Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №420/14376/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14376/25

Головуючий І інстанції: Скупінська О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 08.09.2025р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08.05.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Украероруху, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Украероруху щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 06.11.2023р.. по 08.01.2024р.. загальний розмір якої складає 104569,88 грн, з розрахунку 50000 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати Украерорух нарахувати та виплатити додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р. за період з 06.11.2023р. по 08.01.2024р. загальний розмір якої складає 104569,88 грн, з розрахунку 50000 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 06.11.2023р. по 08.01.2024р. він перебував у відрядженнях угрупувань Міністерства оборони України і безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та виконував бойові та спеціальні завдання з організації планування та координації авіаційної підтримки військ, безпеки польотів у відповідних смугах у складі груп авіації центрів об`єднаної вогневої підтримки на пунктах управління у складі військ угрупування морської піхоти «Катран». Саме за період з 06.11.2023р. по 08.01.2024р. позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду під час дії воєнного стану згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р. Водночас, позивач будь-якої відмови у виплаті даної додаткової винагороди від відповідача не отримував, до моменту звернення із відповідною заявою та отримання офіційної відмови у такій виплаті. Отримавши відмову Украерорух, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Украероруху щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 06.11.2023р. по 08.01.2024р., з розрахунку 50000 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано Украерорух нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно з постаново Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 06.11.2023р. по 08.01.2024р., з розрахунку 50000 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 16.09.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025р. та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Украероруху та призначено дану справу до розгляду в порядку письмового провадження.

21.10.2025р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

23.10.2025р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - старший лейтенант ОСОБА_1 , відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України від 22.03.2005р. №162, увільнений із займаної посади та відряджений до Украероруху із залишенням на військовій службі.

Відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України від 11.11.2013р. №366, з особами офіцерського складу Украероруху, у т.ч. майором ОСОБА_1 , було укладено новий контракт з 11.11.2013р. до 11.11.2023р. Термін відрядження продовжено на три роки.

За витягом з наказу Міністра оборони України від 18.08.2023р. №1069, особам офіцерського складу, які відряджені до Украероруху, у т.ч. ОСОБА_1 , було продовжено дію контракту понад встановлений строк з 11.11.2023р. до оголошення демобілізації.

Згідно з витягом з наказу командувача угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 08.11.2023р. №20, підполковника ОСОБА_1 , заступника керівника польотів (оперативного чергового) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу Украероруху, вважати таким, що прибув до складу сил та засобів угруповання морської піхоти «Катран», які залучаються і беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань 06.11.2023р. Підстава: клопотання начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації основного командного пункту угруповання морської піхоти «Катран» (вх.№2022/окп/22/482 від 06.11.2023р.).

Відповідно до витягу з наказу командувача угрупування морської піхоти «Катран» від 10.01.2024р. №8 підполковника ОСОБА_1 , заступника керівника польотів (оперативного чергового) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу Украероруху, вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів угруповання морської піхоти «Катран», які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань 08.01.2024р. Підстава: клопотання начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації основного командного пункту угруповання морської піхоти «Катран» (вх. №2022/окп/22/214 від 07.01.2024р.).

Відповідно до довідки Угрупування морської піхоти «Катран» Міністерства оборони України від 07.12.2023р. №2022/ОКП/24/137, яка видана військовослужбовцю, який проходить військову службу в Одеському регіональному структурному підрозділі Украероруху, а саме у тому, що підполковник ОСОБА_1 у період з 01.12.2023р. по 31.12.2023р. виконував бойові (спеціальні) завдання у складі угрупування морської піхоти «Катран», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

Підстава:

1.Бойовий наказ командувача угрупування морської піхоти «Катран», до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець від 29.09.2023р. №БН-8т/кмп;

2.Журнал ведення бойових дій №4/143/42т, №4/143/113т;

3.Рапорт начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації угрупування морської піхоти «Катран» про безпосередню участь військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування морської піхоти «Катран»;

4.Перелік органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), які включені до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або відряджених до цих органів військовослужбовців, затвердженого начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 03.01.2024р. №111/ЗПУ.

У вказаній довідці від 07.12.2023р. №2022/ОКП/24/137 також зазначено про те, що зазначеним військовослужбовцем порушень, передбачених п.14 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (затв. наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260), протягом зазначеного періоду допущено не було.

Дана довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Відповідно до довідки Угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України від 05.01.2024р. №2022/ОКП/24/19, яка видана військовослужбовцю, який проходить військову службу в Одеському регіональному структурному підрозділі Украероруху, а саме у тому, що підполковник ОСОБА_1 у період з 01.12.2023р. по 31.12.2023р. виконував бойові (спеціальні) завдання у складі угрупування морської піхоти «Катран», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

Підстава:

1.Бойовий наказ командувача угрупування морської піхоти «Катран», до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець від 29.09.2023р. №БН-8т/кмп;

2.Журнал ведення бойових дій №4/143/113т, №4/143/132т;

3.Рапорт начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації угрупування морської піхоти «Катран» про безпосередню участь військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування морської піхоти «Катран»;

4.Перелік органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), які включені до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або відряджених до цих органів військовослужбовців, затвердженого начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 03.01.2024р. №111/ЗПУ.

У вказаній довідці від 05.01.2024р. №2022/ОКП/24/19 також зазначено про те, що зазначеним військовослужбовцем порушень, передбачених п.14 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (затв. наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260), протягом зазначеного періоду допущено не було.

Дана довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Згідно з довідкою Угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України від 06.02.2024р. №2022/ОКП/24/118, яка видана військовослужбовцю, який проходить військову службу в Одеському регіональному структурному підрозділі Украероруху, а саме у тому, що підполковник ОСОБА_1 у період з 01.01.2024р. по 08.01.2024р. виконував бойові (спеціальні) завдання у складі угрупування морської піхоти «Катран», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

Підстава:

1.Бойовий наказ командувача угрупування морської піхоти «Катран», до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець від 29.09.2023р. №БН-8т/кмп;

2.Журнал ведення бойових дій №4/143/132т;

3.Рапорт начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації угрупування морської піхоти «Катран» про безпосередню участь військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування морської піхоти «Катран»;

4.Перелік органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), які включені до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або відряджених до цих органів військовослужбовців, затвердженого начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 03.01.2024р. №111/ЗПУ.

У вказаній довідці від 06.02.2024р. №2022/ОКП/24/118 зазначено також про те, що зазначеним військовослужбовцем порушень, передбачених п.14 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (затв. наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260), протягом зазначеного періоду допущено не було.

Дана довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Позивач скерував на адресу Украероруху заяву від 10.03.2025р., у якій, із посиланням на приписи постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. №168, «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (затв. наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260), просив ухвалити рішення про нарахування та виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану. Вказував, що загальна суму додаткової винагороди за період з 06.11.2023р. по 08.01.2024р. складає 104569,88 грн., у т.ч. з розрахунку 50000 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах:

з 06.11.2023р. по 31.11.2023р. - 41666,66 грн;

з 01.12.2023р. по 31.12.2023р. - 50000 грн;

з 01.01.2024р. по 08.01.2024р. - 12903,22 грн.

До вказаної заяви від 10.03.2025р. ОСОБА_1 додав: копію витягу з наказу командувача угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 08.11.2023р. №20; копію витягу з наказу командувача угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2024р. №8; копії довідок Угрупування морської піхоти «Катран» Міністерства оборони України від 07.12.2023р. №2022/ОКП/24/137, від 05.01.2024р. №2022/ОКП/24/19, від 06.02.2024р. №2022/ОКП/24/118.

Украерорух на заяву ОСОБА_1 скерувало лист від 01.04.2025р. №2.1-09-2/1073/25, у якому зазначило, що в додатках до заяви відсутні документи, які фігурують в долучених довідках, як підстави для їх оформлення, з огляду на що, Украерорух не має підтверджень виконання заявником бойових (спеціальних) завдань, віднесених до переліку бойових (без пекових заходів). Вказано про те, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху (його структурних підрозділів) виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в Украерорусі, інших виплат, установлених для відповідних працівників Украероруху, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №104, а постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 не поширює свою дію на військовослужбовців, відряджених до Украероруху.

Вважаючи спірну відмову протиправною щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. №168, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності заявлених позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для їх задоволення.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Цим Законом установлено єдину систему соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Такі розміри визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Абзацом 2 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII визначено, що порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260 (із змінами) затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

Абзацом 3 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII визначено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, відряджених до державних органів, установ та організацій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №104.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил.

Грошове забезпечення виплачується виходячи з (І) окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, (ІІ) інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також (ІІІ) окладів за військовими (спеціальними) званнями і (ІV) надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (абзац 2 пункту 1 Порядку №104).

При цьому, виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться (абз.3 п.1 Порядку №104).

Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці (абзац 5 пункту 1 Порядку №104).

За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії стосовно соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил України.

Правовими підставами проходження військової служби позивачем у структурному підрозділі Украероруху є ч.6 ст.10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ, п.153 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (затв. Указом Президента України від 10.12.2008р. №1153/2008), Указ Президента України від 03.05.2017р. №126/2017 «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами».

Відповідно до пункту 1.1 «Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України» (затв. наказом Міністерства інфраструктури України від 18.03.2021р. №121), Украерорух є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Підприємство є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху відповідно до договорів покладена на Україну.

Згідно з п.1.2 Статуту Украероруху, підприємство є основою об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, до його складу входять підрозділи ОЦВС.

В особливий період підрозділи ОЦВС підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України щодо виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 (затв. Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX), у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022р.) Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до п.4 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з п.6 Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав Постанову №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Абзацом 2 п.1 Постанови №168 регламентовано, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до вимог п.1 Постанови №168 (у первинній редакції), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згодом цей пункт Постанови №168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022р. №217, від 22.03.2022р. №350, від 01.04.2022р. №400, від 01.07.2022р. №754, від 07.07.2022р. №793, від 09.08.2023р. №836 та інші.

Відповідно до п.1 Постанови №168 (у редакції постанови від 09.08.2023р. №836) на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Також постанову доповнено п.п.1-1 та 1-2 такого змісту:

« 1-1. Установити, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони чи наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

Відповідно до п.2-1 Постанови №168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

- порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у п.1 цієї постанови;

- особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у п.п.1-1 і 1-2 цієї Постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

- порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Змін до Порядку №104 у зв`язку з прийняттям Постанови №168 не вносилося.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991р. №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абз.2 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022р. №98 (застосовується з 24.02.2022р.), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І п.17, згідно з яким на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022р. №248/1217, від 25.03.2022р. №248/1298, від 18.04.2022р. №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022р.), Окреме доручення від 23.06.2022р. №912/з/29 (чинне з 01.06.2022р.).

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №44, (який застосовується з 01.02.2023р.), внесено зміни до Порядку №260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

З 29.09.2023р. наказом Міноборони України від 26.09.2023р. №566 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» абз.1, 2, 3 п.2 Розділу XXXIV Порядку №260 було викладено в такій редакції:

на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується в таких розмірах:

100000 грн. - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

50000 грн. - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Перелік органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів звертає увагу на те, що після відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, Верховним Судом сформовано правові висновки щодо застосування положень Постанови №168 у подібних правовідносинах, які, згідно з ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані під час розгляду цієї справи.

З метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів Постанови №168 стосовно поширення її дії на військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених для проходження військової служби до Украероруху, судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснила перегляд судового рішення у справі №160/13876/22.

У постанові від 19.03.2026р. Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.02.2024р. у справі №320/2090/23 та від 07.03.2024р. у справі №320/10293/22 щодо поширення на військовослужбовців, відряджених до державних підприємств, дії Постанови №168.

У зазначеній постанові Судова палата виходила з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.08.2024р. у справі №640/13029/22, правовідносини у якій є подібними до обставин справи [160/13876/22], здійснюючи системне тлумачення Постанови №168, урахувала зміст преамбули цієї постанови в первісній редакції, в якій зазначалося, що ця постанова прийнята на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію».

За висновком Великої Палати Верховного Суду, урахування преамбули під час системного тлумачення тексту Постанови №168 є неодмінним, адже зміст преамбули визначає основні засади тлумачення усього нормативно-правового акта. Преамбула вказує на умови та причини ухвалення цієї постанови та визначає мету її прийняття.

Одночасно, здійснюючи тлумачення Постанови №168, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що як текстуальне тлумачення змісту первинної редакції п.1 Постанови №168, так і системне тлумачення цієї постанови, з урахуванням умов її прийняття, визначеними у преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 грн повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям Збройних Сил України, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, а тому п.1 Постанови №168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови №104.

На тій підставі, що передбачена п.1 первинної редакції Постанови №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (п.2 ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ), тоді як абз.2 п.1 Постанови №104 чітко визначено те, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що положення Постанови №168 не поширюють дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.

Згодом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.08.2024р. у справі №640/13029/22, застосовано Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.10.2024р. у справі №240/21980/22, а також від 21.11.2024р. у справі №580/9551/23.

Отже, Судова палата дослідивши правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.02.2024р. у справі №320/2090/23 та від 07.03.2024р. у справі №320/10293/22 щодо поширення на військовослужбовців, відряджених до державних підприємств, дії Постанови КМУ №168, уважала за необхідне відступити від вказаних висновків, заснованих на помилковому ототожненні порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовців та військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, та надалі застосовувати правовий висновок, відповідно до якого положення Постанови №168 не поширюють дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови №104.

Тобто, з урахуванням зазначеної позиції Судової палати, колегія суддів уважає, що правові підстави для виплати відповідачем одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ №168 відсутні, оскільки приписи вказаної постанови не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до Украероруху.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2026р. у справі №420/7533/25 та від 16.07.2026р. у справі №380/555/23.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Однак, варто звернути увагу на те, що твердження позивача щодо порушення його прав також мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях та лише суб`єктивній думці останнього.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення має засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

З огляду на результат апеляційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 08.09.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: М.П. Коваль

В.О. Скрипченко