Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №445/1485/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1485/26

провадження № 2/445/1611/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

з участю представника відповідача Скочко І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник ТзОВ «Споживчий центр» - Блюх Є.О. через систему «Електронний суд» 08.06.2026 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Споживчий центр» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 26.06.2025-100002529 у розмірі 12 720,00 грн. та суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.06.2025 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір (оферти) № 26.06.2025-100002529. Дата надання/видачі кредиту 26.06.2025. Позивач видав відповідачу кредит в сумі 4 000,00 гривень на строк 189 день з дати надання, тобто до 31.12.2025, на цілі визначені у п. 3.2. кредитного договору. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Відповідно до пунктів кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до п. 4.1. Договору, кредитор надає позичальникові кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. ТзОВ "Споживчий центр" належним чином виконало свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на момент пред`явлення позову заборгованість за кредитним договором становить 12 720,00 грн. За таких обставин позивач просить стягнути із відповідача заборгованість у сумі 12 720,00 грн. та сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просила про розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача Скочко І.Я. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, оскільки відсутні докази, що відповідач укладав вищезазначений кредитний договір.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 26.06.2025 між ТзОВ «Споживчий Центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферта) № 26.06.2025-100002529 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною кредитного договору, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 189 днів (дата повернення кредиту 31.12.2025), а він у свою чергу зобов`язувався повернути кошти із відсотками за користування.

Позичальником під час укладення кредитного договору № 26.06.2025-100002529 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Кредитодавець на виконання умов Кредитного договору № 26.06.2025-100002529 від 26.06.2025, свої зобов`язання виконав, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу грошових коштів.

Відповідно довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором 26.06.2025-100002529 від 26.06.2025 заборгованість у відповідача становить 12720 грн., що складається з: Тіла кредиту - 4000 грн. Процентів - 5880 грн. Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 280 грн. Додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 560 грн. Неустойки - 2000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Окрім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Законує оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір 26.06.2025-100002529 від 26.06.2025 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення.

На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит у визначений договором строк не повернув.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТзОВ "Споживчий Центр" про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12720 грн., що складається з: Тіла кредиту - 4000 грн. Процентів - 5880 грн. Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 280 грн. Додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 560 грн. Неустойки - 2000 грн., є доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідачем будь яких доказів не надав.

Розмір заборгованості за кредитом та процентами за користування ним суд визнає обґрунтованим.

Щодо вирішення вимоги про стягнення Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 280 грн. Додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 560 грн., яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 280 грн. Додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 560 грн. є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.

Щодо заявленої вимоги про стягнення неустойки у розмірі 2 000,00 грн., слід зазначити наступне.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№2102-IX, введено на території України воєнний стан, який неодноразово було продовжено, і такий продовжує діяти на даний час.

Отже, враховуючи викладене, відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за договором про надання споживчого кредиту кредитним договором № 26.06.2025-100002529, суд враховує наступне:

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, а саме: Довідки № 2699/2421 Військової частини НОМЕР_1 виданої старшому солдату ОСОБА_1 , про те що він дійсно перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ; Військового квитка серії НОМЕР_2 у якому вказано, що ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України 18 травня 2024 року.

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, яка проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - вона звільнена від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за договором про надання споживчого кредиту № 26.06.2025-100002529 в сумі 5 880,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4 000,00 грн. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 837,32 грн., що становить 31,45 % від суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (Адреса: АДРЕСА_1 , ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за Кредитним договором № 26.06.2025-100002529 від 26.06.2025 у розмірі 4 000,00 гривень.

Стягнути ОСОБА_1 (Адреса: АДРЕСА_1 , ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_4 ) суму сплаченого Позивачем судового збору у розмірі 837 грн. 32 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду буде складено 08.09.2026 року.

Суддя М.В. Бакаїм