Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №610/2252/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2252/26

Провадження № 1-кп/610/184/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження № 12026221080000110 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Вільхове Станично-Луганського району Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, водія – електрика 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні "старший солдат", раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 01.03.2026, приблизно о 15 год. 00 хв., керував технічно справним автомобілем марки "ВАЗ" моделі "111830" з р.н. НОМЕР_2 , та рухаючись по автодорозі "Шевченкове-Балаклія-Первомайськ-Кегичівка" 30 км - 400 м в напрямку від м. Балаклія до с. Волохів Яр Ізюмського району Харківської області при цьому знаходився у стані алкогольного сп`яніння, чим грубо порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), згідно з якими:

- п. 2.9 (а) "Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

Під час руху по вказаній автодорозі зі швидкістю близько 100 км/год, поблизу с. Яковенкове Ізюмського району Харківської області, старший солдат ОСОБА_5 , діючи необережно, грубо порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, згідно з яким:

- п. 12.1 "Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним";

обрав таку швидкість руху і такі прийоми керування, при яких втратив контроль над керуванням автомобіля марки "ВАЗ" моделі "111830" з р.н. НОМЕР_2 , та допустив його виїзд за межі проїзної частини дороги з подальшим перевертання транспортного засобу внаслідок чого ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме: закрита травма грудної клітини, перелом 3-9 ребер з ліва, лівосторонній малий гемоторакс, забій лівої легені, плевропульмональний шок, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Дії водія автомобіля автомобілем марки "ВАЗ" моделі "111830" з р.н. НОМЕР_3 , старшого солдата ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України та перебували, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 289-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

28 серпня 2026 року між потерпілим ОСОБА_4 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_5 з іншого боку, в порядку, передбаченому статтями 468, 471 КПК України, укладено по даному кримінальному провадженню угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та повністю відшкодував потерпілому завдану матеріальну та моральну шкоду. Потерпілий не заявляв цивільний позов у даному кримінальному провадженню. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, а саме у виді штрафу в доход держави в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені і зрозумілі обвинуваченому та потерпілому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 468, 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні прокурор просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник також просили угоду про примирення з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши що здатен виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив угоду затвердити, пояснив, що розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , є нетяжким злочином, міра та механізм призначення покарання, погоджені сторонами угоди, відповідають вимогам й загальним засадам призначення покарання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на диспансерному обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, має різного роду відзнаки за військову службу, у т.ч. державну нагороду "За військову службу Україні", а також Нагрудний знак "За зразкову службу" від Міністра оборони України, на обліку уповноваженого органу з питань пробації не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, наявність державної та інших нагород за військову службу. загальна позитивна характеристика з місця служби.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на зазначене, суд вважає, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін, інших осіб та суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового розгляду, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження: потерпілим та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, та ухвалення обвинувального вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання про долю майна на яке було накладено арешт, вирішується відповідно до ст. 174 КПК України.

Керуючись статтями 371, 374, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 28.08.2026 між потерпілим ОСОБА_4 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_5 з іншого боку.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в доход держави в розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Речові докази по справі:

- автомобіль "ВАЗ 1118", р.н. НОМЕР_2 , який зберігається у ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили – повернути його законному власнику;

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 05.03.2026 у справі № 610/918/26 (провадження 1-кс/610/104/2026) після набрання вироком законної сили, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по справі в сумі 13 050 (тринадцять тисяч п`ятдесят) грн 16 коп., за проведення експертиз.

Відповідно до ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор мають право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий – суддяОСОБА_1