Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №447/1695/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1326/26

Справа №447/1695/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Стемпель А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн»,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: стягнення заборгованості,

за участю:

представник позивача: не з`явився;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» через систему "Електронний суд" звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15.06.2021 №1909830 в сумі 13 965,9 грн.

Ухвалою від 13.05.2026 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 06.07.2026.

У зв`язку із неявкою учасників справи в судові засідання, розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 31.08.2026.

В судове засідання 31.08.2026 учасники справи не з`явилися. При цьому, представник відповідача, Тисячник Р.Р., 11.06.2026 подала відзив на позовну заяву, у якому просила розгляд справи проводити без її участі та за відсутності відповідача. Представник позивача, Пархомчук С.В., 15.06.2026 подав відповідь на відзив, у якому просив розгляд справи проводити без його участі. Окрім того, 29.06.2026 на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи. 03.07.2026 представник відповідача подала заперечення на заяву про розподіл судових витрат.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч.2 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 15.06.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою електронного підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер телефону відповідача, укладено кредитний договір № 1909830 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом, на умовах строковості, зворотності, платності, згідно умов якого сума виданого кредиту 3900,00 грн., дата надання кредиту 15.06.2021року, строк кредиту 29 днів, відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Первісний кредитор 15.06.2021 перерахував відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3900,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою.

Однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 13965,90 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3900,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 10065,90 грн.

01.12.2023 між первісним кредитором ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Тому позивач, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 13965,90 грн. та понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач вважає позовні вимоги незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне:

-позивачем не доведено факт набуття права вимоги саме до відповідача, оскільки з наданих ним витягів з додатків до договору факторинга з первісним кредитором без повних текстів реєстру боржників не можна достовірно встановити набуття права вимоги саме за вказаним договором;

-позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відправлення одноразового ідентифікатора (електронного підпису) на номер, що належить відповідачу, а також використання відповідачем особистого кабінету в момент нібито укладення угоди в електронній формі. При цьому, з боку кредитодавця договір містить факсимільне відтворення підпису (аналог власноручного підпису), однак в матеріалах справи відсутні жодні документи, яким би відповідач надав згоду на використання первісним кредитором такого. Отже, договір не підписаний належним чином кредитодавцем;

-позивачем не підтверджено факт видачі кредитних коштів на банківську картку відповідача, оскільки надана позивачем довідка від ТОВ «Санрайз Фінанс» та розрахунок заборгованості не є первинним фінансовим документом, що було б належним доказом.

Крім того, щодо стягнення 10 065,90 грн. заборгованості за відсотками відповідач зазначає, що такі, зокрема, були нараховані після спливу строку кредитування, тому не підлягають стягненню. Пояснює, що після спливу строку кредитування нараховуються відсотки як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Також відповідач заперечує факт ознайомлення з умовами та правилами надання фінансових послуг, оскільки позивач не надав доказів, що саме з такими відповідач ознайомився і погодився.

У запереченнях щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн, відповідач категорично не погоджується із заявленим розміром судових витрат, вважає їх неспівмірними із ціною (13965,90 грн.) та предметом позову, значно завищеними, оскільки вказана справа є справою незначної складності та шаблонною.

Тому просить у задоволенні позовних вимог, зокрема у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, відмовити. А у разі часткового чи повного задоволення позову – значно зменшити розмір судових витрат.

Правова позиція позивача, наведена у відповіді на відзив.

Позивач вважає відзив відповідача безпідставними та необгрунтованим.

Щодо посилання відповідача на недоведення факту набуття права вимоги саме до останнього зазначає, що належним чином засвідчений та оформлений витяг з реєстру боржників є належним та допустимим доказом переходу до нього права грошової вимоги, оскільки чинним законодавством встановлено: якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Крім того, первісний кредитор відповідно до договору факторингу гарантував, що йому належить право вимоги за всіма кредитними договорами, які були відступлені, у тому числі за кредитним договором, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 . Також для повного та об`єктивного розгляду справи позивачем долучено акт приймання-передачі документації.

Твердження відповідача про неналежність та недопустимість доказів підписання ним кредитного договору позивач спростовує тим, що відповідач, діючи добровільно та усвідомлено, без жодного тиску, вчинив усі дії для прийняття пропозиції укласти договір та пройшов усі етапи ідентифікації, а саме скористався доступом до мережі Інтернет та перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, де самостійно, з використанням інтегрованого калькулятора, обрав бажану суму кредиту та строк кредитування, надав персональні дані та реквізити своєї банківської карти, на яку в подальшому були зараховані кредитні кошти, ввів свій номер мобільного телефону, на який отримав одноразовий ідентифікатор, що був введений ним у відповідне поле інформаційної системи, та підтвердив акцепт натисканням кнопки «Так». Тобто відповідачем було здійснено ряд дій, без яких договір був би не укладений, що у свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

Щодо доводів відповідача про неналежні докази перерахування кредитних коштів позивач стверджує, що довідка ТОВ «Санрайз Фінанс» є належним доказом перерахування кредитних коштів відповідачу. Обгрунтовує це тим, що первісний кредитор не є банківською установою, тому з метою переказу грошових коштів за договорами позики користується фінансовими послугами платіжних провайдерів і відповідно доступ до повного номера банківської картки та до виписки по картковому рахунку, на які були зараховані кредитні кошти, мають виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки, тобто відповідач. Однак останній, маючи безперешкодний і повний доступ до таких, не надав відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів.

Заперечення відповідача щодо нарахування відсотків поза межами договору кредитування, позивач спростовує тим, що відповідач, укладаючи кредитний договір з ТОВ «ФК «Верона», погодився на всі умови, передбачені договором. А згідно договору, у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, договір вважатиметься автоматично продовженим і таке продовження може здійснюватись неодноразово, але в сукупності не більше ніж на 70 календарних днів. При цьому, в період пролонгації діє підвищена процентна ставка. Позивачем додано детальний розрахунок заборгованості, отриманий на запит від первісного кредитора.

З врахуванням вищенаведеного, просить відзив відповідача залишити без розгляду та задоволення, позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Крім того, у заяві про розподіл судових витрат, просить стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем на професійну правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Фактичні обставини встановлені судом.

15.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Верона» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №1909830 про надання коштів на умовах споживчого кредиту

Відповідно до п.1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором.

Згідно з п.1.2 та 1.3. Договору вбачається, що загальний розмір наданого Кредиту складає 3900 гривень. Строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 15.06.2021 року по 13.07.2021 включно.

Відповідно до п.1.4. Договору, процентна ставка за Кредитом становить 1.90 % від суми Кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину.

Згідно з п.1.5. Договору вбачається, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 30433 процентів річних від загального розміру виданого Кредиту.

Відповідно до п.1.6. Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 6048,90 гривень.

Згідно з п.1.8. Договору, Кредит надається Позичальнику за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи у мережі Інтернет на веб-сайті Кредитодавця.

Відповідно до п. 2 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору. Датою надання Кредиту вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку Кредитодавця на рахунок банківської платіжної картки Позичальника.

Згідно з п.3.1. Договору вбачається, що за користування наданими у Кредит грошовими коштами Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти від суми наданого Кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. Договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії Договору.

Відповідно до п. 9.4.3. Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом – подовженим на наступних умовах: Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Підписуючи договір, Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

З Довідки про ідентифікацію вбачається, що 15.06.2021 ОСОБА_1 присвоєно одноразовий ідентифікатор G7109, який відправлений на його номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до Інформаційної довідки вих. № 1903/2026-3 від 19 березня 2026р., первісний кредитор виконав своє зобов`язання, передбачене договором, шляхом перерахуванням 15.06.2021 коштів ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 у розмірі 3900 гривень.

Згідно складеного ТОВ «ФК «Верона» розрахунку заборгованості за договором №1909830 від 15.06.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить 13965,90 грн. Відсотки нараховувалися з 16.06.2021 по 02.09.2021.

01.12.2023 між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено Договір про відступлення права вимоги №1-01/12/2023.

Відповідно до п.1.1 Договору, ТОВ «ФК «Верона» відступає за плату ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» належні йому Права Вимоги за Кредитним договором, а ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» заміняє ТОВ «ФК «Верона» як сторону - кредитора у Кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» сплачує ТОВ «ФК «Верона» вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. При цьому ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуватиме статус правонаступника ТОВ «ФК «Верона» відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому проваджені та усіх судових спорах, пов`язаних з Правом вимоги.

Згідно із п.1.2. Договору, в дату підписання Договору відступлення Прав Вимоги ТОВ «ФК «Верона» вважається таким, що відступив, а ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» таким, що набув Права Вимоги до Боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за Кредитним договором.

Права Вимоги переходять до ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» в повному обсязі. З дати підписання Договору відступлення Права Вимоги ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» вправі самостійно розпоряджатися Правом Вимоги на власний розсуд без згоди ТОВ «ФК «Верона».

Відповідно до п.4.1. Договору вбачається, що в дату відступлення Прав Вимоги за Кредитним договором згідно умов Договору, ТОВ «ФК «Верона» передає, а ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» зобов`язаний прийняти документи, про що складається Акт приймання-передачі. Приймання-передача Документації здійснюється уповноваженими представниками Сторін.

Згідно з Витягом з Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01.12.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить 13965,90 гривні, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3900 грн. та прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 10065,90 грн.

Відповідно до Виписки з особового рахунку за кредитним договором №1909830 від 15.06.2021, наданої ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», вбачається, що заборгованість становить 13965,90 гривні, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3900 грн. та прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 10065,90 грн.

Оцінка суду.

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Зокрема, норми Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», визначають правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Так, згідно ч.2 ст.16 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, відповідно до ч.ч.12-13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до статті 1056-1 розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Згідно положень ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно із положеннями ч.1 ст.81, ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно позовних вимог, позивач просить сягнути із відповідача заборгованість на загальну суму 13 965,90 грн, яка виникла у відповідача за кредитним договором від 15.06.2021 №1909830 укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Верона», та право вимоги якої за договором факторингу від 01.12.2023 №1-01/12/2023 перейшло від первісного кредитора ТзОВ «Верона» до нового кредитора ТзОВ «ФК Айкон Дебт Коллексшн».

Відповідно до розрахунку суми заборгованості наданого первісним кредитором, заборгованість ОСОБА_1 за Договором кредиту №1909830 від 15.06.2021 становить 13965,90 гривні, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3900 грн. та прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 10065,90 грн.

Як встановлено судом, 15.06.2021 між ТОВ «ФК Верона» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №1909830, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме підписом G7109, який був направлений відповідачу первісним кредитором на його номер телефону НОМЕР_2 , зазначений в довідці про ідентифікацію.

Відповідно до п.10.12 договору, сторони дійшли взаємної згоди та погодили застосування (використання) аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Кредитодавця та відбитку (відтиску) печатки Кредитодавця (у разі її використання), що відтворені шляхом факсимільного відтворення печатки та підпису зі сторони Кредитодавця (уповноваженої особи) за допомогою нанесення та/або використання механічних приладів (засобів, механізмів) або іншого способу нанесення (відтворення) підпису та печатки, для підписання Кредитодавцем будь-яких документів та вчинення будь-яких правочинів в межах Договору, підписання яких можливе із використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Кредитодавця. Зразок факсимільного аналога власноручного підпису та факсимільного аналогу печатки керівника Кредитодавця та їх комбінації наведені в договорі.

За умовами вказаного договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу грошові кошти в сумі 3900,00грн на умовах терміновості, повернення та платності, а відповідач зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі 1,90%. Строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 15.06.2021 року по 13.07.2021 включно.

Відповідно до п. 2 Договору, первісний кредитор повинен був надати позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору.

Відповідач факт отримання коштів заперечує. Відтак, висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, позивач (кредитор) зобов`язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв`язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, розмір заборгованості тощо.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2024 у справі №752/17604/15-ц виснував про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Також Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц) неодноразово зазначав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Зокрема, належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором/договором позики можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору).

Згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Проте, з досліджених доказів вбачається, що до позовної заяви позивачем не додано належного доказу, який би підтверджував факт перерахування кредитних коштів саме на рахунок відповідача, як вказано у договорі.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що первісний кредитор на виконання умов договору перерахував кредитні кошти в розмірі 3900,00грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Вказану обставину позивач підтверджує інформаційною довідкою ТзОВ «Санрайз Фінанс» вих. № 1903/2026-3 від 19 березня 2026р.

В той же час, жодних доказів належності відповідачу ОСОБА_1 карткового рахунку (маска карти) № НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу на те, що жодної інформації про такий картковий рахунок не містить ні кредитний договір за умовами якого мали бути перераховані кредитні кошти, ні надана первісним кредитором довідка про ідентифікацію. Жодних клопотань щодо витребування інформації про належність вказаного карткового рахунку відповідачу, позивач не заявляв.

Тобто, позивач фактично не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання первісним кредитором зобов`язань щодо надання грошових коштів у розмірі визначеному у кредитному договорі, а відповідно, і не підтвердив факт виникнення у відповідача обов`язку повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі на умовах, визначених у договорі.

За таких обставин, за умов недоведення факту надання первісним кредитором відповідачу кредитних коштів в розмірі 3900,00грн., та відповідно виникнення у відповідача обов`язку повернути такі, відсутні також підстави для нарахування відповідачу відсотків за користування такими коштами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів на підставі та на умовах договору надання коштів у кредит №1909830 від 15.06.2021, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Згідно з ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Окрім цього, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 гривень.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю, витрати позивача по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу, слід залишити за позивачем.

Керуючись статями 10-13,49,76-81,141,247,258,259,263-265,268,280,282,289,354,355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1909830 від 15.06.2021 відмовити.

Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Айкон Дебт Коллекшн", код ЄДРПОУ 44002941, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя Роман ДЖУС