Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №639/7056/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа№639/7056/26

Провадження№3/639/1240/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 рокум. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Чижиченко Д.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 243693 від 24.07.2026, 24 липня 2026 року о 04:00, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою мешкання, з ознаками алкогольного сп`яніння, умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , 1967 року народження, а саме: ображав, принижував, залякував, чим завдав потерпілій особі шкоди її психічному здоров`ю.

При цьому ОСОБА_1 протягом року вже був підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, що підтверджується постановою Новобаварського районного суду міста Харкова від 06 квітня 2026 року, яка набрала законної сили 17 квітня 2026 року.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду адміністративних матеріалів відносно нього, був неодноразово повідомлений в передбаченому законом порядку, про причини своєї неявки кожного разу суд не повідомляв, з клопотаннями не звертався.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.89 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

За вказаних обставин та відповідно до вимог ст.268 КУпАП, що не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст. ст.173-2, 173-8 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.89 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить таких висновків.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №243693 від 24.07.2026;

- рапортом працівника поліції;

- терміновим заборонним приписом стосовно кривднока серії ЕТ №112674;

- диском з відеозаписом до протоколу ВАБ №243693 від 24.07.2026;

- формою оцінки ризиків домашнього насильства від 24.07.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

- довідкою згідно облікової бази «ІПНП України», у відношенні ОСОБА_1 ;

- постаново Новобаварського районного суду міста Харкова від 06.04.2026, яка набрала законної сили;

- іншими матеріалами справи, які узгоджуються між собою та підтверджують фактичні обставини правопорушення.

Досліджені судом докази є належними та допустимими, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у межах провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 умисно вчинив дії психологічного характеру щодо потерпілої особи, які полягали у образах, принижуванні, залякуванні, внаслідок чого було завдано шкоди її психічному здоров`ю.

При цьому на момент вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 протягом року вже був підданий адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, що є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП.

За таких обставин суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, а його дії вірно кваліфіковано за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , його особу, а також те, що правопорушення вчинено повторно протягом року після застосування до нього адміністративного стягнення за домашнє насильство.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що буде достатнім та необхідним для його виправлення і запобігання вчиненню нових правопорушень.

Щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства суд може направити особу, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для такої особи.

Зважаючи на повторність вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства протягом року, характер його протиправної поведінки та необхідність корекції поведінки з метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства, суд вважає за необхідне направити ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі в розмірі 80 (вісімдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень 00 копійок.

Направити ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова в Харківський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.В.Чижиченко