Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №947/18460/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №947/18460/26

Суддя: Огренич І. В.

Справа № 947/18460/26

Провадження № 2/947/4625/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.,

за участю секретаря - Коростій М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття. При цьому позивачка посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.02.2025. В шлюбі у них народилась дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Позивачка зазначила, що дитина проживає з нею, однак на даний час у неї не має постійного місця роботи та стабільного доходу, у зв`язку з інвалідністю ІІ групи, внаслідок чого вона не має можливості працювати на умовах повної зайнятості та виконувати роботу, що потребує значних фізичних або психоемоційних навантажень. Відповідач не бере участі у вихованні, утриманні чи розвитку дитини, повністю усунувся від виконання батьківських обов`язків, у добровільному порядку не надає жодних коштів на забезпечення базових потреб дитини, а тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, що передбачено ст.274-279 ЦПК України.

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 01.06.2026 та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на підтверджену адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями ч. 8 ст. 178 вказаного Кодексу. Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходило.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.02.2025 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано (цивільна справа №947/35955/24).

Сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження №6227 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції від 03.07.2015).

На теперішній час сторони відносини не підтримують, проживають окремо, малолітня дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується матеріалами справи, та знаходиться на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку коштів для забезпечення потреб дитини не надає.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обв`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

У відповідності до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов`язком батьків.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи наведене, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривна 20 копійок.

Керуючись ст.4,81,141,211,247,258,259,273,274-279,280-282,354-355,430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.05.2026 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривна 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: І. В. Огренич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua