Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №642/7540/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/7540/26

Провадження № 1-кп/642/913/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст.381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального № 12026226260000198 від 24.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харкова, громадянки України, одруженої, офіційно непрацевлаштованої, із вищою освітою, офіційно зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не має на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку, раніше не судимої,

у скоєні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026, у вечірній час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , будучи особою, яка вживає психотропні речовини, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, з метою подальшого особистого вживання, використовуючи кросплатформенний месенджер «Телеграм», який встановлений як мобільний додаток у її мобільному телефоні, зв`язалася з невстановленою в ході досудового розслідування особою інтернет – магазину з продажу наркотичних засобів та психотропних речовин відносно якої внесені відомості до ЄРДР за ознаками складу злочину за ч. 1. ст. 307 КК України, замовила та оплатила о 18:20 год. в сумі 580 грн на банківську картку НОМЕР_1 , особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP.

У подальшому, в цей же день, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, на мобільний телефон ОСОБА_3 , від особи інтернет – магазину з продажу наркотичних засобів та психотропних речовин надійшло у додатку «Телеграм», в якому містилась інформація щодо отримання посилки через поштомат № 5693 ТОВ «Нова пошта» із номером ТТН 20 4514 9221 5258 та адресою отримання: м. Харків, вул. Холодногірська, 11, (маг. АТБ). Таким чином, ОСОБА_3 вчинила всі дії, які вважала за необхідне, для подальшого незаконного придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої обмежено - PVP, без мети збуту.

У подальшому, продовжуючи свої протиправні дії у сфері обігу психотропних речовин, з метою незаконного придбання та зберігання, без мети збуту, 23.07.2024 року у денний час доби, ОСОБА_3 отримала з м. Кропивницького посилку, у поштоматі ТОВ «Нова Пошта» № 5693, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, 11, картонну коробку ТОВ «Нова Пошта» ТТН 20 4514 9221 5258, та усвідомлюючи, що у вищевказаній коробці знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина – «PVP», залишила коробку при собі та попрямувала в напрямку будинку за місцем мешкання.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила всі дії спрямовані на зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - «PVP», для подальшого власного вживання без мети збуту.

Протиправні дії ОСОБА_3 , пов`язані з незаконним придбанням, зберіганням психотропної речовини, були припинені 23.07.2026 працівниками поліції ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.

Згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-26/23124-НЗПРАП від 27.08.2026, надана на експертизу речовина, масою: 0,9389 г, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено. Маса PVP становить:0,6439 г.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбала та зберігала, без мети збуту, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, що віднесена до психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачена ОСОБА_3 представлена захисником адвокатом ОСОБА_4 , беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_5 , що регламентоване ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена у скоєному кримінальному проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченої до вчиненого, яке полягає у визнанні вини; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштована, із вищою освітою, одружена, яка не має на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Так, у постанові ВСУ від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к, провадження № 51-658 км17) зазначено, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи».

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Згідно аб. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, особу винної, обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання, майновий стан обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, що свідчить про недоцільність призначення їй покарання у вигляді штрафу, через утруднення його виконання. З цих же підстав, суд не може призначити покарання у виді виправних робіт.

Так, враховуючи особу обвинуваченої, характер скоєного кримінального проступку, суд дійшов висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень має бути покарання у виді пробаційного нагляду та покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.

Відповідно до ч.1ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засуджену до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст.59-1КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Згідно з п.4 ч.3 ст.59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років (ч.4 ст. 59-1 КК України).

Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним, законним, справедливим та цілком достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 на користь держави належить стягнути процесуальні витрати за проведення експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-26/23124-НЗПРАП від 27.08.2026 в сумі 2888,16 грн.

Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Покласти на засуджену до пробаційного нагляду ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 запобіжний захід не обирати.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , згідно з ч. 1 ст. 49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-26/23124-НЗПРАП від 27.08.2026 в сумі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Речові докази: 1 (один) полімерний сейф-пакет № 6591024 з пояснювальними друкованими та рукописними надписами: «МВС України експертна служба, Харківський НДЕКЦ МВС України, вміст пакету: пакет з порошкоподібною речовиною, розірвана картонна коробка, виготовлена з картону коричневого кольору з приклеєною етикеткою з надписом: «ХАРКІВ ПОСИЛКОВИЙ… 20451492215258», первинне пакування, до висновку експерта № СЕ-19/121-26/23124-НЗПРАП від 27.08.2026, ініціатор проведення експертизи: ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/о, судовий експерт: (підпис), ОСОБА_6 , слідчий: ОСОБА_7 , поняті, ЄРДР № 12026226260000198 від 24.07.2026. На зворотному боці мається синя стрічка з номером № 6591024 та інструкцією, всередині, згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-26/23124-НЗПРАП від 27.08.2026, надана на експертизу речовина, масою: 0,9389 г, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено. Маса PVP становить: 0,6439 г., які зберігаються в камері схову ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області (квитанція №1513) – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1