Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №420/1224/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1224/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.04.2025 по 16.12.2025 включно, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із застосуванням березня 2018 року , як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 25.04.2025 по 16.12.2025 року включно, із застосуванням березня 2018 року , як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, із врахуванням раніше виплачених сум .

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - 3 25.04.2025 року по день фактичної виплати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.04.2025 по 16.12.2025 включно, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із застосуванням березня 2018 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 25.04.2025 по 16.12.2025 року включно, із застосуванням березня 2018 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, із врахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_2 звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідно до архівних відомостей ОСОБА_1 протягом 2025 року нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, при цьому відповідачем у період з 25.04.2025 по 16.12.2025 включно у повному обсязі нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24.04.2025 № 301- ОС "Про особовий склад" (додаток 3 до відзиву на позовну заяву), який позивач навмисно не зазначає і не додає до позовної заяви, ОСОБА_1 з 24.04.2025 р. прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу, присвоєно первинне військове звання рядового складу "солдат" та призначено на посаду молодшим інспектором прикордонної служби 3 категорії – помічником гранатометника четвертої групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б)

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №968 - ОС від 17.12.2025 року був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення.

Позивачем було направлено запит Відповідачу про надання документів, в тому числі щодо повноти нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Листом у відповідь відповідачем було відмовлено у задоволені заявлених вимог, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за відповідний є березень 2018 року.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03 липня 1991 року «Про індексацію грошових доходів населення»(далі Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XIIіндексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XIIіндексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1282-XII, в редакції від 02 грудня 2012 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Законом № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, який набрав чинність з 01 січня 2016 року, внесені зміни у частину першу статті 4 Закону № 1282-XII, число « 101» замінено числом « 103».

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини друга четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1282-XIIпідприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-XII).

Згідно з положеннями частини шостої статті 5 Закону № 1282-XIIпроведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до статті 6 Закону № 1282-XIIу разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються, як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (в редакції чинній на час виникнення спору), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

З аналізу положень Закону № 2011-XIIтаЗакону № 1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців, і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Зокрема, в редакції Постанови № 1013, пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».

Отже, починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Тобто, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09 грудня 2015 року місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078).

Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника (в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок), а саме від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

З 01 березня 2018 року відбулась зміна грошового забезпечення військовослужбовців, у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку, що в 2025 році показник (індекс) інфляції розраховується послідовно та накопичується від початку періоду, тобто з 01.01.2025 року.

Тобто, правове регулювання спірних правовідносин було змінено Законом №4059-ІХ, а тому безпідставними є висновки суду першої інстанції щодо застосування коефіцієнтів індексу споживчих цін обчислених наростаючим підсумком починаючи з березня 2018 року.

Положення вищевказаного Закону №4059-ІХ України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" є чинними та не визнавались неконституційними.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі №554/154/22 наголошувала на тому, що Суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного врядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2025 року становив 101,2 %, в лютому 2025 року - 100,8 %, в березні 2025 року - 101,5 %, в квітні 2025 року - 100,7 %, в травні 2025 року - 101,3 %, в червні 2025 року - 100,8 %.

Отже, за період січень-червень 2025 року не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу в період з січня по червень 2025 року. Між тим, з липня по грудень 2025 року індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася (липень- листопад 2025 року в розмірі 133,23 грн., грудень 2025 року в розмірі 68,76 грн.).

При цьому суд вважає за необхідне вказати і те, що у спірних відносинах підлягають застосуванню саме норми статті 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" як нормативно-правового акта, який має вищу юридичну силу, аніж Постанова №1078, на яку посилається позивач в обґрунтування заявленого позову і яка є підзаконним нормативно-правовим актом.

Окремо суд наголошує, що оскільки згідно положень ст. 6 Закону № 1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін, а тому посилання відповідача на застосування квітня 2025 року як базового не змінює розміру індексації, що підлягала виплаті позивачу.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що протягом періоду служби позивача у 2025 році відповідач не мав правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця саме березень 2018 року. Наведене свідчить про недопущення відповідачем по відношенню до позивача оскаржуваної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 25.04.2025 по 16.12.2025 з урахуванням березня 2018 як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька