Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №946/5796/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5796/26

Провадження № 1-кп/946/489/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000616 від 24.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, громадянина України, непрацюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі – КК України) раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

У період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку, та діє на теперішній час, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, 23.06.2026 приблизно о 17 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , побачив у останньої мобільний телефон марки «Readmi», модель 15C, з об`ємом пам`яті 4/128 Gb, у корпусі блакитного кольору, який потерпіла ОСОБА_5 залишила на столі в приміщенні кухні. ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно протиправні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Readmi», модель 15C, з об`ємом пам`яті 4/128 Gb, у корпусі блакитного кольору, вартістю 6477 грн 50 коп., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 6477 грн 50 коп.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

«Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

…

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років».

III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінального правопорушення, вказавши, що вчинив його за вищевказаних обставин, та щиро розкаявся в його вчиненні.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового розгляду була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілої з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), дійшов висновку про проведення судового розгляду без її участі.

Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч.1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

V. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності.

Згідно з медичною довідкою, ОСОБА_4 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_4 не належить до осіб з інвалідністю.

Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Так, з досудової доповіді, складеної щодо ОСОБА_4 , вбачається, що ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , дані досудової доповіді, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України. Суд також вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з визначенням йому іспитового строку в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Крім того, з урахуванням вказаних обставин, на думку суду, виправленню ОСОБА_4 сприятиме окрім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, також додатково покладений обов`язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався. Ухвалою слідчого судді від 13.07.2026 стосовно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати своє місце проживання з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.,з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 06.09.2026.

Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи від 26.06.2026 № СЕ-19/116-26/16993-ТВ в сумі 1444,08 грн.

Керуючись ст. 369-371, 373-375, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

3. На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

?не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

5. Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

6. Згідно з ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме – з 08.09.2026.

7. З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2026 арешт, та мобільний телефон марки «Readmi» 15C об`ємом пам`яті 4/128 Gb, в корпусі блакитного кольору із захисним склом, без ушкоджень, - вважати повернутим потерпілій.

8. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 1444,08 грн (одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 08 коп.).

9. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

11. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

12. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1