Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №607/18924/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 Справа №607/18924/26 Провадження №3/607/5254/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не працює,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

22.08.2026 приблизно о 18:15 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство, а саме дії психологічного та фізичного характеру, стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, шарпав за одяг, погрожував фізичною розправою та чинив психологічний тиск, внаслідок чого було завдано шкоду її психічному та фізичному здоров`ю. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №849174 від 22.08.2026; відеозаписом, що міститься на DVD-R диску, на якому зафіксовано пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомила, що чоловік ОСОБА_1 поводить себе агресивно, не пускає її в туалет, не дає вийти з кімнати, погрожує фізичною розправою, а також показала синці на руках; поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 22.08.2026, згідно з якими її чоловік ОСОБА_1 не пускав її з кімнати в туалет, погрожував, обзивав, поробив синці на руках, шарпав її; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої рівень небезпеки ОСОБА_1 оцінено як високий; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №114103 від 22.08.2026; рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП І. Білінського від 22.08.2026; електронним рапортом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ЄО №43959 від 22.08.2026; витягом з ЄДРСР постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.06.2026 у справі №607/12369/26, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, – повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного та психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілого, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність. Також суд враховує висновки форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до яких рівень небезпеки ОСОБА_1 оцінено як високий. Крім того, суд зважає на те, що ОСОБА_1 раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті. Однак застосоване стягнення не досягло своєї мети, не вплинуло належним чином на поведінку правопорушника та не запобігло вчиненню ним нових адміністративних правопорушень.

При цьому суд бере до уваги те, що санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, громадських робіт або адміністративного арешту. Водночас громадські роботи, які за своїм характером є менш суворим видом адміністративного стягнення порівняно з адміністративним арештом, однак більш суворим, ніж штраф, відповідно до ч. 3 ст. 30-1 КУпАП не призначаються чоловікам, старше 60 років. Отже, з огляду на вік ОСОБА_1 , якому 60 років, застосування до нього адміністративного стягнення у виді громадських робіт є неможливим.

За таких обставин суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, яке є необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, однак належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, з метою комплексного підходу до вирішення проблеми вчинення ним домашнього насильства стосовно дружини, суд вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 , в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 місяці.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 (три) доби.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Направити ОСОБА_1 на строк три місяці на проходження програми для кривдників до провідного спеціаліста Сектору у справах сім`ї Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради за адресою: м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 1.

Роз`яснити, що у разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель