Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №642/7425/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/7425/26

Провадження № 1-кп/642/877/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226260000187 від 16.07.2026, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ізюмське, Борівського р-ну, Харківської обл., громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який не має на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20.11.2025 у денний час (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з умислом, направленим на вчинення шахрайських дій, що полягали у отриманні грошових коштів у мешканки приватного будинку Холодногірського району м. Харкова під приводом встановлення та обладнання паливного котла, та в подальшому витраті цих грошових коштів на власні потреби, увійшов у довіру до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій пообіцяв встановити та обладнати паливний котел за адресою її проживання: АДРЕСА_2 .

У подальшому, 29.11.2025 приблизно о 14 годині 00 хвилин, (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , діючи з корисливою метою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, знаходячись на території Холодногірського району м. Харкова (більше точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), засобами телефонного зв`язку, повідомив останній завідомо неправдиві відомості про те, що має можливість встановити та обладнати паливний котел за місцем її проживання.

ОСОБА_3 , маючи корисливий мотив та переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов`язання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, повідомив ОСОБА_4 , що за виконання зазначеної роботи необхідно сплатити 6500 гривень, на що остання, не будучи обізнаною про те, що ОСОБА_3 не має наміру виконувати свої зобов`язання погодилась, і 29.11.2025 о 19 годині 51 хвилині здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» однією транзакцією на картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_3 , у сумі 6500 гривень.

Після отримання від потерпілої ОСОБА_4 грошових коштів у загальній сумі 6500 гривень на свою банківську картку, ОСОБА_3 розпорядився зазначеними коштами на власний розсуд, не виконавши своїх зобов`язань, пов`язаних із встановленням та обладнанням паливного котла за місцем проживання потерпілої, чим завдав їй матеріальної шкоди на зазначену суму.

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений ОСОБА_3 представлений захисником адвокатом ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора Новобаварської окуружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_6 , що регламентоване ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена у скоєному кримінальному проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

При призначенні покарання судом має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку не має, раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.190 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків за ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, адже вважає, що виправлення і перевиховування обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тоді як заходи пробаційної програми матимуть позитивний вплив на ОСОБА_3 , оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.2 п.п.1, 2, 3, ч.3 п.4 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Речові докази у справі:

21 (двадцять один) фотознімок; лазерний диск DVD-R диск «Verbatim» - МАР629С026020072 та CD-R диск «ALERUS» - 089240812221923, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити зберігати в цих матеріалах.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками судового провадження копії вироку суду.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1