Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №519/2750/25 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/2750/25

2/519/83/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

08.09.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі: судді – Москаленко І.О., секретаря судового засідання – Коршак Ю.М.,

за участю: представника позивача – Учень О.О.;

представника відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ДП «Адміністрації морських портів України» - адвоката Учень О.О. до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення, ухвалив рішення про таке:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.19 грудня 2025 до Південного міського суду Одеської області надійшов позов представника ДП «Адміністрації морських портів України» - адвоката Учень О.О. до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у сумі 274 721,89 грн. та судові витрати.

2.Позивач свої вимоги мотивує тим, що наказом начальника ХФ ДП «АМЛУ» (адміністрації Херсонського МП) Харковенка В`ячеслава Леонідовича від 10.05.2022 № 28-ОП «Про припинення простою та призупинення дії трудових договорів з працівниками Філії» припинено простій та призупинено дію трудового договору з 11.05.2022 з провідним бухгалтером-ревізором ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із зазначеним наказом, ОСОБА_3 05.07.2023 звернулась до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ДП «АМПУ» в особі ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10.09.2024 у справі № 766/1111/23, з урахуванням ухвали Херсонського міського суду Херсонської області про виправлення описки від 14 жовтня 2024 року у цій же справі, позов ОСОБА_3 задоволено:

- визнано незаконним та скасовано наказ керівника Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 10.05.2022 року №28-ОП «Про припинення простою та призупинення дії трудових договорів з працівниками Філії» в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_3 ;

- стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.05.2022 року по 29.12.2022 року у сумі 216 860 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 74 копійки та судовий збір в розмірі l 073,60 грн.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 15.07.2025 вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Загальні збитки, які понесено через оскарження та виконання рішення суду у справі №766/1111/23 складають 274 721,89 грн.

Враховуючи встановлення судовими рішеннями фактів незаконності призупинення дії трудового договору з бухгалтером ревізором ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) Дрозд О.П. за наказом начальника ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) від 10.05.2022 № 28-ОП та сплату ДП «АМПУ» через ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрацію Херсонського МП) на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у Позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) щодо відшкодування шкоди у зв`язку з оплатою працівнику часу вимушеного прогулу та інших судових витрат на загальну суму 274 721,89 грн до винної особи - ОСОБА_2 , яким видано незаконний наказ про призупинення дії трудового договору.

3.20.04.2026 до суду надійшов відзив на позов представника Відповідача, де представник заперечив проти задоволення позову повністю. Заперечення обґрунтував тим, що відсутня сукупності умов, необхідних для покладення на Відповідача матеріальної відповідальності, передбачених ст. 130 Кодексу законів про працю України, а саме:

1. Відсутність правової підстави. Пункт 8 ст. 134 Кодексу законів про працю України містить вичерпний перелік випадків повної матеріальної відповідальності (звільнення або переведення). Призупинення дії трудового договору не є тотожним жодному з них, а розширювальне тлумачення норм про відповідальність працівника є неприпустимим.

2. Відсутність вини. Наказ від 10.05.2022 № 28-ОП видавався в екстремальних безпрецедентних умовах воєнного стану, під час закриття порту Херсон та перебування м. Херсон в окупації. Дії Відповідача були спрямовані на збереження інтересів підприємства та безпеку працівників у ситуації форс- мажорних обставин, що виключає суб`єктивну сторону правопорушення (умисел чи необережність).

3. Суперечливість дій Позивача. Позивач, який тривалий час захищав законність наказу від 10.05.2022 № 28-ОП в судах, не може тепер стверджувати протилежне, намагаючись перекласти на Відповідача фінансові наслідки своєї неефективної процесуальної стратегії у справі № 766/1111/23.

4.З огляду на те, що Позивачем не доведено складу матеріального правопорушення, а норма ст. 134 Кодексу законів про працю України не підлягає застосуванню до даних правовідносин, позовні вимоги державного підприємства «Адміністрація морських портів України» вважає незаконними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

4.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 24.12.2025 року справу прийнято до провадження та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

5.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 14.05.2026 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом

6.Наказом начальника ХФ ДП «АМЛУ» (Адміністрації Херсонського МП) Харковенка В`ячеслава Леонідовича від 10.05.2022 № 28-ОП «Про припинення простою та призупинення дії трудових договорів з працівниками Філії» припинено простій та призупинено дію трудового договору з 11.05.2022 з провідним бухгалтером-ревізором ОСОБА_3 .

7.Не погоджуючись із зазначеним наказом, ОСОБА_3 05.07.2023 звернулась до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ДП «АМПУ» в особі ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

8.Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10.09.2024 у справі № 766/1111/23, з урахуванням ухвали Херсонського міського суду Херсонської області про виправлення описки від 14 жовтня 2024 року у цій же справі, позов ОСОБА_3 задоволено:

- визнано незаконним та скасовано наказ керівника Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 10.05.2022 року №28-ОП «Про припинення простою та призупинення дії трудових договорів з працівниками Філії» в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_3 ;

- стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.05.2022 року по 29.12.2022 року у сумі 216860 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 74 копійки;

- стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в дохід держави судовий збір в розмірі l 073,60 грн

9.Додатковим рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30.10.2024 у справі № 766/1111/23 допущено негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

10.На виконання додаткового рішення суду ДП «АМПУ» через ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрацію Херсонського МП) сплачено ОСОБА_3 середній заробіток за один місяць, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, що підтверджуються платіжними інструкціями: від 31.10.2024 №587 (перерахування середньої заробітної плати за один місяць) у сумі 20 515,06 грн; від 31.10.2024 № 589 (ПДФО 18%) у сумі 4 587,22 грн; від 31.10.2024 № 590 (військовий збір 1,5%) у сумі 382,27 грн.

11.Крім того, платіжною інструкцією від 31.10.2024 № 588 ДП «АМПУ» через ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрацію Херсонського МП) сплатило ЄСВ (22,0%) у сумі 5 606,60 грн відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

12.Постановою Херсонського апеляційного суду від 15.07.2025, повний текст якої виготовлено 22 липня 2025 року, вищевказане рішення Херсонського міського суду від 10.09.2024 у справі № 766/1111/23 за позовом ОСОБА_3 до ДП «АМПУ» в особі ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, залишено без змін.

13.17.07.2025 на користь ОСОБА_3 з метою виконання рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 766/1111 /23, які набрали законної сили в день проголошення постанови Херсонського апеляційного суду -І 5.07.2025, ДП «АМПУ» через ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрацію Херсонського МП) сплачено повністю суму стягнутих грошових коштів, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, що підтверджується такими платіжними інструкціями: від 16.07.2025 № 268 (ПДФО 18%) на суму 34 447,71 грн, від 16.07.2025 № 269 (військовий збір 5%) на суму 9 568,81 грн, від 16.07.2025 № 272 (середній заробіток за час вимушеного прогулу) на суму 147 359,67 грн.

14.Крім того, платіжною інструкцією від 16.07.2025 № 270 ДП «АМПУ» через ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрацію Херсонського МП) сплатило ЄСВ (22,0%) у сумі 42 102,77 rрн відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

15.Також, понесено витрати, пов`язані зі стягненням судового збору на користь держави у справі № 766/1111/23 у сумі 1 073,60 грн (23.07.2025 -платіжна інструкція від 23.07.2025 № 282) та з оплатою судового збору для можливості оскарження рішення суду в апеляційному та касаційному судах на загальну суму -9 078,18 грн (26.09.2024 -платіжна інструкція від 26.09.2024 № 517 у сумі 3 890,65 грн і 17.07.2025 - платіжна інструкція від 16.07.2025 № 271 у сумі 5 187,53 грн).

16.Загальні витрати, які понесено підприємством через оскарження та виконання рішення суду у справі № 766/1111/23, складають 274 721,89 грн.

17.Відповідно до п. 1.1 Статуту державного підприємства «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 травня 2013 року № 301 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.01.2022 № 14, чинної у період підписання наказу від 10.05.2022 № 28-ОП «Про припинення простою та призупинення дії трудових договорів з працівниками Філії») державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі - Підприємство) є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

18.Положеннями пп. 3 п. 36 Статуту ДП «АМПУ» передбачено, що підприємство має право за погодженням з Уповноваженим органом управління відповідно до законодавства України створювати та припиняти діяльність філій (адміністрацій морських портів), які не мають статусу юридичної особи, наділяються майном Підприємства, можуть мати окремий баланс та діють на підставі положень, які затверджуються Уповноваженим органом управління.

19.Відповідно до п. 46 Статуту ДП «АМПУ» Філії (адміністрації морських портів) очолюють начальники філій (адміністрацій морських портів), які призначаються на посаду та звільняються з посади Уповноваженим органом управління за поданням Голови Підприємства.

20.Згідно з п. 2.1. Положення про Херсонську філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацію Херсонського морського порту), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 28.05.2019 № 404 - Філія створена з метою забезпечення функціонування морського порту Херсон, організації та забезпечення безпеки мореплавства, утримання та ефективного використання державного майна, закріпленого за Філією та отримання прибутку.

21.Відповідно до п. 3.1. Положення філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності.

22.Положеннями п. 5.1. Положення передбачено, що керівництво Філією на принципах єдиноначальства здійснює Начальник Філії, який призначається на посаду та звільняється з посади Уповноваженим органом управління за поданням Голови Підприємства.

23.Згідно з п. 5.7. Положення начальник Філії самостійно встановлює чисельність працівників та затверджує штатний розпис. Організаційна структура Філії та штатний розпис в частині керівного складу затверджується начальником Філії за погодженням з Головою Підприємства.

24.Положеннями п. 5.9. Положення передбачено, що начальник Філії у межах повноважень, визначених законодавством України, Статутом Підприємства, цим Положенням, розпорядчими документами та довіреністю, наданою Головою Підприємства, зокрема, здійснює управління поточною діяльністю Філії; несе відповідальність за стан та діяльність Філії; у порядку, визначеному законодавством України, Статутом Підприємства, цим Положенням, розпорядчими документами Підприємства, внутрішніми актами Філії та відповідно до штатного розпису Філії призначає на посади та звільняє з посад працівників Філії; несе персональну відповідальність за стан та діяльність Філії в межах Статуту Підприємства, цього Положення, інших розпорядчих документів Підприємства.

25.Відповідно до п. 3 наказу Міністерства інфраструктури України від 30.07.2020 № 55-Ос «Про керівників філій державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на посаду начальника ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) з 11.08.2020 призначено ОСОБА_2 .

26.Довіреністю від 20 грудня 2021 року, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В. та зареєстрованою в реєстрі за № 10215, зокрема пунктом 9 ОСОБА_2 був уповноважений у порядку, передбаченому чинним законодавством України, призначати на посади та звільняти з посад працівників Філії.

27.Станом на дату подачі цієї позовної заяви ОСОБА_2 звільнений з посади начальника Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту), а саме 17.02.2025, згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.02.2025 № 22-ОС «Про звільнення начальника Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту).

ІV. Нормативно-правове обґрунтування та висновок суду

28.Згідно з п. 8 ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та іншими способи відшкодування майнової шкоди.

29.Відповідно дост. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

30.Відповідно до вимогст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

31.На підставіст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

32.Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

33.При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

34.За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

35.Статтею 136 КЗпП України, передбачено порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, зокрема, стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку.

36.Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадку, коли: службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

37.Згідно з ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

38.Згідно ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

39.Аналогічне положення визначено в ч. 1ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

40.Підпунктами 9 та 10 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що кошти, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). Посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

41.У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» вказано, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини. Аналогічних висновків Верховного Суду містяться у постанові від 12.01.2022 у справі № 161/10391/21.

42.У п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з подальшими змінами) роз`яснено, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ч.1 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11.04.1992) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

43.Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.04.2018 року у справі № 161/6047/16-ц, згідно із якими посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника та затриманні виконання рішення суду про поновлення на роботі, має покрити шкоду, заподіяну установі у повному розмірі сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

44.Пунктом 6 Постанови № 14, передбачена відповідальність керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників, а також керівників структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступників, якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами до яких відносяться, зокрема, суми заробітної плати.

45.Відповідно до п. 20 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

46.Згідно ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

47.З системного аналізу зазначених вище норм права вбачається, що п.8 ст. 134 КЗпП України не передбачає відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації винною особою у разі незаконного припинення трудових відносин з працівником, а лише у разі незаконного звільнення чи незаконного переведення працівника.

48.При цьому суд виходить з того, що у даних правовідносинах не підлягають розширеному тлумаченню норми п.8 ч.1 ст.134 та ст.237 КЗпП України, які передбачають відшкодування шкоди підприємству винною службовою особою лише у разі незаконного звільнення чи незаконного переведення працівника і не передбачають таке відшкодування у разі незаконного призупинення трудових відносин з працівником. Адже в такому разі посилюється відповідальність особи, що суперечить ст.57 Конституції України, відповідно до положень якої: кожному гарантується право знати свої права і обов`язки; закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом; закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

49.Аналогічний висновок містить у Постанові Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2025 року по справі №766/2755/25.

50. Безпідставним є посилання Позивача в обґрунтування позовних вимог на норми Цивільного кодексу України, зокрема на ст. 1166 ЦК України і ст. 1191 ЦК України, адже відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, врегульовано нормами КЗпП України, а не нормами ЦК України. Чинним законодавством поряд із поняттям матеріальної відповідальності визначена категорія цивільно майнової відповідальності. Ці види відповідальності за правовою природою істотно відрізняються одне від одного. Матеріальна відповідальність є інститутом трудового права. Умови, підстави, обсяг та порядок її застосування закріплено у КЗпП України. Майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією. Тому норми ЦК України, спрямовані на правове забезпечення застосування заходів майнової відповідальності, не поширюються на трудові правовідносини. Щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником, норми цивільного законодавства не застосовуються.

51.Також, суд відхиляє доводи Позивача щодо застосування у спірних правовідносинах п.8 ст. 134 КЗпП України за аналогією як таку, що регулює подібні за змістом правовідносини. Ст. 132 КЗпП передбачено, що матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві. Застосування аналогії у цьому конкретному випадку посилює відповідальність конкретної особи, розширює перелік випадків повної матеріальної відповідальності, визначений ст. 134 КЗпП, що є прерогативою законодавця, а не суду.

52.Суд вважає, що повна матеріальна відповідальність — це підвищений, обтяжливий для особи режим, і поширювати його на випадки, прямо не передбачені законом, додатково до зазначеного вище, суперечить принципу правової визначеності й принципу тлумачення на користь слабшої сторони (працівника або відповідальної особи).

53.За такого, позов Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу не підлягає задоволенню судом, оскільки не ґрунтується на вимогах закону.

54.Керуючись ст. 1191 ЦК України, 130, 134, 136, 237 КЗпП України, ст. ст.12,13,16, 22, 81, 82, 89, 141,259, 264-265, 274, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

55.У задоволенні позову Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу – відмовити повністю.

56.Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

57.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

58.Позивач: Державне підприємство «Адміністрації морських портів України», 01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14, ЄДРПОУ 38727770.

59.Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Південного міського суду

Одеської області І. О. Москаленко