Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №953/6665/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6665/26

н/п 2/953/4062/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Демченко С.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідачки – ОСОБА_2 ,

секретар судового засідання – Тюльпа Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

установив:

26 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів до 1/8 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, з дня отримання статусу багатодітної родини і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на дитину ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно. На теперішній час його сімейний та матеріальний стан змінився, оскільки на його утриманні перебуває ще одна дитина, народжена у другому шлюбі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також діти його дружини від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказує, що проходить військову службу, а його грошове забезпечення є єдиним джерелом матеріального забезпечення сім`ї, оскільки дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому не має жодних самостійних доходів. Враховуючи викладені обставини просив змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки з 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів до 1/8 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, з дня отримання статусу багатодітної родини і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву.

22 червня 2026 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначив, що має статус багатодітного батька, оскільки на його утриманні перебуває троє дітей. Його теперішня дружина не працює у зв`язку з перебуванням у декретній відпустці. Сім`я позивача не має власного житла та проживає в орендованій квартирі, за користування якою він самостійно сплачує орендну плату. Позивач є діючим військовослужбовцем та несе додаткові витрати, пов`язані з придбанням військової амуніції, форми та спорядження. Додаткова винагорода за виконання бойових завдань як військовослужбовцю виплачується йому несистематично, у зв`язку з чим стягнення аліментів у розмірі 25 % від суми його щомісячного доходу ставить його сім`ю у скрутне матеріальне становище. Зазначив, що має можливість щомісячно сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. У встановлений законом строк – 07 серпня 2026 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо погіршення матеріального становища позивача, а наявність другої дитини від іншого шлюбу та наявність інших утриманців, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Просила взяти до уваги те, що позивач, крім як сплати аліментів, не приймає участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , відповідачка самостійно без будь-якої допомоги займається вихованням, розвитком та здоров`ям доньки.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Суд встановив, що на виконанні у державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває відкрите виконавче провадження № 77902771, з примусового виконання виконавчого листа № 953/804/24, виданого 11 лютого 2025 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

22 січня 2026 року державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 77902771 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

20 вересня 2024 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 20 вересня 2024 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Від цього шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 25 червня 2025 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

До матеріалів справи долучено посвідчення серії НОМЕР_3 , видане 18 серпня 2025 року Комітетом у справах сім`ї, молоді та спорту по Шевченківському району Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є багатодітними батьками.

Відповідно до довідки № 9/5528 від 16 липня 2026 року, виданої командиром в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_8 , старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 .

З відомостей, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 вбачається, що ОСОБА_1 за 2024 рік сукупний дохід позивача становить 551 905,90 грн, за 2025 рік – 614 005,66 грн, за 2026 рік з січня по травень становить 373 134,41 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам ВП № 77902771, складеного 13 липня 2026 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 липня 2026 року становить 158 718,34 грн.

Як убачається із зазначеного розрахунку, починаючи з травня 2026 року, дохід ОСОБА_1 суттєво зменшився. Зокрема, у квітні 2026 року його дохід становив 92 071,53 грн, тоді як у травні 2026 року — 21 151,53 грн, а у червні 2026 року — 25 176,00 грн.

Зі змісту договору оренди житлового приміщення від 29 серпня 2025 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 вбачається, що дружина позивача орендує трикімнатну квартиру у м. Харкові, орендна плата на місяць становить 20 000 грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язана забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно ст. 6 Конвенції про права дитини кожна дитина має невід`ємне право на життя. Держава забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

За змістом ст.18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Крім того, ч. 8 ст. 7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Разом з тим, у разі відсутності домовленості між сторонами щодо обрання способу виконання обов`язку утримувати дитину, питання щодо стягнення аліментів і визначення їх розміру вирішується судом.

Положеннями ч. 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим положеннями Сімейного Кодексу України встановлені підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

При цьому визначений статтею 192 СК України перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів є вичерпний.

З аналізу вищевикладених вимог чинного законодавства слідує, що обставини для зміни, зокрема збільшення (зменшення) розміру аліментів повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Отже, з аналізу змісту статей 181, 192 СК України слідує, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінилися сімейний та матеріальний стан, тому що на його утриманні перебуває малолітня донька від другого шлюбу, дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також двоє дітей дружини від попереднього шлюбу. При цьому його грошове забезпечення від військової служби є єдиним джерелом існування родини, що в значній мірі впливає на його матеріальне становище та унеможливлює сплату аліментів у раніше визначеному розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що в межах цього спору позивачем доведено обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про зміну розміру аліментів. Зокрема, після ухвалення судового рішення про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини на утриманні позивача перебувають ще троє дітей, а також змінилося його матеріальне становище. Зазначені обставини відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України є підставою для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду.

З урахуванням розміру доходів позивача, суд дійшов висновку, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів, при цьому необхідним і достатнім розміром аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для забезпечення гармонійного розвитку дитини є зменшення розміру аліментів до 1/6 частину заробітку (доходу) позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що є розумним та не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав дитини.

Саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення суд вважає необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. У свою чергу такий розмір аліментів не буде порушувати права та інтереси дитини та буде дотримана вимога щодо гарантованого мінімального розміру аліментів не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, доводи відповідачки про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів суд вважає необґрунтованими, оскільки встановлені у справі обставини свідчать не лише про зміну сімейного стану позивача, а й про істотне збільшення обсягу його обов`язків з утримання трьох неповнолітніх дітей і непрацездатної дружини, що об`єктивно впливає на його матеріальне становище.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, а розмір аліментів зменшенню з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття найстаршої дитини, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 887 грн 47 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року по справі № 953/8004/24 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) гривень 47 копійок.

У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 08 вересня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко