Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №638/1287/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/1287/26

Провадження № 3/638/928/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши клопотання захисниці ОСОБА_1 - адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни - у справі, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

в с т а н о в и в:

З Управління патрульної поліції в Харківській області на адресу суду надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570566 19.01.2026 о 23 год 11 хв в м. Харків по вул. Клочківській водій ОСОБА_1 керував електровелосипедом Hammer Extreme б/н з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився у встановленому порядку, чим порушив п. 2.5 А ПДР України , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання 07.09.2026 ОСОБА_1 та його захисниця Моісеєнко О.М. не з`явилися, повідомлені своєчасно та належним чином. Захисниця Моісеєнко О.М. правом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористалась, на відеозв`язок не вийшла.

20.04.2026 захисником Оленою Миколаївною Моісеєнко, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подано клопотання про направлення справи за підсудністю, яке обгрунтовано тим, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570566 вбачається, що місцем вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення зазначено м. Харків, вул. Клочківська, 5.

Водночас сторона захисту звертає увагу суду на те, що матеріали справи не містять додаткових документів, які б детально фіксували конкретне місце зупинки, маршрут руху, схему місця події чи інші відомості, що мають значення для повного з`ясування фактичних обставин справи. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В свою чергу, відомості щодо місця реєстрації транспортного засобу в матеріалах справи відсутні, оскільки у протоколі зазначено електровелосипед Hammer.

Отже, за критерієм місця обліку транспортного засобу справа також не пов`язана з територіальною юрисдикцією Шевченківського районного суду міста Харкова. Отже, за критерієм місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справа пов`язана саме з територією Холодногірського району міста Харкова.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП (станом на дату вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення) справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

При цьому суд наголошує, що вказана норма на дату вчинення інкриміновнаого адміністративного правопорушення не містила посилань на статтю 130 КУпАП як таку, що передбачає можливість застосування альтернативної підсудності.

Тобто ст. 276 КУпАП передбачає, що за загальним правилом справи розглядаються судом за місцем вчинення правопорушення та одночасно передбачає альтернативну підсудність можливість їх розгляду за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

У відповідності до роз`яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 11 червня 2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.

Так дійсно матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим, вказане адміністративне правопорушення мало місце в м. Харків по вул. вул. Клочківська, 5, і органом поліції було скеровано адміністративний матеріал відповідно до вимог чинного законодавства до Шевченківського районного суду міста Харкова.

Зважаючи, що відповідно до обставин, викладених у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, порушення сталося в м. Харків, вул. Клочківська, 5, тобто на території Шевченківського району міста Харкова та протокол про адміністративне правопорушення був надісланий органом патрульної поліції для розгляду до Шевченківського районного суду міста Харкова, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання про передачу справи за підсудністю.

Також 20.04.2026 захисником Оленою Миколаївною Моісеєнко, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подано клопотання про передачу справи для вирішення питання про об`єднання справ, яке обгрунтовано тим, що у провадженні Основ`янського районного суду міста Харкова також перебуває ще одна справа щодо тієї ж особи, а саме справа №646/726/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за подією, що мала місце 19.01.2026. Отже, на цей час одночасно існують два окремі провадження за ч.1 ст.130 КУпАП щодо однієї й тієї ж особи, за подією 19.01.2026 року, які перебувають на розгляді у двох різних районних судах міста Харкова.

Крім того, вказує, що для категорії справ за ст.130 КУпАП закон уже містить спеціальне правило альтернативної територіальної підсудності, що саме по собі свідчить про відсутність жорсткої прив`язки виключно до місця вчинення правопорушення. Це означає, що в межах передбачених законом альтернатив суд має оцінювати, який із можливих варіантів підсудності найбільше відповідає завданню повного, всебічного й об`єктивного розгляду справи. Таким чином, у даному випадку саме направлення справи №638/1287/26 до Основ`янського районного суду міста Харкова, в провадженні якого вже перебуває справа №646/726/26 щодо тієї самої особи за тією ж статтею КУпАП, є процесуально виправданим і таким, що відповідає закону, у зв`язку з чим просила направити справу №638/1287/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до Основ`янського районного суду міста Харкова, у провадженні якого перебуває справа №646/726/26 щодо тієї самої особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для вирішення питання про їх об`єднання в порядку, що відповідає змісту статті 36 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Тобто ст. 276 КУпАП передбачає, що за загальним правилом справи розглядаються судом за місцем вчинення правопорушення та одночасно передбачає альтернативну підсудність можливість їх розгляду за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

У відповідності до роз`яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 11 червня 2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.

Як було зазначено захисником, в провадженні Основ`янського районного суду міста Харкова перебуває справа №646/726/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Водночас з доданого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570585 вбачається, що 20.01.2026 о 00 год 19 хв ОСОБА_1 на вул. Гімназійна набережна, 22 в м. Харкові керував керував електровелосипедом Hammer Extreme б/н з ознаками наркотичного сп`яніння, тобто на території Основ`янського району міста Харків.

Таким чином, вказане адміністративне правопорушення мало місце на території Основ`янського району міста Харків і органом поліції було скеровано адміністративний матеріал відповідно до вимог чинного законодавства саме до Основ`янського районного суду міста Харкова.

Зважаючи, що відповідно до обставин, викладених у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, порушення сталося в м. Харків, вул. Гімназійна набережна, 22, тобто на території Основ`янського району міста Харкова та протокол про адміністративне правопорушення був надісланий органом патрульної поліції для розгляду до Основ`янського районного суду міста Харкова, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання про передачу справи до Основ`янського районного суду міста Харкова, у провадженні якого перебуває справа № 646/726/26 щодо тієї самої особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для вирішення питання про їх об`єднання в порядку статті 36 КУпАП.

При цьому суд акцентує увагу, що положеннями статті 36 КУпАП, на яку посилається захисник, передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Разом з тим з даного клопотання вбачається, що два окремі адміністративні правопорушення, вчинені ОСОБА_1 , розглядаються різними судами міста Харкова згідно вимог чинного законодавства.

За таких обставин розгляд двох окремих справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є порушенням статті 36 КУпАП та не позбавляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, реалізовувати свої процесуальні гарантії та права, передбачені законом.

Крім того, захисником Оленою Миколаївною Моісеєнко, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подано клопотання про залучення прокурора для участі у даній справі, яке мотивоване тим, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням характеру обвинувачення, суворості санкції та практики Європейського суду з прав людини, за своєю суттю підпадає під дію гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у її кримінальному аспекті, у зв`язку з цим під час судового розгляду повинні бути забезпечені не лише формальні процесуальні гарантії, а й реальна змагальність сторін, відокремлення функції обвинувачення від функції суду та виключення будь-якого сумніву у безсторонності судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Михайлова проти України» Суд звернув увагу на проблему, яка виникає тоді, коли за відсутності сторони обвинувачення суд фактично вимушений перебирати на себе її функцію, що ставить під сумнів дотримання вимоги безсторонності.

Саме цей підхід має принципове значення і для проваджень за ст.130 КУпАП у тих випадках, коли орган, який склав протокол, не здійснює повноцінного підтримання обвинувачення в судовому засіданні, а суд опиняється в ситуації, коли змушений самостійно з`ясовувати та фактично підтримувати версію обвинувачення.

Захисник вказує, що саме прокурор як самостійний процесуальний суб`єкт, якому законом надано право брати участь у розгляді справи, заявляти клопотання та давати висновки, може забезпечити належне підтримання публічної позиції держави у справі, якщо держава наполягає на наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення. У протилежному випадку суд фактично опиняється в ситуації, коли йому доводиться або пасивно обмежитися формальною оцінкою письмових матеріалів без повноцінної змагальності, або заповнювати процесуальну порожнечу власною активністю, що не узгоджується з принципом безсторонності.

Зважаючи на вищезазначене, вважає, що прокурор має бути залучений до справи враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ч. 5 ст.7 КУпАП).

Відповідно до ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

Так, положеннями ст. 250 КУпАП передбачено, що участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Принципи практики Європейського суду з прав людини щодо вимог про безсторонність відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції наведені у справі «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) «Михайлова проти України» (Mikhaylovav. Ukraine, заява № 10644/08, рішення від 06 червня 2018 року).

У рішеннях ЄСПЛ по справах «Пушкарьов проти України» (Case ofPushkaryov v. Ukraine), «Бантиш та інші проти України» (Case of і Bantysh and Others v. Ukraine) від 06 грудня 2022 року та Фігурка проти України (FIGURKA v. Ukraine (№ 28232/22) від 16 листопада 2023 року Суд розглядав питання щодо участі сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ Фігурка проти України (FIGURKA v. Ukraine (№ 28232/22) від 16 листопада 2023 року зазначено, що відсутність сторони обвинувачення під час усного судового засідання може спричинити порушення статті 6 § § 1 і 3 Конвенції, оскільки це може викликати сумніви щодо об`єктивної неупередженості суду, спонукаючи суд взяти на себе роль обвинувачення та спричинити труднощі в реалізації обвинуваченим прав бути проінформованим про «характер і причину обвинувачення», мати «достатній час і можливості» для підготовки захисту та підірвати здатність обвинуваченого висувати адекватний (належний) захист у змагальному провадженні.

Листом від 07.09.2026 № 55-107-5344вих. №_26 заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Оксани Діденко повідомлено наступне.

Шевченківської окружною прокуратурою міста Харкова отримано виклик Шевченківського районного суду м. Харкова у справі № 638/1287/26, яким прокурора викликано у судове засідання, призначене на 07.09.2026, для участі у вказаній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Спеціальним законом, яким визначені функції прокуратури є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Крім того, відповідно до ст. 250 КУпАП участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою виключно при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9, 172-9-2 цього Кодексу.

Підтримання обвинувачення прокурором у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, чинним законодавством не передбачено.

Зважаючи на викладене, підтримання обвинувачення у справі № 638/1287/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходить за межі повноважень прокурора, визначених законом, у зв`язку з чим не може бути забезпечено Шевченківською окружною прокуратурою м. Харкова.

На підставі вищевикладеного прокурор просила суд не залучати прокурора та розглядати матеріал про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у межах судової справи № 638/1287/26 без подальшої участі прокурора.

Згідно з КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ч.5ст.7 КУпАП).

Відповідно до ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4- 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Таким чином, КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, участь прокурора у розгляді яких є обов`язковою, і справи за ст. 130 КУпАП до цього переліку не входять.

Також слід зазначити, що прокурор не порушував провадження у даній справі, не висував обвинувачення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не має відношення до складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів, оскільки такий обов`язок відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

З огляду на зазначені обставини та визначену ч.5 ст.7, ч.1 ст.250 КУпАП наглядову функцію прокурора у справах про адміністративні правопорушення, присутність останнього під час розгляду справи не здатна забезпечити змагальність під час судового процесу, оскільки залучення прокурора до участі у розгляді справи не призводить до появи у судовому процесі сторони обвинувачення, так як участь та правове становище такої сторони у справах про адміністративні правопорушення діючим КУпАП не визначається.

Крім того, у поданому клопотанні про залучення до розгляду справи прокурора захисник не вказала на жодні обставини, які б давали підстави для сумніву в неупередженості та безсторонності суду.

Згідно прецедентної практики ЄСПЛ, викладеної у рішенні від 16 листопада 2023 року по справі Figurka v. Ukraine (заява № 28232/22), розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі прокурора за умови відсутності обвинувального ухилу з боку суду, самостійного збирання ним додаткових доказів не є порушенням Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Захисницею заявлено також клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.

Вказане клопотання мотивовано тим, що якість складання протоколу про адміністративне правопорушення має істотне процесуальне значення, оскільки саме цей документ є первинним процесуальним актом, яким уповноважений орган формулює фактичні межі обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Так, вказала, що ОСОБА_1 не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, оскільки у протоколі не встановлено, що електровелосипед, яким керував останній, є механічним транспортним засобом та не зазначено об`єм електродвигуна.

19 січня 2026 року ОСОБА_1 імовірно керував електровелосипедом «Hammer Extreme». Вказаний засіб у протоколі визначений як «електровелосипед Hamer; БН. належить ОСОБА_1 ». Орган поліції, складаючи протокол серії ЕПР1 №570566, був зобов`язаний викласти у ньому всі істотні відомості, необхідні для вирішення справи, у тому числі належно ідентифікувати засіб «Hammer Extreme», зазначити його тип, категорію, технічні характеристики, потужність електродвигуна, правовий статус та обґрунтувати, чому особа, яка ним керувала, набула статусу водія транспортного засобу в розумінні Правил дорожнього руху України. Натомість такі відомості у протоколі відсутні. У протоколі зазначено лише загальну назву «Hammer Extreme» без будь-якої технічної або правової конкретизації, що не дозволяє встановити, чи є цей засіб механічним транспортним засобом, мопедом, електровелосипедом або іншим засобом індивідуального пересування.

Захисниця також зазначає про відсутність належної правової кваліфікації інкримінованої події. Таким чином, дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.1 ст.130 КУпАП на ч.2 ст.127 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище. З огляду на викладене, питання можливої перекваліфікації дій ОСОБА_1 не усуває недоліків протоколу, а навпаки підтверджує їх істотний характер. Якщо фактичні обставини, зазначені у протоколі, не відповідають правовій кваліфікації за ч.1 ст.130 КУпАП, це свідчить про неправильне визначення органом поліції предмета доказування, суб`єкта правопорушення та правової природи інкримінованої події.

Крім того, зазначила про правову невизначеність ознак сп`яніння як істотний недолік протоколу, про відсутність довідки щодо попереднього притягнення за ст.130 КУпАП та про відсутність належного підтвердження правової підстави зупинки.

Суд, дослідивши клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення зокрема вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1046/29176, зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП - поліцейський не звільняється від обов`язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 570566 від 20 січня 2026 року, 19 січня 2026 року о 23 год. 11 хв. за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 5 водій ОСОБА_1 керував електровелосипедом Hammer Extreme без державного номерного знака, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а, водій відмовився, чим, порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено терміни, що наведені у цих Правилах, зокрема «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб»: Механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Транспортний засіб - пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

З практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вбачається, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначеного випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Системний аналіз наведених термінів в п.1.10 Правил дорожнього руху України свідчить про те, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати так: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електровелосипед, і в вузькому механічний транспортний засіб.

У Правилах дорожнього руху України відсутнє визначення «електровелосипед», разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що «електровелисопед» відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення осіб, зокрема самого водія чи його вантажу та є повноправним учасником дорожнього руху, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував «електровелосипед», як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог Правил дорожнього руху України, тобто, як водій, є суб`єктом адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-ІХ від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023, електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії. Отже, електроскутери, електросамокати, електровелосипеди та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. За змістом наведених норм законодавства України електровелосипеди та інша подібна техніка цим Законом офіційно визнаються транспортними засобами, а особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху. Отже, коли електровелосипед служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а тому на водія розповсюджується дія Правил дорожнього руху. Дійсно, законодавче визначення терміну "електровелосипед" відсутнє. Разом з тим, електровелосипед є транспортним засобом, тобто пристроєм, призначеним для перевезення людей і (або) вантажу, що узгоджується з визначенням терміну "транспортний засіб" у п.1.10 ПДР, а тому він є учасником дорожнього руху, тобто суб`єктом адміністративного правопорушення, а отже, мусить виконувати вимоги правил дорожнього руху, щодо проходження у передбачений чинним законодавством спосіб огляд на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Щодо клопотання представника, про зміну правової кваліфікації правопорушення. Відповідно до гіпотези ч.1 ст. 127 КУпАП, непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху. Частина 2 статті 127 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин. У той час, ч.3 вказаної статті передбачає відповідальність за вчинення тих самих дій особами у стані сп`яніння. Як було зазначено суддею раніше, електровелосипед є транспортним засобом, тобто пристроєм, призначеним для перевезення людей і (або) вантажу, що узгоджується з визначенням терміну "транспортний засіб". ОСОБА_1 використовував автомобільну дорогу - проїзну частину проспекту Аерокосмічного, призначену для пересування людей та перевезення вантажів, за допомогою транспортного засобу, а тому він є учасником дорожнього руху, тобто суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, матеріали справи містять документи та характеристики електровелосипеда Hammer Extreme та відповіді на адвокатські запити.

Інші зазначені в клопотанні доводи будуть предметом оцінки під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, клопотання захисниці є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Згідно частини 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, законодавством чітко визначено за якими працівники поліції мають право висунути вагому підозру про перебування особи в стані наркотичного сп`яніння, а тому, суд відхиляє доводи захисниці в цій частині.

У протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення можуть бути повернуті виключно, якщо вони складені без додержання вимог ст.256 КУпАП та з недоліками, які б унеможливлювали розгляд справи про адміністративне правопорушення на підставі відповідного протоколу.

Суд зауважує, що підставою для направлення матеріалу про адміністративне правопорушення на доопрацювання є лише такі його недоліки, які унеможливлюють розгляд матеріалу по суті.

Проте, таких підстав захисницею не наведено.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи вищенаведене, питання про належність і допустимість доказів, а також достатність наявних у справі доказів для прийняття рішення буде вирішено судом при ухваленні рішення по суті, а зазначені зауваження захисника не є підставою для направлення матеріалу про адміністративне правопорушення на дооформлення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про повернення адміністративного матеріалу на дооформлення.

Керуючись статтями 250, 276, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисниці Олени Миколаївни Моісеєнко, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про направлення справи за підсудністю до Холодногірського районного суду міста Харкова – відмовити.

У задоволенні клопотання захисниці Олени Миколаївни Моісеєнко, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про направлення справи до Основ`янського районного суду міста Харкова для вирішення питання про об`єднання з іншою справою про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – відмовити.

У задоволенні клопотання захисниці Олени Миколаївни Моісеєнко, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про залучення прокурора – відмовити.

У задоволенні клопотання захисниці Олени Миколаївни Моісеєнко, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про повернення адміністративного матеріалу на дооформлення – відмовити.

Судовий розгляд відкласти до 05 листопада 12 год. 30 хв.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Яковлева