума прощеного боргу по тілу кредиту розраховується із застосуванням різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеному за офіційним курсом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014 року. Так, різниця між прощеною (анульованою) сумою боргу та сумою курсової різниці є від`ємною, тобто об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у розумінні абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України відсутній. За відсутності об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, згідно пп. 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, військовий збір також не нараховується.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 29.04.2020 року № 00004003305, № 00004013305, № 00004023305, № 0000403305.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Миколаївській області подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Миколаївській області посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

При цьому, додатковим договором №7 від 21.05.2015 до Кредитного договору №МL- 400/242/2006 від 09.10.2006 передбачено анулювання (прощення) боргу (кредиту), а не різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

П. 2.1.2 додаткового договору №7 від 21.05.2015 сторони домовилися, що повернення Кредиту та сплата процентів буде здійснюватися в національній валюті України - гривні, отже зазначеною угодою не вносились зміни до кредитного договору №МL 400/242/2006 від 09.10.2006 щодо валюти зобов`язання, а лише було визначено порядок досягнення сторонами угоди домовленості щодо анулювання (прощення) боргу.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 09.10.2006 року між акціонерним комерційним банком “Райфайзенбанк Україна” та позивачем було укладено кредитний договір № ML-400/242/2006, згідно умов якого Банк надав позивачу грошові кошти в іноземній валюті в сумі 51828 доларів США.

В подальшому акціонерним комерційним банком “Райфайзенбанк Україна” були відступлені права вимоги по кредитним договорам ТОВ “ОТП Факторінг Україна”.

Згідно додаткового договору № 7 від 21.05.2015 року до Кредитного договору № ML-400/242/2006 від 09.10.2006 року сторони позивачка та ТОВ “ОТП Факторінг Україна” дійшли згоди про те, що позивачка погасить зобов`язання в сумі 320000 грн, а кредитор здійснить анулювання боргу на суму 771255,32 грн. Зазначене також підтверджується довідкою від 25.10.2021 року.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку встановлені, за результатами якої складено акт перевірки.

Згідно висновків акту перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем не подано річну декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, не задекларовано суму отриманих доходів у вигляді додаткового блага за ознакою 126 внаслідок прощення від ТОВ ОТП “Факторінг Україна” заборгованості за кредитом у сумі 771255,32, не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 153642,06 грн. та військовий збір у сумі 11568,83 грн.

На підставі Акта перевірки 16.03.2020 року ГУ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 29.04.2020 року № 00004003305, яким збільшено суму зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 190252,58 грн, з яких податкове зобов`язання на суму 153642,06 грн, штрафні санкції в сумі 38410,52 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 29.04.2020 року № 00004013305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 14461,04 грн, з яких податкове зобов`язання в сумі 11568,83 грн та штрафні санкції в сумі 2892,21 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 29.04.2020 року № 00004023305, яким застосовано штрафні санкції в сумі 510 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 29.04.2020 року № 0000403305, яким застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн.

Не погодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою позивачка звернулася до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

П`ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України (в редакції чинній на момент прощення заборгованості), платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п. 179.1 ст.179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПК України.

Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПК України.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п. 179.7 ст.179 ПК України).

Підпунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПК України) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. (пп.«д» 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України).

В свою чергу, згідно пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно- правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами ПК України).

Відповідно до наявної податкової інформації ФО ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року отримувала доходи, які згідно з ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

А саме, за результатами перевірки встановлено, що згідно додаткового договору №7 від 21.05.2015 до Кредитного договору № ML-400/242/2006 від 09.10.2006 року укладеного між ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» та громадянкою ОСОБА_2 , кредитор здійснює анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) в сумі 771255,32 грн.

При цьому, положеннями п.3.4 Додаткового договору до Кредитного договору ОСОБА_1 підтверджує, що вона повідомлена про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Керуючись Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 №4, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подала до територіального органу ДФС форму 1ДФ, в якій відобразило нарахований дохід на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до пп.«д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, анульовані суми заборгованості в сумі 771255,32 грн. є доходом ФО ОСОБА_1 , отриманим як додаткове благо, яке підлягає відображенню у річній декларації про доходи та майновий стан за 2015 рік та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Отже, сума коштів в розмірі 771255,32 грн. анульована за самостійним рішенням ТОВ «ОПТ Факторинг Україна» та включена до податкових розрахунків за формою 1-ДФ є додатковим благом Позивача, у зв`язку з чим у позивача був наявний обов`язок нарахувати та сплатити з такої суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також подати до контролюючого органу відповідні декларації.

ОСОБА_1 не подано декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік, що зафіксовано в акті перевірки та не заперечується Позивачем.

Суд першої інстанції в своєму Рішенні зазначає, що контролюючим органом безпідставно не застосовано до Позивача пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Разом з тим, законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» №321-VІІІ від 09.04.2015, положення якого набрали чинності 07.05.2015, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо.

За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Позивачем не укладалось договори, якими було б змінено - валюту зобов`язання з доларів США на гривню, доказів протилежного не надано.

Тобто, положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на спірні правовідносини не розповсюджується, оскільки не відбулась зміна валюти зобов`язання за кредитним договором.

При цьому, додатковим договором №7 від 21.05.2015 до Кредитного договору №МL- 400/242/2006 від 09.10.2006 передбачено анулювання (прощення) боргу (кредиту), а не різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 05.09.2018 провадження №К/9901/49091/18, від 05.11.2019 по справі №821/465/17.

Щодо посилань позивача на пункти 2.1.2 угоди, відповідно до яких сторони домовилися, що повернення Кредиту та сплата процентів буде здійснюватися в національній валюті України - гривні, слід зазначити, що зазначеною угодою не вносились зміни до кредитного договору №МL 400/242/2006 від 09.10.2006 щодо валюти зобов`язання, а лише було визначено порядок досягнення сторонами угоди домовленості щодо анулювання (прощення) боргу.

З урахуванням вищенаведеного, податкові повідомлення – рішення від 29.04.2020 №00004003305, №00004013305, №00004023305, №00004033305 є правомірними та прийнятими відповідно до вимог законодавства.

З огляду на викладене, оскаржуване позивачем Рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що прийнято відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його скасування з постановленням нового рішення у справі.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року по справі № 400/12028/21, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький