Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №447/171/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/631/26

Справа №447/171/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

08.09.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді: Рябчун А. В.,

за участю: секретарів судового засідання: Непопалової М. Г., ОСОБА_1 ,

представників позивача: адвоката Олешка Т. О., Васечка Ю. А.,

представника відповідача 1 – Ходоновича П. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та стягнення страхової виплати, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі – ПАТ «НАСК «Оранта») та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та стягнення страхової виплати.

Позовна заява мотивована тим, що 06 вересня 2025 року на автодорозі Р-84 «Бібрка-Бурштин» ОСОБА_3 , керуючи автомобілем NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_1 , порушила Правила дорожнього руху (далі – ПДР), внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Постановою Миколаївського районного суду Льввської області від 30.09.2025 року у справі № 447/2842/25 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказує, що згідно з висновком експерта за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження№ 22851 від 05.12.2025 року, розмір матеріального збитку, завданого автомобілю Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , становить 309 599,28 грн. Станом на день ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була забезпечена полісом ПАТ «НАСК «Оранта». Страхова сума згідно зазначеного полісу становить 250 000,00 грн.

Посилається на те, що 07.11.2025 року на його рахунок від ПАТ «НАСК «Оранта» надійшли кошти у розмірі 231 092,79 грн. Проте вказує, що залишилися невиплаченою страхове відшкодування у розмірі 18 907,21 грн. (250 000,00 грн. – 231 092,79 грн), яке слід стягнути зі страховика.

Крім того, кошти у розмір 59 599,28 грн (309 599,28 грн. – 250 000,00 грн.) вважає, що слід стягнути з ОСОБА_3 , як різницю між розміром заподіяних матеріальних збитків та страховою сумою, визначеною полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також позивач зазначає, що в процесі ремонту було виявлено несправність лівої блок-фари, на ремонт якої він витратив 37 690,00 грн., які також просить стягнути з ОСОБА_3 .

Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд:

-стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на його користь страхову виплату у розмірі 18 907,21 грн.;

-стягнути з ОСОБА_3 на його користь 97 289,28 грн. матеріальної шкоди;

-вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В процесі розгляду справи представником ОСОБА_2 – адвокатом Васечком Ю. А. уточнено позовні вимоги, відповідно до яких останній просив суд:

- стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 страхову виплату у розмірі 10 658,77 грн.;

- провадження у справі щодо позовної вимоги до ПАТ «НАСК «Оранта» в частині стягнення 8 248,44 грн – закрити;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 97 289,28 грн. матеріальної шкоди;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Процесуальні дії суду

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2026 року справа передана судді Рябчун А.В.

Відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом 21 січня 2026 року було скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 .

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2257303 від 21.0.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 21 січня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження на 19 лютого 2026 року.

06 лютого 2026 року на адресу суду від представника ПАТ «НАСК «Оранта» - Ходонович П. М. надійшов відзив на позовну заяву.

11 лютого 2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Олешко Т. В. подав відповідь на відзив на позовну заяву, поданий представником ПАТ «НАСК «Оранта».

19 лютого 2026 року від представника ОСОБА_2 – адвоката Олешко Т. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 19 лютого 2026 року.

19 лютого 2026 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 19 лютого 2026 року.

19 лютого 2026 року від представника ОСОБА_2 – адвоката Олешко Т. В. надійшло клопотання про виклик експерта в судове засідання для дачі пояснень. В судовому засіданні 02 вересня 2026 року представник позивача – адвокат Васечко Ю. А. просив залишити вказане клопотання без розгляду.

Відповідно до акту про збій роботи підсистеми ВКЗ від 19.02.2026 року розгляд справи відкладено на 17 березня 2026 року.

16 березня 2026 року від представника ОСОБА_3 – адвоката Андріїва В. І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 17 березня 2026 року, та надання часу на ознайомлення з матеріалами справи.

17 березня 2026 року від представника ОСОБА_2 – адвоката Олешко Т. В. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: акту виконаних робіт від 11.12.2025 року, наданий ФОП ОСОБА_4 , та рахунку-фактури № СФ-00000033 від 16.10.2025 року.

Протокольною ухвалою суду від 17 березня 2026 року розгляд справи відкладено на 07 квітня 2026 року.

07 квітня 2026 року від представника ПАТ «НАСК «Оранта» - Ходоновича П. М. надійшла заява про проведення підготовчого провадження у справі за відсутності представника ПАТ «НАСК «Оранта». Крім того, у заяві висловлено заперечення проти виклику експерта для дачі пояснень.

Протокольною ухвалою суду від 07 квітня 2026 року до матеріалів справи долучено докази, а саме: акт виконаних робіт від 11.12.2025 року, наданий ФОП ОСОБА_4 , та рахунок-фактури № СФ-00000033 від 16.10.2025 року.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 12 травня 2026 року.

08 травня 2026 року від представника ОСОБА_3 – адвоката Андріїва В. І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 12 травня 2026 року.

Відповідно до довідки від 12 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 04 червня 2026 року.

02 червня 2026 року від представника ОСОБА_2 – адвоката Васечка Ю. А. надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Васечка Ю. А. про розгляд справи в режимі відеоконференції – задоволено. Постановлено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

03 червня 2026 року від представника ОСОБА_3 – адвоката Андріїва В. І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 04 червня 2026 року.

Протокольною ухвалою суду від 04 червня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 04 серпня 2026 року.

28 липня 2026 року від представника ПАТ «НАСК «Оранта» - Ходонович П. М. надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року клопотання представника ПАТ «НАСК «Оранта» - Ходонович П. М. про розгляд справи в режимі відеоконференції – задоволено. Постановлено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

04 серпня 2026 року від Кучминди Х. Б. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 04 серпня 2026 року.

Протокольною ухвалою суду від 04 серпня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02 вересня 2026 року.

Протокольною ухвалою від 02 вересня 2026 року клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Олешко Т. В. про виклик експерта в судове засідання для дачі пояснень – залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «НАСК «Оранта» в частині стягнення 8 248, 44 грн. закрито.

Доводи особи, яка подала відзив на позовну заяву

06 лютого 2026 року на адресу суду від представника ПАТ «НАСК «Оранта» - Ходонович П. М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають. Вказує, що після звернення позивача 10.12.2025 року до ПАТ «НАСК «Оранта» останнім було прийнято рішення про здійснення доплати страхового відшкодування, яка була виплачена 28.01.2026 року у розмірі 8 248,44 грн. вважає вказану суму повним і достатнім розміром страхового відшкодування, оскільки було проведено виплату на підставі розрахунку вартості відновлювального ремонту на підставі ремонтної калькуляції та було виплачено відшкодування у розмірі 231 092,79 грн та 8 248,44 грн. При цьому посилався на те, що найвища цінова пропозиція у матеріалах аукціону становить 215 000,00 грн.

Крім того, представник відповдача заперечує стягнення на користь позивача витрат на проведення експертизи, оскільки проведення такої експертизи здійснено за власною ініціативою позивача.

Також представник відповідача просить зменшити розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу до розумного та співмірного розміру.

Доводи особи, яка подала відповідь на відзив

11 лютого 2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Олешко Т. В. подав відповідь на відзив на позовну заяву, поданий представником ПАТ «НАСК «Оранта», у якому зазначив, що найвища цінова пропозиція у розмірі 215 000,00 грн у матеріалах аукціону, на яку посилається представник відповідача, як «зобов`язуюча пропозиція» є недійсною після 12.01.2026 року, не створює правових наслідків та не може застосовуватися як актуальний показник вартості транспортного засобу. З огляду на зазначене просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи представника ОСОБА_3 – адвоката Андріїва В. Б.

02 вересня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_3 – адвоката Андріїва В. Б. надійшла заява про визнання позову та проведення судового засідання за відсутності відповідача та його представника.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 06 вересня 2025 року на автодорозі Р-84 «Бібрка-Бурштин» ОСОБА_3 , керуючи автомобілем NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_1 , порушила Правила дорожнього руху (далі – ПДР), внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження№ 22851 від 05.12.2025 року, розмір матеріального збитку, завданого автомобілю Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , становить 309 599,28 грн.

Постановою Миколаївського районного суду Льввської області від 30.09.2025 року у справі № 447/2842/25 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

08.09.2025 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування.

10.09.2025 року проведено огляд транспортного засобу PASSAT HIGHLINE, реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП 06.09.2025 року, про що складено відповідний протокол.

Відповідно до платіжної інструкції № 5898 від 28.01.2026 року ПАТ «НАСК «Оранта» виплатила на рахунок ОСОБА_2 страхове ввдшкодування по договору № 232058352 від 02.09.2025 року у розмірі 8 248,44 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 25-13-3083 від 06.10.2025 року (справа № 25-13-30832) вартість ремонту транспортного засобу PASSAT HIGHLINE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП 06.09.2025 року, становить 231 092,79 грн.

Згідно з актом виконаних робіт від 11.12.2025 року, наданого ФОП ОСОБА_4 , вартість ремонту транспортного засобу PASSAT HIGHLINE, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 67 890,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-00000033 від 16.10.2025 року, наданого ФОП ОСОБА_5 , вартість запчастин становить 237 000,00 грн.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. 5 ЦПК України суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЦК України.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Приписами частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідачки ОСОБА_3 у вказаному ДТП, та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 239 341,23 грн. Предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди та стягнення суми страхового відшкодування.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилається на висновок експерта за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження№ 22851 від 05.12.2025 року, у якому зазначено, що розмір матеріального збитку, завданого автомобілю Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , становить 309 599,28 грн.

Ураховуючи ліміт відповідальності страховика ПАТ «НАСК «Оранта» у розмірі 250 000,00 грн., виплачені позивачеві страховиком кошти у розмірі 239 341,23 грн. та виявлені під час ремонту автомобіля приховані дефекти лівої блок-фари на суму 37 690,00 грн., позивач просив стягнути з ОСОБА_3 кошти у загальному розмірі 97 289,28 грн.

Питання відшкодування шкоди винуватцем ДТП регулюється положеннями ст. 1194 ЦК України, відповідно до якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом враховано подану представником відповідачки ОСОБА_3 – адвокатом Андріївим В. Б. заяву про визнання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши заяву представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката Андріїва В. Б. про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права інших осіб, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та наявність підстав для їх задоволення.

З огляду на зазначене, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана ДТП, у розмірі 97 289,28 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «НАСК «Оранта»

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилається на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 232058352 у ПАТ «НАСК «Оранта», відповідно до якого ліміт відповідальності страховика становить 250 000,00 грн.

Ураховуючи, що ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило позивачеві страхове відшкодування на суму 239 341,23 грн. (231 092,79 грн. + 8 248,44 грн.), на думку позивача та його представника підлягає стягненню різниця між виплаченою сумою страхового відшкодування та лімітом, визначеним у полісі, тобто сума у розмірі 10 658,77 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимогу до ПАТ «НАСК «Оранта» в частині стягнення на користь позивача недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 10 658,77 грн., просив позов задовольнити та заперечив посилання представника ПАТ «НАСК «Оранта» щодо необгрунтованості позовних вимог. Вказав також, що посилання представника відповідача на правильність розрахунку належного до стягнення страхового відшкодування з розрахунку ринкової вартості автомобіля після ДТП, встановлену на аукціоні у розмірі 215 000,00 грн., є неправильним, страхове відшкодування повинно бути здійснено у розмірі лімітів, встановлених у договорі страхування.

Представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» заперечив позовні вимоги ОСОБА_2 в частині, що стосується товариства, та вказав, що ПАТ «НАСК «Оранта», здійснюючи виплату страхового відшкодування діяла відповідно до законодавства України. Вказав, що на підставі ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» товариство організувало розміщення пошкодженого транспортного засобу на онлайн-аукціоні AUTOonline (ТОВ «Аудатекс Україна) для визначення його реальної ринкової вартості у пошкодженому стані. За результатами проведення торгів було отримано найвищу зобов`язуючу цінову пропозицію у розмірі 215 000,00 грн. Відтак, вказав, що страховик здійснив розрахунок належного до виплати страхового відшкодування від ринкової вартості автомобіля до ДТП (454 341,23 грн.) було віднято його ринкову вартість після ДТП, встановлену на аукціоні (215 000,00 грн). Щодо витрат на правничу допомогу вважає, що такі підлягають зменшенню.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд вважає підтвердженим, що в результаті ДТП, яке відбулось за участі застрахованого ПАТ «НАСК «Оранта» транспортного засобу NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , автомобіль позивача зазнав пошкоджень, відтак, у відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» виник обов`язок зі сплати страхового відшкодування у межах страхової суми, визначеної у страховому полісі, як це передбачено ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд відхиляє посилання представника відповідача на правильність нарахування ним суми страхового відшкодування шляхом різниці ринкової вартості автомобіля до ДТП (454 341,23 грн.) та ринкової вартості після ДТП, встановлену на аукціоні (215 000,00 грн), оскільки сам факт розміщення автомобіля на аукціоні та зазначення певної ціни не свідчить про його ринкову вартість після ДТП саме у розмірі вказаної ціни. Крім того, вартість залишків (ринкової вартості автомобіля після ДТП) визначається станом на момент ДТП, а не довільною датою проведення аукціону. У даній справі ДТП відбулося 06 вересня 2025 року, початок торгів – 16 грудня 2025 року, закінчення торгів – 22 грудня 2025 року.

Посилання страховика на визначену за результатами аукціону вартість пошкодженого транспортного засобу саме по собі не є достатньою підставою для визначення розміру страхового відшкодування, виходячи із вказаної суми, оскільки судом не встановлено, чи відображає зазначена сума дійсну ринкову вартість залишків транспортного засобу після ДТП. При цьому саме по собі розміщення транспортного засобу на аукціоні без підтвердження його фактичної реалізації за відповідною ціною не свідчить про те, що така ціна є ринковою вартістю залишків.

Таким чином, позов в частині вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» є підставним, обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи зазначені вимоги процесуального закону, та те, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 959,85 грн. сплаченого судового збору (оскільки вимоги до ОСОБА_3 становлять 90,13%). Крім того, з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 105,11 грн сплаченого судового збору (оскільки вимоги до ПАТ «НАСК «Оранта» становлять 9,87%).

Крім того, позивачем понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №@2PL598028 від 25 вересня 2025 року, які підлягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволених вимог, а саме: у розмірі 7 210,40 грн. з ОСОБА_3 , 789,60 грн. – з ПАТ «НАСК «Оранта».

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Про відшкодування витрат на правову допомогу представник ОСОБА_2 зазначив і у позовній заяві, і зробив відповідну заяву в судовому засіданні до закінчення судових дебатів та вказав, що докази витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу надані разом з позовною заявою.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником Романа Д. А. було надано: копію ордеру серії ВС № 1401868 від 11.10.2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.03.2008 року, копію ордеру серії ВС № 1453818 від 06.04.2026 року, копію договору про надання професійної правничої допомоги №140/2025 від 23.09.2025 року; копію додатку № 1 від 23.09.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги №140/2025 від 23.09.2025 року, у якому розмір витрат на правову допомогу визначений у розмірі 10 000 грн.; копія платіжної інструкції № @2PL294632 від 23.09.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд відхиляє посилання представника відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки таке клопотання є необгрунтованим з огляду на складність справи, час витрачений представниками на підготовку та ведення справи, реальність наданих послуг.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та стягнення страхової виплати – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 10 658 (десять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) гривень 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 97 289 (дев`яносто сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 28 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 105 (сто п`ять) гривень 11 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 959 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 85 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 789 (сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 60 копійок витрат за проведену експертизу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7 210 (сім тисяч двісті десят) гривень 40 копійок витрат за проведену експертизу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 987 (дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 9 013 (дев`ять тисяч тринадцять) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 – Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д, корпус Г.

Відповідач 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текс судового рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя Анна РЯБЧУН