Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №420/7949/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7949/25

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача–Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі № 420/7949/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:

- визнати протиправним дії Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з 01.10.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, та виплачувати її у розмірі, встановленому на 24.01.2024 року, здійснивши нарахування та виплату пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 за №3723-XII з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка з 24.01.2024 отримувала пенсію згідно ЗУ “Про державну службу” в розмірі 23610,00 грн, на підтвердження надавши протокол пенсійної справи від 30.09.2024.

Головне управління Пенсійного фонду України листом від 24.09.2024 року №1500-0306-8/146225 повідомило, що з метою забезпечення положень постанови Кабінету Міністрів України №823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб”, з 01.10.2024 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої становить 16601,64 грн.

Представник позивачки зазначає, що позивачка не висловлювала бажання перейти з пенсій державного службовця на пенсію за віком.

Представник позивача звертає увагу, що постановою КМУ № 823 внесено зміни до Порядку КМУ № 622 лише з 20.07.2024, в той час, як позивачці було призначено пенсію державного службовця в січні 2024 року.

Не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивачка звернулась до суду.

27.03.2025 від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні та з 01.10.2024 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, розмір якої становить 16601,64 грн.

Недоцільність виплати пенсії державного службовця пов`язано зі зменшенням пенсії порівняно з тим розміром, що позивач отримує у відповідності до Закону №1058.

За результатами перевірки, управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг витребувано нові довідки про заробітну плату, видані згідно з додатками 1 - 6 до Постанови № 823 та приведено пенсійні справи у відповідність.

Також, представник відповідача зазначає, що з 01.01.2024 змінилися умови оплати праці державних службовців, а саме набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році” від 29.12.2023 №1409, якою затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 внесено зміни до п. 4 Порядку № 622.

Відсутність підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, підтверджується тим, що законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку. Отже, для обчислення пенсії державного службовця необхідно мати довідки, які відповідають нормам чинного законодавства. Довідки про заробітну плату, з якої на 24.01.2024 позивачу обчислено розмір пенсії не відповідають вимогам Постанови КМ України №622 від 14.09.2016 та Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (зі змінами від 12 липня 2024 р.№823). Іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, представник відповідача наголошує, що зміни, які відбулися у законодавстві, не обмежують право позивачки на пенсійне забезпечення та не призвели до припинення виплат їй раніше призначеної пенсії.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України не погоджується з доводами викладеними у позовній заяві та просить відмовити у задоволені позовної заяви.

01.04.2025 від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, де представник позивачки наголошує, що не погоджується з доводами представника Відповідача з огляду на таке.

По-перше, представник позивачки наголошує, що позивачка не висловлювала бажання перейти з пенсії державного службовця на пенсію за віком, тому на його думку, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

По-друге, щодо доводів представника Відповідача про необхідність надання довідок про заробітну плату, представник Позивача зазначає, що Відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та її обчислення. Також, на момент виникнення спірних правовідносин зміни до Порядку КМУ №622 внесені не були.

Зміни з Порядку КМУ №622 були внесені лише з 20.07.2024, в той час, як позивачці було призначено пенсію державного службовця в січні 2024 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначені доводи, представник Позивачки вважає дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправними та такими, що порушують право Позивачки на отримання пенсійного забезпечення в повному обсязі.

03.04.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України надійшли копії пенсійної справи ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 21.05.2026 у справі № 420/7949/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо переведення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) перевести ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.10.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, та виплачувати її у розмірі, встановленому на 24.01.2024 року, здійснивши нарахування та виплату пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 за №3723-XII з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення Постанови КМУ №823 можуть стосуватися лише призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій з урахуванням положень статті 58 Конституції України.

Окрім цього, суд звернув увагу, що Постановою КМУ №823 не надано органу Пенсійного фонду повноважень на здійснення перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01.01.2024.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчинені не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що норми Закону № 889-VIII щодо оплати праці державних службовців, які суперечать Закону про державний бюджет, не застосовуються, бо їхню дію зупинено на період чинності відповідних приписів Закону № 3460-ІХ;

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що довідки про розмір заробітної плати позивачки для призначення пенсії не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» від 12 липня 2024 року № 823;

- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Із 24.01.2024 ОСОБА_1 отримувала пенсію згідно ЗУ “Про державну службу” в розмірі 23610,00 грн., що підтверджується рішенням 155250026428 від 22.02.2024.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 24.09.2024 року Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено позивачці, що з метою забезпечення положень до постанови Кабінету Міністрів України №823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб”, з 01.10.2024 року позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої становить 16601,64 грн.

Зі змісту Довідки 99-Ф від 10.09.2024 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано(посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), відповідно до якої ОСОБА_1 працювала в Головному управлінні ПФУ в Одеській області на посаді заступника начальника управління – начальника відділу, видно, що заробітна плата станом на січень 2024 року становить: посадовий оклад 15721,00 грн, надбавка за ранг(3 ранг) 800,00 грн, надбавка за вислугу років (30 відсотків) 4716,30 грн, усього 21237, 30 грн.; Довідку 117-Ф від 11.09.2024 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців , і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі, відповідно до якої премія місячна становить 2263,82 грн.; Довідку 99-Ф від 10.09.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, відповідно до якої за січень місць інші виплати(матеріальна допомога, премії тощо, нараховані за період, що перевищує календарний місяць становить 45453,15 грн.

Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області 155250026428 від 17.01.2024 про призначення пенсії, позивачці призначено пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, загальний розмір пенсії – 14146,15 грн.

Відповідно до рішення Головного управління ПФУ в Одеській області 155250026428 від 30.01.2024 про перерахунок пенсії, вид перерахунку: перехід з виду на вид, позивачку переведено на пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, загальний розмір пенсії – 14170,27 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачка звернулася до суду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІУ) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч.1 ст.10 вказаного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 (далі, - Закон № 3723-XII).

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015, згідно з Прикінцевих та перехідних положень якого втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Статтею 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" в редакції від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" в редакції від 10 грудня 2015 року № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, у випадку відсутності в особи стажу визначеного підпунктами 10 та 12 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, за умов наявності в особи стажу понад 10 чи 20 років, в сукупності з дотриманням інших вимог, визначених пунктами 10 та 12 зазначеного Закону, у такої особи виникає право на одержання пенсії державного службовця.

При цьому, виходячи з аналізу змісту положень пунктів 10 та 12 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, у питаннях пенсійного забезпечення законодавець розрізняє державних службовців та осіб, які перебувають на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зокрема в частині набутого стажу.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.

Так, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII (у редакції на час набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), визначено пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб” від 12 липня 2024 р. № 823 внесено зміни до цього Порядку.

Пунктом 3 постанови КМУ від 12 липня 2024 р. № 823 установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.

Листом Головного управління ПФУ в Одеській області №1500-0306-8/146225 від 24.09.2024 повідомлено ОСОБА_1 , що з метою забезпечення положень до постанови Кабінету Міністрів України №823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб”, з 01.10.2024 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої становить 16601,64 грн.

Так, суд першої інстанції встановив, що відповідачем в односторонньому порядку було проведено перерахунок пенсії позивача у зв`язку з прийняттям постанови №823, внаслідок чого розмір пенсії зменшено до 16601,64 грн.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23 виснував, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Мотивуючи правомірність своїх дій, апелянт зазначає, що довідки про розмір заробітної плати позивачки для призначення пенсії не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 14.09.2016 № 622 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823), якою затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям.

Проте, на думку колегії суддів, постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" не може бути застосована при перерахунку пенсії позивача, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024, в той час, як позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” з 24.10.2024.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є протиправними.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі № 420/7949/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк