Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №565/1817/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/1817/26

Провадження № 1-кп/565/136/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області кримінальне провадження №12026181050000085 від 24 березня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Монастирчани, Богородчанського району, Івано - Франківської області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , будучи ознайомленим та достовірно знаючи, що постановою Вараського міського суду Рівненської області від 27.08.2025, яка набрала законної сили, його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, а також постановою Вараського міського суду Рівненської області від 09.02.2026, яка набрала законної сили, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років, систематично здійснив їх умисне невиконання.

Солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов Вараського міського суду Рівненської області і будучи ознайомлений з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, 23.03.2026 приблизно о 23 год 50 хв, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керував автомобілем марки «Volkswagen» моделі «LT 35», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Промислова зона в м. Вараш, Рівненської області, де був зупинений працівниками поліції сектору реагування патрульної поліції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області.

Таким чином, своїми діями, які виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини вчинення правопорушення, які викладені у обвинувальному акті, вказав, що усвідомив протиправність своїх дій, просив його суворо не карати.

Показання обвинуваченого щодо фактичних обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідають даним, наведеним у обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд обмежити обсяг дослідження доказів по справі, а саме: просив не досліджувати докази по доказуванню події кримінального правопорушення, його винуватості, оскільки винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає повністю, визнає час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_4 вказав, що він розуміє, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Прокурор ОСОБА_3 проти обмеження обсягу дослідження доказів по справі не заперечував.

Враховуючи відсутність заперечень учасників судового розгляду, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, так як вони ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що учасники судового провадження вірно розуміють зміст цих обставин. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового розгляду у суду немає.

На підставі наведеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, та дійшов висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.382 КК України.

При визначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України, є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, поліцейським офіцером громади характеризується посередньо, скарги на поведінку від сусідів та родичів не надходили, відповідно до ст.89 КК України не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням зазначеного суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу.

На думку суду, таке покарання є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався і підстав для його застосування суд не вбачає.

Керуючись статтями 349, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази:

- оптичний DVD-RW диск білого кольору та всі наявні на ньому файли (відеозаписи) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , передане на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вараського РВП ГУНП в рівненській області - передати для зберігання до відповідного територіального органу МВС в установленому МВС порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1