Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №466/6973/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6973/26

Провадження № 2-о/466/320/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.

присяжних Головчак І.А., Романюк Т.В.

учасники справи

секретар Гураш М.В.

представник заявника Корніцька Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Трофімов Руслан Валерійович, заінтересовані особи – військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в :

31.07.2027 через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою, в якій просять:

оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця села Швейків Монастириського району Тернопільської області, Україна;

датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця села Швейків Монастириського району Тернопільської області, Україна, вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця села Швейків Монастириського району Тернопільської області, Україна, вважати населений пункт Роботине Пологівського району Запорізької області, Україна;

вважати, що загибель солдата ОСОБА_3 , пов`язана із захистом Батьківщини та настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Заявники зазначають, що ОСОБА_3 є їх батьком Він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-санітара. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області він зник безвісти за особливих обставин.

На підтвердження обставин його загибелі заявники посилаються на документи військової частини, матеріали службового розслідування, повідомлення сім`ї про зникнення військовослужбовця, матеріали кримінального провадження, відомості Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також на нотаріально засвідчені пояснення безпосереднього очевидця.

За твердженням очевидця ОСОБА_4 , під час евакуації пораненого ОСОБА_3 евакуаційна група була атакована ворожим FPV-дроном. Унаслідок удару ОСОБА_3 отримав смертельні поранення та перестав подавати ознаки життя; очевидцем було встановлено відсутність у нього пульсу. Евакуація тіла стала неможливою через інтенсивний вогневий контроль противника. Зазначені обставини, на думку заявників, також підтверджуються відеозаписами бойового епізоду та іншими нотаріально засвідченими заявами.

Від дня зникнення військовослужбовця минуло понад два роки, при цьому будь-яких відомостей про те, що він живий, перебуває у полоні або його місцезнаходження встановлено, не отримано.

Посилаючись на статтю 46 ЦК України, заявники вважають, що наявні докази дають достатні підстави для оголошення ОСОБА_3 померлим, оскільки він зник за обставин, які безпосередньо загрожували його життю та дають підстави з високим ступенем імовірності припускати його загибель.

Посилаються на норми статей 305 - 309 ЦПК України, постанову Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року та практику Верховного Суду, зокрема постанови у справах № 177/11/20 від 31 травня 2023 року, № 607/159/23 від 07 листопада 2023 року, № 686/9938/23 від 26 лютого 2024 року та № 490/6057/19-ц від 05 грудня 2022 року.

Метою звернення до суду є усунення правової невизначеності, проведення державної реєстрації смерті військовослужбовця та реалізація заявниками своїх особистих, соціальних і майнових прав, зокрема прав, пов`язаних зі смертю батька та оформленням спадщини. Просять заяву задовольнити.

Ухвалою судді від 04.08.2026 року заяву прийнято до розгляду, постановлено здійснювати її розгляд у порядку окремого провадження судом у складі одного судді і двох присяжних.

Представник заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокат Корніцька Н.Б. у судовому засіданні заяву підтримала і просили її задовольнити. В поясненнях зіслалась на те, що обставини ймовірної загибелі ОСОБА_3 підтверджуються первинними документами військової частини, матеріалами службового розслідування та показаннями військовослужбовців, які перебували разом із ним у районі бойових дій, отриманими відеозаписом з місця бойових дій. Зазначила, що після подій 18.05.2024 року будь-яких достовірних відомостей про перебування ОСОБА_3 живим, його повернення до місця проживання або підтримання ним зв`язку із сім`єю не отримано.

Представники Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явились та не повідомили про причини своєї неявки, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, шляхом направлення судових повісток, через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Дослідивши письмові докази і оцінивши їх окремо та у взаємному зв`язку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у складі свого підрозділу виконував бойове завдання із захисту Батьківщини, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Виконання бойового завдання відбувалося в умовах безпосереднього вогневого контакту з противником та активного застосування противником безпілотних літальних апаратів.

19 травня 2024 року членів сім`ї ОСОБА_3 було повідомлено, що він 18 травня 2024 року зник безвісти в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання.

Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, повідомленням сім`ї № 26 від 19 травня 2024 року.

За фактом зникнення військовослужбовця командиром військової частини НОМЕР_1 наказом від 18 травня 2024 року № 242 було призначено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування складено відповідний акт, який затверджено 26 травня 2024 року, а результати службового розслідування оформлено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 травня 2024 року № 162.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 зник безвісти за особливих обставин 18 травня 2024 року під час виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій із захисту України від збройної агресії російської федерації.

Водночас суд бере до уваги, що матеріали справи містять не лише документи про офіційний облік ОСОБА_3 як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а й докази конкретних обставин події, за яких він зник.

Так, безпосередній учасник бойових подій ОСОБА_4 у нотаріально засвідчених поясненнях повідомив, що 18 травня 2024 року він разом із військовослужбовцем ОСОБА_5 отримав наказ здійснити евакуацію пораненого ОСОБА_3 .

Під час здійснення евакуації евакуаційна група була атакована ворожим FPV-дроном.

Унаслідок удару ОСОБА_4 отримав тяжке поранення, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перестали подавати ознаки життя.

Зі змісту нотаріально засвідчених пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він особисто перевірив наявність пульсу у ОСОБА_3 та встановив його відсутність.

Подальша евакуація ОСОБА_3 та інших військовослужбовців була неможливою у зв`язку з інтенсивним вогневим контролем противника над відповідною місцевістю.

Також у матеріалах справи містяться відеозаписи бойового епізоду, отримані з ворожого FPV-дрона, щодо яких ОСОБА_4 надав окремі нотаріально засвідчені пояснення.

У зазначених поясненнях він повідомив про обставини події, послідовність дій евакуаційної групи, а також упізнав на відповідних відеозаписах себе, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

За поясненнями очевидця, саме під час цього бойового епізоду ОСОБА_3 зазнав смертельних ушкоджень та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Обставини, викладені ОСОБА_4 , додатково узгоджуються з нотаріально засвідченою заявою ОСОБА_6 , матері військовослужбовця ОСОБА_5 , яка знала ОСОБА_3 як бойового побратима свого сина та надала пояснення щодо осіб, зафіксованих на відповідних відеозаписах.

Крім того, 23 травня 2024 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості у кримінальному провадженні № 12024141110000575 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України.

Також ОСОБА_3 обліковується у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом № 20240604-116, сформованим 04 червня 2024 року.

Після 18 травня 2024 року відомостей про місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено.

Даних про його перебування у полоні, добровільний виїзд за межі України, лікування, переховування або перебування в іншому місці суду не надано.

На час розгляду справи з моменту зникнення ОСОБА_3 минуло понад два роки.

Метою звернення заявників до суду є усунення правової невизначеності щодо правового статусу їхнього батька, здійснення державної реєстрації його смерті, реалізація особистих, соціальних та майнових прав членів його сім`ї, а також вирішення питань, пов`язаних із спадковими правами.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Частиною першою статті 306 ЦПК України встановлено, що у заяві про оголошення фізичної особи померлою повинні бути зазначені мета, для якої необхідно оголосити особу померлою, а також обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, які дають підстави припускати її загибель.

Відповідно до статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій; з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити її померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до частини третьої статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з ч.1 ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2024 року у справі №204/7924/23 виходив із того, що за наявності припущень про смерть фізичної особи у зв`язку з воєнними діями, коли достовірно встановити факт смерті у звичайному порядку неможливо, належним процесуальним способом є звернення із заявою про оголошення особи померлою на підставі статті 46 ЦК України, а не про встановлення факту смерті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, здійснюючи тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, наголосила на запобіжній функції встановлених цією нормою строків. Водночас Велика Палата зазначила, що коли документи, відеоматеріали, показання свідків чи інші докази дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити загибель особи, невиправдане зволікання з усуненням правової невизначеності не відповідає принципу правової визначеності.

У постанові від 29 квітня 2026 року у справі №577/6144/25 Верховний Суд, застосовуючи наведений підхід, зазначив, що за відсутності лише тіла військовослужбовця, але за наявності достатньої та несуперечливої сукупності доказів його загибелі під час бойових дій, відмова в оголошенні особи померлою не узгоджується із завданнями цивільного судочинства та принципом правової визначеності; документи військової частини, матеріали службового розслідування, журнал бойових дій та показання військовослужбовців мають оцінюватися у взаємному зв`язку.

Верховний Суд у постанові від 26 травня 2026 року у справі №278/3810/25 сформулював висновок, що за наявності істотних обставин, які дають підстави з великою вірогідністю припустити загибель особи внаслідок воєнних дій, та за відсутності обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо її місцезнаходження, суд може застосувати скорочений шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, з дня настання відповідної події - вірогідної загибелі, а не ставити можливість оголошення особи померлою виключно у залежність від припинення бойових дій на відповідній території.

У постанові від 15 липня 2026 року у справі №146/1265/25 Верховний Суд звернув увагу, що перелік доказів у справах цієї категорії не є вичерпним і може включати накази командування, бойові документи, акти службових розслідувань, матеріали кримінальних проваджень, інформацію компетентних органів, показання свідків, фото- та відеоматеріали. У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що неможливість застосування спеціальної підстави не позбавляє заінтересовану особу права на оголошення фізичної особи померлою на загальних підставах і в строки, визначені частиною першою статті 46 ЦК України.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані заявниками докази у їх сукупності, суд виходить із того, що вони є взаємопов`язаними та послідовними.

Зокрема, факт перебування ОСОБА_3 на військовій службі підтверджується документами військової частини НОМЕР_1 .

Факт його участі у виконанні бойового завдання 18 травня 2024 року в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області підтверджується матеріалами військової частини та службового розслідування.

Факт зникнення військовослужбовця за особливих обставин підтверджується повідомленням сім`ї №1709 від 19.05.2024, актом службового розслідування від 26.05.2024, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2024, відомостями Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20240604-116 від 04.06.2024, Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141110000575 від 23.05.2024.

Водночас нотаріально засвідчені пояснення безпосереднього очевидця ОСОБА_4 містять конкретний опис бойового епізоду, під час якого ОСОБА_3 зазнав смертельного ураження внаслідок удару ворожого FPV-дрона.

Суд також бере до уваги пояснення очевидця щодо відсутності пульсу у ОСОБА_3 після удару та неможливості евакуації його тіла через інтенсивний вогневий контроль противника.

Вказані обставини узгоджуються з відеозаписами бойового епізоду та нотаріально засвідченими поясненнями щодо осіб, зафіксованих на цих відеозаписах.

Після зазначеної події будь-яких достовірних відомостей про місцезнаходження ОСОБА_3 не отримано.

Суду не надано доказів, які б свідчили про його можливе перебування у полоні, лікувальному закладі, добровільний виїзд з України або інші обставини, які могли б раціонально пояснити його тривалу відсутність.

Таким чином, наявні у справі докази не обмежуються лише фактом втрати зв`язку з військовослужбовцем.

Вони містять конкретні відомості про: дату бойового епізоду - 18 травня 2024 року; місце події - район населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області; виконання ОСОБА_3 бойового завдання; здійснення евакуації пораненого військовослужбовця; атаку евакуаційної групи ворожим FPV-дроном; припинення ОСОБА_3 ознак життя; встановлення очевидцем відсутності у нього пульсу; неможливість евакуації тіла через бойову обстановку; відсутність будь-яких відомостей про його місцезнаходження після зазначених подій.

За таких обставин суд доходить висновку, що сукупність досліджених доказів дає достатні підстави для вірогідного припущення про смерть ОСОБА_3 саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд враховує, що оголошення фізичної особи померлою не є встановленням безумовного медичного факту смерті, а є судовим підтвердженням юридичного припущення про смерть особи на підставі встановлених законом обставин.

У цій справі такі обставини підтверджені належними, допустимими та взаємоузгодженими доказами.

З огляду на те, що всі досліджені судом докази вказують на єдину дату бойового епізоду - ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме цю дату суд вважає днем вірогідної смерті ОСОБА_3 .

Місцем вірогідної смерті суд визначає населений пункт Роботине Пологівського району Запорізької області, Україна, оскільки саме в районі цього населеного пункту відбувся бойовий епізод, під час якого він зник за обставин, що загрожували його життю.

Щодо вимоги заявників про встановлення того, що загибель ОСОБА_3 пов`язана із захистом Батьківщини та настала під час безпосередньої участі у бойових діях, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що на момент зникнення ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та виконував бойове завдання із захисту України від збройної агресії російської федерації.

Його зникнення відбулося безпосередньо під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій.

Отже, обставини, за яких він зник та за яких суд робить вірогідне припущення про його смерть, безпосередньо пов`язані із виконанням ним обов`язків військової служби та участю у заходах із захисту Батьківщини.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що встановлені обставини та досліджені докази у їх сукупності є достатніми для оголошення ОСОБА_3 померлим із визначенням днем його вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце його вірогідної смерті - населений пункт Роботине Пологівського району Запорізької області, Україна, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1,2 статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці особи, оголошеної померлою, протягом п`яти років не мають права відчужувати нерухоме майно, яке перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини, а заборону відчуження накладає нотаріус, який видав свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України судові витрати у справах окремого провадження при ухваленні рішення не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,305,308, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця села Швейків Монастириського району Тернопільської області, Україна.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця села Швейків Монастириського району Тернопільської області, Україна, вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця села Швейків Монастириського району Тернопільської області, Україна, вважати населений пункт Роботине Пологівського району Запорізької області, Україна.

Вважати, що загибель солдата ОСОБА_3 , пов`язана із захистом Батьківщини та настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08 вересня 2026 року.

Головуюча суддя Н. Л. Луців-Шумська

Присяжні І. А. Головчак

Т. В. Романюк