Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №629/6313/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

З А О Ч Н Е Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Діденко І.Ю.,

Справа № 629/6313/26

Номер провадження 2/629/2468/26

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 28.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5710816 на суму 12000,00 грн. у формі електронного документа шляхом введення одноразового ідентифікатора 19565. Відповідно до договору відповідачу було здійснено переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейтек» на платіжну картку відповідача № 4441-11XX-XXXX-1059. 25.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників №Б/Н від 25.03.2026 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 25.03.2026 до Договору Факторингу 1 (Додаток №8, № 9), до Позивача перейшло право вимоги до відповідача. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за кредитним договором, становить – 44334,08 грн, яка складається з: 11999,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 26334,09 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 6000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звертає увагу на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 38334,08 грн. На підставі вищезазначеного, просить стягнути вказану заборгованість, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином, судовою повісткою про виклик, за адресою зареєстрованого місця проживання, причину неявки суду не повідомила, з заявами про ознайомлення зі справою до суду не зверталася, будь-яких заяв по суті не подавала, правом подання відзиву не скористалася.

Згідно до положення ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого.

Судом встановлено, що 28.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір №5710816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 19565.

На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту складає: 12000,00 грн. (п.1.2 Договору).

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. (п.1.3 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах. Якщо клієнт до 06.08.2025 (включно) сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Також, 28.07.2025 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування аналогічні умовам, визначеним у договорі № 5710816 від 28.07.2025.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 12000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» №20260325-1063 від 25.03.2026, випискою за поточним рахунком клієнта за період з 28.07.2025 по 02.08.2025.

Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк» від 25.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , та інші картки. За період з 28.07.2025 по 02.08.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 12000,00 грн. Згідно анкетних даних, які містяться в юридичній справі клієнта, фінансовим номером ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) визначено +380666428238.

Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №5710816 від 28.07.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.03.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 38334,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11999,99 грн, заборгованість за процентами – 26334,09 грн, що також підтверджується випискою з особового рахунку за період з 25.03.2026 по 01.06.2026.

25.03.2026 між ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) укладено договір факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №5710816.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА від 25.03.2026 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на суму 38334,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11999,99 грн, заборгованість за процентами – 26334,09 грн.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

25.03.2026 між ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) укладено договір факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №5710816.

Як вбачається з реєстру боржників до Договору факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА від 25.03.2026 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на суму 38334,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11999,99 грн, заборгованість за процентами – 26334,09 грн.

Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, вартість, обумовлену договором, сплачено ТОВ ФК «ЕЙС», в судовому порядку вказаний правочин не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За змістом ч. 1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами /ст. 629 ЦК України/.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір №5710816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 19565, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 12000,00 гривень.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором 19565), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Сума кредиту складає: 12000,00 грн. (п.1.2 Договору).

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. (п.1.3 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах. Якщо клієнт до 06.08.2025 (включно) сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа ТОВ «Пейтек» №20260325-1063 від 25.03.2026 та виписки про рух коштів за період з 28.07.2025 по 02.08.2025 відповідач отримала кредитні кошти на суму 12000,00 грн, на картковий рахунок, який було вказано у договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту /п. 2.1. Договору/, тобто в межах встановленого кредитного ліміту, відповідно до умов Договору.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЕЙС» надало розрахунок заборгованості за договором №5710816 від 28.07.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого станом на 25.03.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 38334,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11999,99 грн, заборгованість за процентами – 26334,09 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено розмір нарахованих процентів в сумі 26334,09 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.

Однак, відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором № 5710816 не погасила.

З урахування конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за тілом кредиту - 11999,99 грн, заборгованість за процентами – 26334,09 грн, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору.

Відповідачем у справі не спростовано обставин отримання та використання нею кредитних коштів у розмірі заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, та стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за договором позики № 5710816 від 28.07.2025 у розмірі 38334,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11999,99 грн, заборгованість за процентами – 26334,09 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку по сплаті судового збору за подачу позову.

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що представництво ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» здійснюється адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» на підставі договору № 20/01/26-01 про надання правничої допомоги від 20.01.2026.

25.05.2026 до вище вказаного договору укладено Додаткову угоду №25771559957, відповідно до умов якої, адвокатське бюро «Тимошенко та Партнери» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відноситься до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором №5710816 від 28.07.2025 позичальником якого є ОСОБА_1 .

Згідно Протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 вартість однієї години послуг адвокатського бюро «Тимошенко та Партнери» становить: усна консультація – 500 грн, підготовка адвокатського запиту – 500 грн, вивчення матеріалів справи – 500 грн, аналіз судової практики - 500 грн, складання позовної заяви – 2500 грн, участь у судовому засіданні – 1200 грн, участь у відеоконференції – 700 грн, підготовка та подача клопотань/заяв та інших процесуальних документів до суду – 500 грн, складання апеляційної скарги – 3000 грн, складання касаційної скарги – 4000 грн, підготовка та складання мирової угоди – 3000 грн, відзив на позовну заяву/відповідь на відзив на позовну заяву -700 грн, заперечення/додаткові пояснення у справі – 700 грн, відзив на апеляційну скаргу/відповідь на відзив на апеляційну скаргу -1000 грн., відзив на касаційну скаргу – 4000 грн.

Із акту прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 вбачається, що адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» ТОВ «ФК «ЕЙС» надані послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5710816 від 28.07.2025 – 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5710816 від 28.07.2025– 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №5710816 від 28.07.2025 на рахунок боржника ОСОБА_1 – 500 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №5710816 від 28.07.2025 на рахунок боржника ОСОБА_1 – 500 грн. Послуги надано на загальну суму 7000 грн.

З п.п 3.1,3.3,3.6 Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 вбачається, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в Протоколу погодження вартості послуг до Договору. Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄвропЕЙСький суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи викладене та те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 4000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 5710816 від 28.07.2025 у розмірі 38334 /тридцять вісім тисяч триста тридцять чотири/ гривні 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 /чотири тисячі/ гривень.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: Карина ХАРАБАДЗЕ