Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №642/5290/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

08.09.2026 Справа № 642/5290/26

Провадження № 1-кп/642/510/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

учасників процесу: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12025220000001359 від 17.11.2025р. за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Артемівськ, Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , одруженої, інваліда 3 гр., раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

16.11.2025р. близько 13 год. 40 хв., більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2121», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи на правому узбіччі автодороги «Київ-Харків-Довжанський» в районі будинку №1, майдану Юрія Кононенка, в селищі Пісочин, Харківської області, діючи необережно, перед початком руху та зміною його напрямку, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочала рух від правого краю проїзної частини та допустила небезпечний маневр ліворуч, чим грубо порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, створивши своїми діями небезпеку для руху водію автомобіля «Dacia Sandero», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 , який рухався по проїзній частині автодороги «Київ-Харків-Довжанський» у попутному напрямку, що призвело до його зіткнення з автомобілем «Fiat Titano», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався позаду у попутному напрямку, після чого автомобіль «Dacia Sandero», виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем «Mitsubishi L-200», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_8 .

В наслідок дорожньо-транспортної події, пасажир автомобіля «Dacia Sandero», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці події.

Таким чином, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, чим вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Допитана у судовому засідання обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в скоєному визнала у повному обсязі, щиро розкаялася, підтвердила фактичні обставини справи. Пояснила, що 16.11.2025 керувала автомобілем в с. Пісочин, де припаркувалась на узбіччі, біля будинку №1 по майдану Юрія Кононенка, однак вирішила перепаркуватись. Так, вона не помітила автомобіль, що рухався позаду і здійснила виїзд на дорогу в результаті чого сталося ДТП. Дуже шкодує про вчинене та щиро кається. Моральну шкоду потерпілим відшкодувала в повному обсязі, примирились.

За клопотанням прокурора, з урахуванням згоди всіх учасників процесу, які не оспорюють фактичних обставин і наслідки роз`яснені та зрозумілі, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції в суду немає, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, судовий розгляд обмежено допитом потерпілої і обвинуваченої та дослідженням документів, що характеризують особу ОСОБА_4 , щодо речових доказів і судових витрат.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 просила не позбавляти волі ОСОБА_4 та не застосувати до неї додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вони примирились з обвинуваченою, ОСОБА_4 свою вину визнала, проявила щире каяття та відшкодувала витрати на поховання матері.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно зі ст.12 КК України є тяжким, дані про особу винної, яка раніше не судима, у момент ДТП перебувала в тверезому стані, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває. За висновком органу пробації згідно досудової доповіді ризики небезпеки для суспільства та повторного кримінального правопорушення у ОСОБА_4 оцінюється як низький, виправлення можливе без ізоляції від суспільства, є інвалідом 3 групи.

Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування потерпілій спричиненої моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо міри покарання, суд також враховує позицію усіх учасників, які просять не позбавляти обвинувачену волі й застосувати іспитовий строк.

Відповідно до ч.2 ст.286 КК України, кримінальна відповідальність настає за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо такі дії спричинили тяжкі тілесні ушкодження або смерть потерпілого.

Злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, є безпосередньо пов`язаним із реалізацією особою права керування транспортними засобами, а тому вчинений із використанням такого права.

Санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

З урахуванням роз`яснень зазначених у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 винесеній у справі № 702/301/20, при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за ст.286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 14.09.2023 за результатами розгляду справи № 524/12818/21, санкція ч.2 ст.286 КК України надає суду можливість як призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Указане положення закону має альтернативний характер застосування і це питання, суд вирішує на власний розсуд в залежності від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог Правил дорожнього руху, їх наслідків, тощо.

Проаналізувавши обставини в їх сукупності, суд робить висновок, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства. Обвинувачена, керуючи транспортним засобом, будучи неуважною, втратила контроль над ситуацією на дорозі, що призвело до тяжких наслідків. Проте вона щиро розкаюється у вчиненому і відшкодувала шкоду потерпілій. Також суд вважає, що обвинувачена має бути позбавлена права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженої особи та запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 основне покарання в межах мінімального строку передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України зі звільненням її від відбування основного покарання з іспитовим строком мінімальним терміном, а також застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами з мінімальним терміном.

Саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нею нового злочину. При цьому, на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, відповідно до ст.76 КК України, виконуючи які він буде під контролем органу пробації.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2025 накладено арешт на автомобіль марки «Dacia Sandero», р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , як на речовий доказ; ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.04.2025 накладено арешт на автомобіль марки «Fiat Titano», р.н. НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_5 та передано на відповідальне зберігання представнику власника (командиру НОМЕР_6 ) ОСОБА_11 ; ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2025 накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 , як на речовий доказ.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд приходить до висновку про необхідність скасування арештів на вищевказані автомобілі та повернення власникам.

Судові витрати за проведення судових експертиз, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.75-76, ч.2 ст.286 КК України, ст.100, 118, 123, 124, 174, 349, 366-371, 373-376, ч.15 ст.615 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2025 на автомобіль марки «Dacia Sandero», р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.04.2025 на автомобіль марки «Fiat Titano», р.н. НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_5 та передано на відповідальне зберігання представнику власника (командиру НОМЕР_6 ) ОСОБА_11 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2025 на автомобіль марки «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 .

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «Dacia Sandero», р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 – повернути останньому, як йому належний;

- автомобіль марки «Fiat Titano», р.н. НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_5 та передано на відповідальне зберігання представнику власника (командиру НОМЕР_6 ) ОСОБА_11 , залишити в розпорядженні останнього, як йому належний;

- автомобіль марки «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 , повернути останньому, як йому належний.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 248/4621/4622 від 18.06.2026 у розмірі 16030,35 грн. за проведення судової автотехнічної експертизи №249/4623/4624 від 28.06.2026 у розмірі 1514,56 грн., за проведення судової автотехнічної експертизи №247/4524/4525/4526 від 27.03.2026 у розмірі 13740,30 грн.; за проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/121-26/9965-ІТ від 22.06.2026 у розмірі 7701,76 грн.; за проведення комплексної судової автотехнічної експертизи №КСЕ-19/121-26/6198 від 07.05.2026 у розмірі 19254,40 грн., а всього на загальну суму 58241 (п`ятдесят вісім тисяч двісті сорок одна) гривень.

На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Холодногірський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: