Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №642/5480/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

07 вересня 2026 року

Справа № 642/5480/26

Провадження № 3/642/1148/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А. М., за участю секретаря Мальцева К. В., представника особи відноснфо якої складено протокол – адвоката Кравчуна Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції Департамент патрульної поліції в Харківській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №706582 від 30 червня 2026 року, 30.06.2026 о 04 год. 32 хв. в м. Харків, по пров. Верхівський шлях, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda CX-5 н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме – звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКПЛ3 в лікаря нарколога, на що водій відмовився.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №706582 від 30 червня 2026 року.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 706580 від 30.06.2026 вбачається, що 30 червня 2026 року о 03 год. 23 хв., в м. Харкові по вул. Євгена Котляра, 7 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda CX-5 н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме – звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКПЛ3 відмовився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 20.07.2026 об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки на вказаний в протоколі номер мобільного телефону та за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, а також розміщення повідомлення про виклик на веб-сайті «Судова влада України».

Поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України», заява № 27004/06 суд зазначив, що особа, проти якої висунуті кримінальні обвинувачення, яка не бажає захищатись особисто, повинна бути в змозі скористатись юридичною допомогою за власним вибором (рішення від 16 квітня 2009 року у справі «Ханжевачкі проти Хорватії» (Hanzevadki v. Croatia), заява № 17182/07, п. 21).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

За даних обставин, з урахуванням того, що в розгляді справи про адміністративне правопорушення бере участь адвокат, який за законом має право на надання правової допомоги, надав свої повноваження, згідно яких ОСОБА_1 доручив своєму адвокату надавати правову допомогу у судових та правоохоронних органах, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та за участю його адвоката Кравчуна Д.В., оскільки положення ч. 2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Адвокат Кравчун Д.В. у судовому засіданні клопотав про закриття провадження, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Військової частини НОМЕР_3 2 корпусу Національної гвардії України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”.

Згідно витягу з бойового розпорядження від 30.06.2026 та довідки Військової частини НОМЕР_3 2 корпусу Національної гвардії України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” ОСОБА_1 перебував на військовій службі, виконував обов`язки військовослужбовця, зокрема виконував бойове розпорядження командира.

ОСОБА_1 , після виконання військових обов`язків, самостійно звернувся до КНП ХОР «ОБЛАСНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ № 3» (сертифікований заклад який включений до переліку підприємств охорони здоров`я, яким надано право проведення медичних оглядів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за направленням правоохоронних органів, керівників підприємств та установ, за власним бажанням громадян), щодо огляду на стан сп`яніння.

Згідно Виписки №708 від 30.06.2026, ОСОБА_1 в стані сп`яніння не перебуває, ознак сп`яніння не виявлено. Згідно наданих документів, ознак будь якого сп`яніння в біологічному матеріалі ОСОБА_1 , не виявлено. Враховуючи вищевикладене, останній в жодному стані сп`яніння не перебував.

В даному випадку дії ОСОБА_1 були спрямовані виключно на усунення небезпеки, яка загрожує державному порядку, власності, захисту громадського населення та безпосереднього виконання військового обов`язку. Враховуючи виконання військового обов`язку, виконання бойового розпорядження військового командування, ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності.

Також зазначив, що протоколи на військовослужбовця ОСОБА_1 складені без достатньої правової підстави та не уповноваженими посадовими особами. Так, Верховний суд в своїх розясненнях зазначає наступне, що в разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб`єктом).

Крім того, адвокат зазначив, що відповідно до ч.3 ст. 35 зазначеної статті, поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Водночас, з матеріалів справ та відеозаписів вбачається що поліцейські безпідставно зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 , жодних підстав для зупинки не зазначили, а одразу стали пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Отже, зупинка транспортного засобу безпідставна, а всі подальші дії поліції є безпідставними.

Згідно матеріалів справи, особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов`язки військової служби. Вказані обставини дають підстави вважати, що огляд на стан сп`яніння військовослужбовця проведений не уповноваженою посадовою особою та з порушенням вимог Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП, а отже вважається недійсним.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про повідомлення працівниками Національної поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було виявлено військовослужбовця - ОСОБА_1 , у якого нібито було виявлено ознаки сп`яніння.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини, адвокат просить дані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП або на підставі п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП, за обставин вчинення дії в стані крайньої необхідності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника особи, що притягається до відповідальності, суд дійшов такого висновку.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Такий порядок визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 ( - надалі Інструкція №1452/735).

Так, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 розділу І Інструкції№1452/735).

Ознаками наркотичного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.3, п.4 розділу І Інструкції №1452/735).

Згідно з п.6 розділу І Інструкції №1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Отже, проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння можливе лише тоді, коли у водія наявні одна чи декілька вищевказаних ознак такого сп`яніння.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність водія як за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову від проходження у встановленому законом порядку від огляду на стан сп`яніння.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №706580 від 30 червня 2026 року.

Окрім вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими на підтвердження вини ОСОБА_1 надано:

- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських 471148;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.06.2026, згідно якого в результаті огляду проведеного уповноваженою собою патрульної служби виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовився;

-рапорт, згідно якого 30.06.2026 під час патрулювання у місті Харкові по вул. Євгена Котляра 7 у складі екіпажу 3051 під час комендантської години було зупинено ТЗ Mazda CX-5 н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А, на що водій відмовився. На ОСОБА_1 було складено пртокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водія відсторонено від керування тз. Автомобіль залишено на місці зупинки без порушення ПДР.

У судовому засідання було переглянуто відеозапис. Його даними підтверджується зупинка поліцейськими транспортного засобу Mazda CX-5 н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , водій якого здійснював рух у комендантську годину.

Одразу після зупинки ТЗ ОСОБА_1 повідомив, що він є військовослужбовцем, виконує бойове розпорядження (03 год. 25 хв. 52 с.).

Під час спілкування з водієм, поліцейський виявив ознаки наркотичного сп`яніння - звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, про які повідомив водія (03 год. 32 хв. 20 с.) та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А (03 год. 39 хв. 06 с.).

ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що він виконує бойове розпорядження.

Водночас поліцейськими патрульної поліції такі пояснення не були враховані, що свідчить про недотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №706582 від 30 червня 2026 року.

Окрім вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими на підтвердження вини ОСОБА_1 надано:

- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських 474427,470191;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.06.2026, згідно якого в результаті огляду проведеного уповноваженою собою патрульної служби виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовився;

-рапорт, згідно якого 30.06.2026 у складі екіпажу 3201 під час комендантської години було зупинено ТЗ Mazda CX-5 н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А, на що водій відмовився. На ОСОБА_1 було складено пртокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водія відсторонено від керування тз.

У судовому засідання було переглянуто відеозапис. Його даними підтверджується зупинка поліцейськими транспортного засобу Mazda CX-5 н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , водій якого здійснював рух у комендантську годину (причини зупинки були повідомлені водію 04 год. 40 хв. 00 с.).

Під час спілкування з водієм, поліцейський виявив ознаки наркотичного сп`яніння - звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, про які повідомив водія (04 год. 35 хв. 37 с.).

На що останній повідомив, що він є військовослужбовцем, їде в комендантську годину, оскільки виконує бойове розпорядження (04 год. 35 хв. 46 с.).

Після чого, працівниками поліції повторно повідомлено про ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А (04 год. 36 хв. 03 с., 04 год. 36 хв. 37 с., 04 год. 37хв. 35 с.).

ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що не може, він не встигає, оскільки виконує бойове розпорядження (04 год. 37 хв. 33 с., 04 год. 37 хв. 50 с.)

Водночас поліцейськими патрульної поліції такі пояснення не були враховані, що свідчить про недотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Водію роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (04 год. 37 хв. 54 с.), роз`яснено права (04 год. 39 хв. 16 с.) та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП і відсторонено від керування ТЗ (05 год. 16 хв. 30 с.).

Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України молодший сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника.

Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Як вбачається з ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, За своїми військовими званнями начальниками є: військовослужбовці сержантського і старшинського складу - для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини; військовослужбовці молодшого офіцерського складу - для військовослужбовців молодшого сержантського і старшинського складу однієї з ними військової частини та військовослужбовців рядового складу; майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу; полковники, капітани 1 рангу, бригадні генерали, коммодори, генерал-майори, контр-адмірали, генерал-лейтенанти, віце-адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерали, адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.

Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати.

Відповідно до п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі Положення), право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам органів військового управління, з`єднань, військових частин, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно п.37 «Статуту внутрішньої служби Збройних сил України» військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Згідно довідки т.в.о. начальнка відділення кадрової роботи секції персоналу штабу від 10.07.2026 №4551, молодший сержант ОСОБА_1 дійсно перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_3 Оперативно-тактичного з`єднання 2 корпусу Національної гвардії України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” з 13.01.2025 по теперішній час.

Згідно витягу з розпорядження з логістичного забезпечення НОМЕР_4 бригади оперативного призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №1772/ЛГ/ДСК від 29.06.2026, з метою перевезення майна служби зв`язку організувати та забезпечити: з 03.00 30.06.2026 по 07.00 30.06.2026 прогін техніки в межах відповідальності оперативно-тактичного з`єднання - 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (майно служби S-6) за маршрутом: ХАРКІВ - НОВИЙ КОРОТИЧ (аеродром «КОРОТИЧ») - БОРЩОВА, водій автомобіля молодший сержант ОСОБА_2 . Прибуття автомобіля до місця завантаження до 05.00 30.06.2026, прибуття автомобіля до місця розвантаження до 06.30 30.06.2026

Аналіз вищевказаних доказів, у своїй сукупності, свідчать про те, що 30.06.2026 о 03 год 23 хв., 04 год. 32 хв. молодший сержант ОСОБА_2 , як військовослужбовець, керував транспортним засобом Mazda CX-5 н.з. НОМЕР_2 , оскільки виконував бойове завдання командира, тобто перебував в стані крайньої необхідності.

Крім того, ОСОБА_1 після виконання військових обов`язків, самостійно звернувся до КНП ХОР «ОБЛАСНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ № 3» (сертифікований заклад який включений до переліку підприємств охорони здоров`я, яким надано право проведення медичних оглядів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за направленням правоохоронних органів, керівників підприємств та установ, за власним бажанням громадян), щодо огляду на стан сп`яніння.

Згідно Виписки №708 від 30.06.2026, ОСОБА_1 в стані сп`яніння не перебуває, ознак сп`яніння не виявлено. Ознак будь якого сп`яніння в біологічному матеріалі ОСОБА_1 не виявлено.

Положеннями ст.17 КУпАП передбачено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Приписами ст.18 КУпАП передбачено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до постанови колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Норми Закону щодо крайньої необхідності покликані сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені дії, які мають ознаки адміністративного правопорушення і за які передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

В даному випадку, заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена, а доказів того, що водієм була завдана шкода будь-яким іншим учасникам дорожнього руху немає.

Таким чином суд бере до уваги пояснення правопорушника, що узгоджуються з фактичними обставинами справи та підтверджуються належними та допустимими доказами. Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

У постанові від 21 грудня 2018 року по справі №686/5225/17 Верховний Суд зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

ОСОБА_1 суду надані безспірні докази на підтвердження того, що на момент вчинення адміністративного правопорушення він діяв у стані крайньої необхідності, зокрема, відповідний витяг з бойового розпорядження.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, а також те, що військовослужбовець ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення знаходився в стані крайньої необхідності, тому на підставі ст. 17 КУпАП виключається його адміністративна відповідальність.

За наявності наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю відповідно до п.4 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи, що провадження у вказаній справі слід закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП за вчинення дій особою в стані крайньої необхідності, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.17,18, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Холодногірський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя - А. М. Гримайло