Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №336/8256/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8256/26

Провадження №: 3/336/2795/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секретарі Прохоровій А.О., за участі законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 29 липня 2026 року приблизно о 08.00 годині за адресою: АДРЕСА_2 , малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стали свідками домашнього насильства психологічного та фізичного характеру вчиненого батьком ОСОБА_2 відносно матері ОСОБА_1 , яке виражалося у словесних образах, приниженнях, погрозах, завданні ляпасів, чим було завдано шкоди психологічному здоров`ю дітей та порушено п.п. 2 п. 2 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, викликався до суду тричі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення судової повістки на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, про причини неявки суд не повідомив.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, оскільки ОСОБА_2 був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, суд розглянув справу за наявними доказами за його відсутності.

Законний представник малолітніх потерпілих в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_2 її колишній співмешканець та 29.07.2026 року прийшов додому в стані сп`яніння, почав нецензурно лаятися, ображав її, вдарив кулаком в обличчя. Свідком даних подій була кума ОСОБА_5 . Де наразі перебуває ОСОБА_2 їй невідомо, хоча декілька тижнів назад бачила його. Також повідомила, що в будинку, під час конфлікту, перебували їх малолітні діти, однак свідками правопорушення вони не були, оскільки перебували на вулиці та ніяких питань з приводу конфліктної ситуації не задавали.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення суд виходить з наступного.

Відповідальність за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП передбачена вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчиненого стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з положенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Судом були досліджені долучені до матеріалів справи письмові докази.

Як зазначено у письмових поясненнях ОСОБА_2 , він мешкає разом з дружиною ОСОБА_1 та малолітніми дітьми. 29.07.2026 року приблизно о 08.00 годині, знаходячись за своїм місцем мешкання разом із дружиною ОСОБА_1 та їх кумою ОСОБА_6 (повні анкетні дані невідомі) почав розпивати алкогольні напої, а саме пиво. Після вживання якого вони перебували у стані алкогольного сп`яніння, в зв`язку з тим, що 28.07.2026 року вони також розпивали алкогольні напої. Також додає, що 29.07.2026 року конфліктних ситуацій не було.

29.07.2026 року поліцейським СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно з якою визначено рівень небезпеки як високий.

29.07.2026 року відносно ОСОБА_2 складено терміновий заборонний припис, яким кривднику заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 10.30 години 29.07.2026 року до 10.00 години 08.08.2026 року.

При цьому, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стали свідками домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, вчиненого ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , однак, диспозицією ст. 173-2 ч. 2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , які вона надала в судовому засіданні, малолітні діти під час сварки в будинку не перебували, знаходились на вулиці та будь-яких питань з приводу конфлікту між подружжям, не задавали, отже правопорушення не було вчинено у їх присутності та відносно них.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, оскільки зібрані докази унеможливлюють кваліфікацію дій ОСОБА_2 саме як вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно малолітніх осіб, та матір малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час розгляду справи в суді не підтвердила обставин викладених у протоколі відносно малолітніх дітей, провадження у справі підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. 247 п. 1 КУпАП,—

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року

Дата видачі «_____»_________________20___року