Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №619/5420/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5420/26

провадження № 2-о/619/199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянувши в залі суду в м. Дергачі у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

УСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 із заявою, заінтересована особа: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

В обґрунтування заяви зазначив, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час заміни паспорта громадянина України старого зразка на паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм виявив розбіжність у написанні свого прізвища. У паспорті старого зразка внаслідок помилки, допущеної під час перекладу з російської мови, його прізвище було записано як « ОСОБА_2 », тоді як відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 правильним є написання « ОСОБА_3 ». 28 березня 2023 року заявник отримав паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 , у якому його прізвище зазначено правильно — « ОСОБА_3 ».

На підставі паспорта старого зразка, в якому прізвище заявника було зазначено помилково, на його ім`я оформлено такі документи: договір купівлі-продажу земельної ділянки серії АВМ № 661674 від 24 липня 2000 року; державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 0693825 від 27 вересня 2000 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2041; акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію приватного домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 ; акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію; свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 30 січня 2009 року. У зазначених документах прізвище заявника записано як « ОСОБА_2 ».

Унаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2026 році домоволодіння заявника було пошкоджене, у зв`язку із чим він звернувся з заявою про реєстрацію пошкодженого майна, однак йому було відмовлено, оскільки його прізвище не відповідало правовстановлюючим документам. Наявна розбіжність у написанні прізвища перешкоджає заявникові належним чином підтвердити належність йому зазначених документів, оформити пенсію та реалізовувати права щодо нерухомого майна. Усунути таку розбіжність у позасудовому порядку він не має можливості, тому просить суд встановити факт належності йому вказаних правовстановлюючих документів.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 02 вересня 2026 року.

Заявник у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій заявлені вимоги підтримав.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ураховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно, вбачається, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його прізвище, ім`я та по батькові зазначені як ОСОБА_4 .

Відповідно до копії паспорта громадянина України старого зразка, виданого Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 30 жовтня 2001 року, прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено як ОСОБА_5 , дата народження — ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження — м. Харків. Отже, відомості цього паспорта щодо імені, по батькові, дати та місця народження збігаються з відомостями свідоцтва про народження заявника, а розбіжність полягає виключно в написанні прізвища — « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».

Відповідно до паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 , виданого 28 березня 2023 року, прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено як ОСОБА_4 .

З договору купівлі-продажу земельної ділянки серії НОМЕР_4 від 24 липня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Власенко І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 732, убачається, що заявник придбав земельну ділянку площею 0,118 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку. У зазначеному договорі прізвище покупця записано як « ОСОБА_2 ».

27 вересня 2000 року на ім`я заявника видано державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 0693825 на земельну ділянку площею 0,118 га, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2041. У державному акті прізвище власника зазначено як « ОСОБА_2 ».

Згідно з актом про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння вбачається, що комісією за участю забудовника ОСОБА_6 проведено огляд домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що будівництво домоволодіння розпочато у 2000 році та закінчено у 2001 році, житлова площа будинку становить 81,50 кв. м. За результатами огляду будівельні роботи визнано виконаними належним чином та прийнято рішення про можливість прийняття закінченого будівництвом домоволодіння в експлуатацію.

Відповідно до акта державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, затвердженого розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 22 грудня 2006 року № 98, державній приймальній комісії пред`явлено закінчений будівництвом житловий будинок із підвалом і мансардою, господарські будівлі та споруди, розташовані в АДРЕСА_1 . Замовником (забудовником) об`єкта зазначено ОСОБА_6 .

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 30 січня 2009 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради від 13 січня 2009 року № 7, убачається, що заявникові на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 289,20 кв. м, житловою площею 81,50 кв. м. 20 липня 2026 року секретарем Малоданилівської селищної ради видано дублікат зазначеного свідоцтва замість втраченого, який зареєстровано 22 липня 2026 року за № 6. У свідоцтві прізвище власника зазначено як « ОСОБА_2 ».

Відповідно до довідки Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 15 травня 2026 року № 02-22/239, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з актом депутата селищної ради.

Наведені документи стосуються однієї особи та одного об`єкта нерухомого майна; вони узгоджуються між собою за ім`ям, по батькові, адресою нерухомого майна та іншими ідентифікаційними відомостями. Розбіжність полягає лише в написанні прізвища заявника.

Вирішуючи справу по суті, суд враховує наступні норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ч. 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

За правовими позиціями Верховного Суду України, щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Факт, який просить встановити заявник, має юридичне значення, оскільки необхідний для усунення розбіжностей у документах, оформлення пенсії та безперешкодної реалізації прав щодо належного йому нерухомого майна. Іншого порядку встановлення цього факту за наведених обставин законодавством не передбачено, а спору про право судом не встановлено.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також їх взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що правовстановлюючі документи, у яких прізвище власника зазначено як « ОСОБА_2 », належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 13, 76-81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таких правовстановлюючих документів, у яких його прізвище зазначено як « ОСОБА_2 »:

договору купівлі-продажу земельної ділянки серії НОМЕР_4 від 24 липня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Власенко І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 732;

державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 0693825 від 27 вересня 2000 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2041;

акта про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 та акта державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію — житлового будинку з підвалом і мансардою, господарських будівель та споруд, розташованих у АДРЕСА_1 , затвердженого розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 22 грудня 2006 року № 98;

свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 30 січня 2009 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради від 13 січня 2009 року № 7.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. В. Коваленко