Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №456/2827/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2827/26

Провадження № 1-кп/456/425/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Стрий кримінальне провадження №12026141130000223 від 22.03.2026 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 у військовому званні солдат, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 14.07.2026 р. за ч. 1 ст 263 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 років 7 місяців;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст 407, ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_5 , під час проходження військової служби по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командування, 5.03.2026 року без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 та був відсутній на службі без поважних причин понад три доби, і не виконував свої службові обов`язки в умовах воєнного стану до 25.03.2026 року, до моменту його затримання у м. Стрий Львівської області.

Крім того, ОСОБА_5 , 22.03.2026р. близько 2.45 год., знаходячись поблизу автостанції, що за адресою: вул. Грушевського, 65 в м. Ходорів Стрийського району Львівської області, діючи умисно з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, застосувавши фізичну силу, шляхом ривка відчинив зачинені двері до автостанції та перелізши через металеву дверну огорожу, піднявся на другий поверх та проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де діючи повторно, таємно викрав з тумбочки в робочому столі грошові кошти в сумі 88 172, 75 грн, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_6 збитків на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав, повністю погоджується з обставинами оголошеними прокурором з обвинувального акта. Додатково пояснив, що проходячи військову службу у в/ч НОМЕР_1 з розташуванням в АДРЕСА_2 , без дозволу командування на початку березня 2026 р. самовільно залишив місце служби та відбув за місцем проживання в с. Вибранівка Стрийського району. В цей період в кінці березня 2026р. в нічний час перебуваючи в м. Ходорів Стрийського району, поблизу автовокзалу, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом ривка відчинив двері в приміщення автовокзалу, піднявся на другий поверх де розташований магазин «Секонд Хенд», зайшовши всередину, з шухляди стола викрав грошові кошти близько 88 000 грн., з якими покинув місце події. Цивільний позов визнає частково, а саме суму матеріального збитку визнає повністю, при цьому заперечує моральну шкоду. Щиро розкаюється у вчиненому та просить його суворо не карати.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненні інкримінованого йому у вину діяння доказана наступними доказами, зокрема:

- актом службового розслідування по в/ч НОМЕР_1 , яким встановлено факт того, що ОСОБА_5 будучи солдатом військової служби за призовом під час мобілізації, 5.03.2026р самовільно залишив район тимчасового місця зосередження військової частини м. Павлоград Дніпропетровської області, місце розташування солдата невідоме;

- заявою ОСОБА_7 , в якій вона просить прийняти міри до невідомої особи, яка 22.03.2026р. проникла в магазин Секонд Хенд, що знаходиться в приміщенні автостанції м. Ходорів, звідки викрав грошові кошти в сумі 88 172,75 грн.;

- актом інвентаризації магазину ОСОБА_8 , що в АДРЕСА_3 , яким встановлено нестачу в магазині на суму 88 172,75 грн..

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вони є логічними і послідовними, а тому знаходить винуватість ОСОБА_5 доведеною повністю. Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану; а також за ч. 4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

В даній справі, суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд, відповідно до ст.66 КК України, по справі не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Враховується, що обвинувачений вчинив тяжкі злочини, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, шкода завдана злочином не відшкодована, потерпіла сторона просить обвинуваченого покарати суворо.

За положенням ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинені діяння, кількість епізодів злочинної діяльності за кожне з інкримінованих кримінальних правопорушень, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, мету та мотив вказаних діянь, розмір заподіяної шкоди, яка не відшкодована, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутність обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, а відтак останньому слід призначити реальну міру покарання.

Окрім того, за приписами ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

При цьому, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 (справа № 511/37/16-к), згідно якого призначення покарання проходить наступні стадії:1) призначення покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку; якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК, то покарання призначається за кожен злочин окремо; 2)визначення покарання за сукупністю вказаних злочинів (частини 1-3 ст.70 КК); 3)призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлених новим та попереднім вироками, і зарахування у строк покарання повністю або частково відбутого покарання за попереднім вироком (ч.4 ст.70, ст.72 КК); 4)призначення покарання за злочин, вчинений після постановлення попереднього вироку; якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК, то покарання призначається за кожен злочин окремо; 5)визначення та призначення покарання за сукупністю вказаних злочинів (частини 1-3 ст. 70 КК); 6)призначення остаточного покарання за сукупністю вироків (ч.1 ст.71 КК).

Відповідно ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного ОСОБА_5 покарання за даним вироком необхідно зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 14.07.2026 р..

Щодо цивільного позову.

Потерпілий, цивільний позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 88 172,75 грн.,а також моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що йому як потерпілому, неправомірними діями цивільного відповідача – обвинуваченого ОСОБА_5 завдано матеріальних збитків у розмірі 88 172,75 грн. Крім того, наявність моральної шкоди обґрунтовує тим, що протиправними діями ОСОБА_5 моральному здоров`ю потерпілого спричинено значної шкоди, тому що коли останній побачив, що його магазин «Секонд Хенд» було таким наглим способом обкрадено, в нього почався приступ серцевої болі. Крім того, про злочин дізналися вся родина потерпілого, рідні і близькі люди, що також дуже негативно відбилось на психологічному здоров`ю. Потерпілий зазначає, що після цього випадку, він вимушений постійно вживати заспокійливі медикаментозні препарати, щоб хоч якось себе опанувати, в нього з`явились проблеми з тиском, часто почала боліти голова. Таким чином, внаслідок протиправних дій обвинуваченого (цивільного відповідача) через злочин, життя потерпілого перенасичене негативними емоціями та психічними переживаннями, ним понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань.

Потерпілий цивільний позивач – ОСОБА_6 , подав до суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Цивільний відповідач – обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов визнав частково, зазначивши, що визнає завдання матеріальних збитків у розмірі 88 172 грн, позов в частині моральної шкоди заперечує.

Суд вивчивши матеріали справи, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, прийшов до переконання, що пред`явлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Під час судового розгляду встановлено, що з вини обвинуваченого ОСОБА_5 заподіяно майнову шкоду потерпілому ОСОБА_6 у розмірі 88 172,75 грн., що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

При цьому, наявність моральної шкоди, на думку суду, підтверджується душевними стражданнями та хвилюванням, погіршенням психологічного та емоційного стану, виникненням проблем із самопочуттям, зокрема підвищенні артеріального тиску, частих головних болях та необхідності постійного приймання заспокійливих препаратів.

Все вище описане наклало свій негативний відбиток на життя цивільного позивача та заподіяло моральну шкоду.

При вирішення питання про відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_6 , суд виходить з принципу виваженості, розумності, справедливості та бере до уваги характер вчиненого злочину, характер, обсяг та тяжкість моральних страждань перенесених потерпілим.

Судом також враховується, що моральну шкоду зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

А відтак враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 у частині стягнення у його користь моральних збитків підлягає до часткового задоволення відповідно до ст. ст. 127 - 129 КПК України та ст. 1187 ЦК України, а саме з обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути в користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити обвинуваченому ОСОБА_5 без змін.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити покарання:

за ч. 5 ст. 407 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 185 КК України 5 (п`ять) років шість місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань до призначеного судом покарання за даним вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком (за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 14.07.2026 р. за яким міра покарання була призначена у вигляді 4 (чотирьох) років семи місяців позбавлення волі, і остаточно призначити міру покарання у вигляді 5 (п`яти) років і семи місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання, а саме з 25 березня 2026 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 матеріальну шкоду в розмірі 88 172 (вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят дві) гривні 75 коп, та моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Скасувати арешт майна, накладений на кросівки «NB» білого кольору, куртку (вітрівку) Brunello cucinelli XXL (нова з биркою), джинсові штани John Lucca (нові з биркою) светр (ватнік) білого кольору з надписом «Disel» (новий з биркою), грошові кошти в загальній сумі 624 грн 50 копійок (номіналом 500 грн (1шт), 20 грн (4 шт.) та монети), товарний чек магазину Obnova Euroshop, адреса: м. Львів. Вул Сихівська, 16, датований 23.03.2026 на загальну суму 2 880,00 грн, відповідно до ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.04.2026 року.

Речові докази: відеозапис із камер спостереження, розташованих за адресою: вул. Грушевського,65, м. Ходорів, Стрийський р-н., Львівська обл., що міститься на компакт диску, відеозапис із камер спостереження, розташованих в магазині «Обнова Єврошоп» за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 16, що міститься на компакт диску, відеозаписи із камер спостереження, розташованих в готелю «Леон», що за адресою м. Львів, вул. Зелена, 238, що містяться на компакт

диску, світлокопії чеків ТОВ Обнова Єврошоп, магазин №6, м. Львів, вул. Сихівська, 16 №00000010133, №00000010137, №00000010135 датовані 22.03.2026, світлокопію чеку №1SJszFMoUM від 23.03.2026, товарний чек магазину Obnova Euroshop, адреса: м. Львів. Вул. Сихівська, 16, датований 23.03.2026 на загальну суму 2880 грн, які долучені до матеріалів кримінального провадження – залишити при справі; недопалок «LM 1913», змив з поверхні металевої решітки, змив з ручки шухляди торговельного столу – знищити; кросівки «NB» білого кольору, куртку (вітрівка) Brunello cucinelli XXL(нова з биркою), джинсові штани John Lucca (нові з биркою), светр (ватнік) білого кольору з надписом «Disel» (новий з биркою), які передані на зберігання в камеру зберігання Стрийського РУП – повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ; грошові кошти в загальній сумі 624,50 грн(номіналом 500 грн(1шт), 20 грн (4 шт.) та монети), які передані на зберігання в камеру зберігання Стрийського РУП – передати потерпілому ОСОБА_9 .

Стягнути в користь держави з ОСОБА_5 витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/114-26/8742-Д в сумі 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) грн 90 коп.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1