Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №641/3422/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Справа № 641/3422/26

Провадження № 2/641/2834/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі;

головуючий суддя – Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Собченко В.С.,

представника позивача – Маслової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

14.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Маслова О.Г., звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Харківська міська рада, в якому просить визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 10 жовтня 2009 року уклав шлюб з ОСОБА_4 . Шлюб було розірвано рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2019 року (справа № 641/3234/19). Від даного шлюбу є неповнолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22 лютого 2012 року на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету КСП «Харківгорліфт» від 28.02.2012 позивачу було видано ордер на жилу площу в гуртожитку КСП «Харківгорліфт» на склад сім`ї: позивач, відповідачка та їх дочка. Сімейне життя з відповідачкою не склалося, за позовом позивача Слобідський районний суд м. Харкова 17 вересня 2018 року прийняв рішення про розірвання шлюбу. На цей час в квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , як наймач житлової площі, його колишня дружина ОСОБА_3 , та їх неповнолітня дочка ОСОБА_5 .. Квартира до цього часу не приватизована. З початку військової агресії рф відповідачка забрала дочку і виїхала до місця свого народження, до своїх родичів в м. Гагра, в Абхазію. 05 липня 2023 року відповідачка зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_6 , її прізвище стало ОСОБА_7 . Через телефонний месенджер відповідачка проінформувала позивача про укладення нею шлюбу з гр. ОСОБА_6 , вислала йому фото свідоцтва про укладення шлюбу та фото отриманого нею паспорта громадянки рф. Також зі слів відповідачки у неї в 2023 році від цього шлюбу народилась дочка. Тому в 2023 році вона повернула дочку позивачу, а сама залишилась за межами України. З часу розірвання шлюбу, тобто з жовтня 2018 року відповідачка квартирою не цікавиться, не приймає участь у необхідних поточних ремонтах квартири, підтримці її у належному санітарно-технічному стані, не приймає участі у сплаті комунальних послуг. Відповідачка в квартирі не має ані облаштованого місця для сну, ані будь-яких побутових предметів та особистих речей. Вона добровільно багато років тому залишила спірну житлову площу, влаштувала своє життя за своїм вибором в іншому місці, в іншій країні. Тобто поважних причин для зберігання за нею права користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 , немає. Стверджує, що відповідачка ОСОБА_3 не проживає за місцем своєї реєстрації більше 7 років, тобто понад 6 місяців, без поважних на то причин. Вона не приймає участі в утриманні спірного житла, сплаті комунальних послуг. Тільки ОСОБА_1 за свої особисті кошти сплачує всі необідні комунальні послуги по квартирі, піклується про навчання та забезпечення всіх матеріальних та інших потреб їх неповнолітньої дитини. Дана обставина підтверджується наявними квитанціями про сплату комунальних послуг та оплату навчання дочки. Тому реєстрація відповідачки за адресою квартири, без фактичного проживання і користування житловою площею, створює як ОСОБА_1 , так і їх з відповідачкою неповнолітній дочці перешкоди в реалізації наявних прав на приватизацію житла.

Виклад позиції відповідача та третьої особи

Відповідач та представник третьої особи правом на подачу відзиву не скористалися.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.05.2026 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маслової О.Г. про витребування доказів та виклик свідків по вказаній цивільній справі задоволено. Витребувано від Відділу поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області інформацію: чи зверталась до відділу поліції в період з жовтня 2018 року по теперішній час гр. ОСОБА_8 , 1986 року народження, з заявою про перешкоджання її проживанню в квартирі АДРЕСА_1 зі сторони її колишнього чоловіка ОСОБА_1 та від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію: - чи перетинала кордон України (на виїзд та на в`їзд) громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01 січня 2022 року та по теперішній час.

20.05.2026 через засоби електронної пошти від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та 22.05.2026 через засоби електронної пошти від Відділу поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, надійшла інформація згідно ухвали суду від 18.05.2026.

04.06.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача – адвокат Маслова О.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просилаа їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце слухання справи була сповіщена належним чином, у тому числі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі "Судова влада України", поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки до зареєстрованого кабінету користувача, причини неявки суду не повідомив.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасника справи в судове засідання.

Так, згідно з частиною 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка відповідача та представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи, а також на те, що суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 10 жовтня 2009 року уклав шлюб з ОСОБА_9 , що підтверджується актовим записом про шлюб № 2123 (витяг з електронного порталу Дія)(арк. 12).

Від даного шлюбу у сторін є неповнолітня дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (арк. 16).

22 лютого 2012 року на підставі спільного рішення адміністрації профспілкового комітету КСП «Харківгорліфт» від 28.02.2012 ОСОБА_1 було видано ордер на жилу площу в гуртожитку КСП «Харківгорліфт» на склад сім`ї : ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_8 та дочка ОСОБА_5 , в кімнаті АДРЕСА_1 , щопідтверджується ордером на жилу площу в гуртожитку № 0077 від 28.02.2012р.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2019 року (справа № 641/3234/19) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 розірвано, дана обставина підтверджується Актовим записом про шлюб з електронного порталу «Дія» з відміткою про розірвання шлюбу на підставі вищезазначеного рішення суду, а також копією рішення суду з ЄДРСР (арк. 18-19).

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України № 19.5.1/37228-26 від 20.05.2026, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 01.01.2022 по 20.05.2026 в Базі даних невиявлено.

З листа відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП у Харківській області від 21 травня 2026 року № 248829-2026 вбачається, що згідно з обліками інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» 23 березня 2019 року до служби «102» надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , виник конфлікт із колишнім чоловіком, який не допускає заявницю до квартири. Зазначене повідомлення зареєстровано за № 6941 від 23 березня 2019 року. У зв`язку з недостатністю на момент надходження повідомлення фактичних даних та обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, а також неможливістю прийняття законного рішення щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, його розгляд було доручено дільничному офіцеру поліції СП відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП у Харківській області капітану поліції Олександру Чернікову. За результатами розгляду повідомлення складено довідку від 29 березня 2019 року № 3014.

З наявного в матеріалах справи, свідоцтва про укладення шлюбу та копії паспорту, 05 липня 2023 року відповідачка ОСОБА_8 , громадянка Російської Федерації, зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_7 . Після укладення шлюбу отримано паспорт громадянки рф на ім`я ОСОБА_10 № НОМЕР_3 (арк. 21-22).

З довідки КСП «Харківміськліфт» № 2 від 10.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , колишня дружина ОСОБА_8 та дочка ОСОБА_5 зареєстровані в кімнаті АДРЕСА_1 .

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив суду, що проживає за адресою АДРЕСА_3 , добре знає позивача, оскільки останній є не тільки його сусідом, а також братом дружини. Зазначив, що вказаний будинок перебуває на балансі КСП "Харківміськліфт". Вказав, що підтримує дружні стосуни з позивачем з 2007 року, йому відомо, що останній був одружений та має неповнолітню доньку від цього шлюбу. Також йому відомо, що після розлучення в 2018 році відповідачка разом із позивачем за адресою АДРЕСА_2 більше не мешкала. Певний час донька проживала разом із ОСОБА_12 , потім донька повернулася до ОСОБА_13 , а відповідачка, як йому відомо зі слів родичів, виїхала на територію ОСОБА_14 . Наразі у вказаній квартирі ніхто не мешкає, у зв`язку з безпековою ситуацією позивач з донькою виїхав з міста Харкова. Свідок на прохання позивача доглядає за квартирою. Підтверджує, що відповідачка в цій квартирі не мешкає починаючи від року розлучення, йому не відомо випадків, щоб позивач чинив перешкоди у користуванні квартирою, речей відповідачки в квартирі не має.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомив суду, що проживає за адресою АДРЕСА_4 , є сусідом позивача, мешкає на третьому поверсі, а позивач - на першому. Йому відомо, що позивач розлучився із відповідачкою, випадків сварок чи перешкод у доступі до квартирі зі слів свідка не було. Останній раз бачив відповідачку дуже давно, приблизно за три роки до початку війни. Також повідомив, що наразі в цій квартирі ніхто не мешкає.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Основним законодавчим актом у сфері регулювання житлових відносин є Конституція України та Житловий кодекс України.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом (частини перша та друга статті 71 ЖК УРСР).

Згідно зі статтею 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщеннямвнаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 521/5887/17 (провадження № 61-7894св20) зроблено висновок, що: "аналіз норм статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року в справі № 203/1665/19-ц (провадження № 61-11593св21) міститься висновок про те, що процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності".

З огляду на матеріали справи, 22 лютого 2012 року на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету КСП «Харківгорліфт» від 28.02.2012 ОСОБА_1 було видано ордер на жилу площу в гуртожитку КСП «Харківгорліфт» за адресою: АДРЕСА_2 , на склад сім`ї: основний наймач — ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_8 та дочка ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 16.04.2026 та довідкою КСП «Харківміськліфт» № 2 від 10.03.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2019 року у справі № 641/3234/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 розірвано.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , які проживають у будинку АДРЕСА_5 та є сусідами позивача, підтвердили, що відповідачка протягом тривалого часу у спірному житловому приміщенні не проживає.

Так, свідок ОСОБА_11 повідомив, що відповідачка після розірвання шлюбу з позивачем у 2018 році разом із ним у квартирі більше не проживала. Певний час їхня дочка проживала з відповідачкою, проте надалі повернулася до позивача. За відомою свідку інформацією, відповідачка виїхала до Абхазії. Особистих речей відповідачки у квартирі немає, а про випадки чинення позивачем перешкод у користуванні житлом свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_15 також зазначив, що востаннє бачив відповідачку приблизно за три роки до початку повномасштабної збройної агресії проти України. Про сварки між сторонами або перешкоджання відповідачці в доступі до квартири йому не відомо.

Показання зазначених свідків є послідовними, узгоджуються між собою щодо тривалого непроживання відповідачки у спірному житловому приміщенні та не суперечать іншим дослідженим судом доказам.

Разом із тим із листа відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП у Харківській області від 21 травня 2026 року № 248829-2026 вбачається, що 23 березня 2019 року до служби «102» надійшло повідомлення про конфлікт із колишнім чоловіком, який не допускає заявницю до квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Повідомлення зареєстровано за № 6941 від 23 березня 2019 року, а за результатами його розгляду складено довідку від 29 березня 2019 року № 3014.

Сам факт реєстрації такого повідомлення підтверджує звернення особи до поліції у березні 2019 року, однак не є достатнім доказом фактичного та систематичного чинення відповідачці перешкод у користуванні житловим приміщенням протягом усього періоду її відсутності. Відомостей про встановлення за результатами перевірки факту недопущення відповідачки до квартири, вжиття заходів щодо усунення відповідних перешкод або про інші звернення відповідачки з аналогічних підстав після 2019 року наданий лист не містить.

Водночас із наявних у матеріалах справи свідоцтва про укладення шлюбу та копії паспорта вбачається, що 05 липня 2023 року відповідачка уклала шлюб із ОСОБА_6 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_7 та отримала паспорт громадянки Російської Федерації на ім`я ОСОБА_10 . Зазначені обставини у сукупності з показаннями свідків про тривале непроживання відповідачки у квартирі, відсутність у ній її особистих речей та проживання за межами України свідчать про обрання нею іншого постійного місця проживання і втрату інтересу до спірного житлового приміщення як до свого постійного місця проживання.

Отже, судовим розглядом встановлено, що відповідачка не проживає у квартирі АДРЕСА_1 понад установлений законом шестимісячний строк. Її відсутність має тривалий характер, особистих речей у квартирі вона не зберігає, участі в утриманні житла та сплаті житлово-комунальних послуг не бере, наміру повернутися до квартири або поновити користування нею не виявляє.

Існування між сторонами домовленості про збереження за відповідачкою права користування спірним житловим приміщенням незалежно від тривалості її відсутності судом не встановлено.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що тривала відсутність відповідачки у спірному житловому приміщенні є наслідком її свідомої поведінки, пов`язаної з припиненням сімейних відносин із позивачем, виїздом з квартири, облаштуванням особистого та сімейного життя в іншому місці й фактичною втратою інтересу до квартири як до постійного місця проживання.

Отже, позивачем доведено одночасну наявність передбачених статтями 71, 72 ЖК Української РСР умов для визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням: її непроживання у квартирі понад шість місяців та відсутність поважних причин такого непроживання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

На підставі викладеного суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією від 14 квітня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, сплачений ним судовий збір у розмірі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 00 копійок підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 71, 72, 163 ЖК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа; Харківська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею- задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07.09.2026.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 7.

Суддя Г.В.Кожихова