Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №949/1306/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1306/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги мотивує тим, що 01 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що 01 серпня 2024 року складено відповідний актовий запис за № 100 у Дубровицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та видано відповідне свідоцтво. Від даного шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які після розірвання шлюбу будуть продовжувати проживати разом із матір`ю. Подружні відносини між сторонами фактично розірвані, спільне господарство не ведеться, а шлюб має формальний характер. Підставами для розірвання шлюбу стали різні погляди на життя та несхожість характерів, що суперечить подальшому спільному проживанню. Відновлення сімейних відносин та спільне проживання позивач вважає неможливим, тому звернулася до суду із цим позовом. У позовній заяві позивач також просить після розірвання шлюбу залишити її прізвище без змін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, представник подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, у якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 01 серпня 2024 року.

Шлюб зареєстровано Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 01 серпня 2024 року складено відповідний актовий запис за № 100, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Як вбачається із матеріалів справи, від даного шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 (а.с. 7 на звороті), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно зі Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 (а.с.7), та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно зі Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 (а.с. 8).

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 18, статті 51, частини 3 статті 56, частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім`ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно і шлюб існує формально.

Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а позивач зберегти сім`ю не бажає, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті і майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.

Згідно зі ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яка узгоджується з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року, у разі встановлення обставин, що свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та інтересів подружжя, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку для примирення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач позовні вимоги підтримує, тому суд вважає, що примирення сторін є неможливим.

Суд дійшов висновку, що між сторонами втрачено взаємоповагу та взаєморозуміння, шлюбні відносини припинені, сім`я розпалася остаточно, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, тому прізвище позивачки надалі іменувати як " ОСОБА_6 ".

Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі, встановленому ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а саме - 1064,96 грн, оскільки позовна заява, подана позивачем в електронній формі.

Тому, на підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 серпня 2024 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 01 серпня 2024 року складено відповідний актовий запис за № 100 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити без змін - « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор