Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №420/41974/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41974/25

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

повний текст судового рішення

складено 18.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 420/41974/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВС Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 19 грудня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивачка просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 22.07.2025 № 75/2025 «Про скасування статусу члена загиблого (померлого) Захисника України ОСОБА_1 »;

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року суд задовольнив позов ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Так, апелянт вказав, що згідно з медичними та військово-обліковими документами, зокрема свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.12.2022 та лікарським свідоцтвом про смерть № 141 від 09.12.2022, травма, яка призвела до смерті сина позивачки, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. За твердженням відповідача, зазначене формулювання не відповідає вимогам Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740, адже за вимогами зазначеного Порядку смерть має бути пов`язана з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Апелянт зазначає, що 24.06.2025 Управлінням соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було помилково встановлено статус члена сім?ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видано посвідчення. І оскільки позивачці вже було встановлено статус члена сім?ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видано посвідчення, то Управлінням було прийнято рішення про скасування статусу члена сім?ї загиблого (померлого) Захисника України.

На переконання представника Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, позивачка не має права на отримання зазначеного статусу.

З огляду на зазначене, апелянт вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, а тому просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Позивачка своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу скористалась. ОСОБА_1 зазначила, що п. 18 Порядку надання статусу члена сім?ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (далі також – Порядок), визначається вичерпний перелік підстав, за яких можливе позбавлення заявника статусу члена сім?ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Проте жодних обставин, які б свідчили про наявність підстав для застосування пп. 3 п. 18 Порядку, не існувало та не існує, у зв?язку з чим суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що рішення від 22.07.2025 № 75/2025 є протиправним. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому позивачка просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2022 під час виконання обов`язків військової служби помер син позивачки ОСОБА_2 , лейтенант, командир взводу управління командира другої артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) Міністерства Оборони України.

ОСОБА_2 було зараховано до списків особового складу частини НОМЕР_3 з 09.09.2021 на підставі наказу № 181 від 09.09.2021.

З 20.04.2022 по 12.05.2022 ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

12.05.2022 під час виконання завдань в зоні проведення бойових дій ОСОБА_2 одержав вогнепальне осколкове наскрізне поранення нижньої третини правої гомілки з переломом нижньої третини малогомілкової кістки з дефектом, що підтверджується довідкою від 29.12.2022 № 4932, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.01.2023, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 03.06.2025 № 2741/p.

Рішенням Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 24.06.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено статус члена сім`ї загиблого Захисника України, на підтвердження чого позивачці було видано посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника України серія НОМЕР_4 від 24.06.2025.

22.07.2025 рішенням Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 75/2025 «Про скасування статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України ОСОБА_1 » було скасовано статус члена сім`ї загиблого Захисника України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважаючи протиправним рішення Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 22.07.2025 № 75/2025 «Про скасування статусу члена загиблого (померлого) Захисника України ОСОБА_1 », позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що позбавлення місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики заявницю статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України можливо у випадку виявлення факту зміни причини смерті внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, що не пов`язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. ОСОБА_1 жодним чином причину загибелі свого сина не змінювала; в жодний за наданих ОСОБА_1 документів для встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України не було внесено недостовірну інформацію; жодні обставини після встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України не змінились, всі обставини які мали досліджуватись місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики при вирішенні питання про встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та докази, якими ці обставини підтверджуються, були наявні в розпорядженні відповідача на час прийняття рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Таким чином, на думку місцевого суду, жодних обставин які б свідчили про наявність підстав для скасування рішення не було, а отже оскаржуване рішення Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 75/2025 від 22.07.2025 «Про скасування статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України ОСОБА_1 » є необґрунтованим та незаконним.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Пунктом 1 статті 10-1 Закону № 3551-XII визначено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

1) сім`ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

2) сім`ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

3) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

4) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

5) сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

6) сім`ї осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставою для надання особам, зазначеним у пункті 4 частини першої цієї статті, статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) клопотання про надання статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) висновок судово-медичної експертизи.

Підставою для надання членам сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є довідка про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими така особа брала безпосередню участь у здійсненні зазначених заходів.

До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

У такій заяві зазначаються відомості, необхідні для встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не володіє такими відомостями (документами), орган, уповноважений встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.

Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) орган, уповноважений встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви позивачки рішенням Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 24.06.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено статус члена сім`ї загиблого Захисника України, на підтвердження чого позивачці було видано посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника України серія НОМЕР_4 від 24.06.2025.

Проте 22.07.2025 рішенням Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 75/2025 «Про скасування статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України ОСОБА_1 » було скасовано статус члена сім`ї загиблого Захисника України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів зауважує, що Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 передбачено, що місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики позбавляє заявника статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі:

1) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою, яка загинула (пропала безвісти) або померла, умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

1-1) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;

2) виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або надання недостовірних даних;

3) виявлення факту зміни причини смерті внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, що не пов`язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

4) повторної реєстрації шлюбу дружинами (чоловіками) загиблих (померлих) осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону;

5) народження дитини чи реєстрації шлюбу дітьми (крім дітей, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, та дітей, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти) загиблих (померлих) осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону;

6) подання заявником заяви у довільній формі про позбавлення його статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

7) встановлення Мінветеранів за результатами проведеної перевірки факту порушення місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики процедури надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;

8) скасування актового запису про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутніми осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону.

Рішення місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики щодо позбавлення заявника статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України може бути оскаржене відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або в судовому порядку.

Інформація про заявників, яких позбавлено статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, в одноденний строк з дня прийняття відповідного рішення вноситься місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики до Реєстру, а у разі відсутності технічної можливості місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики подає таку інформацію у триденний строк з дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів за формою, визначеною в додатку 2 до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 579.

Проведення перевірки відомостей про наявність обвинувальних вироків суду, зазначених у підпунктах 1 та 1-1 цього пункту, та відомостей про скасоване рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою, зазначене у підпункті 8 цього пункту, здійснюється на підставі даних, одержаних з Єдиного державного реєстру судових рішень, в порядку інформаційної взаємодії Мінветеранів з ДСА.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач позбавив ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України з посиланням на підпункт 3 пункту 18 Порядку № 740 з підстав того, що такий статус був встановлений їй помилково.

Колегія суддів зауважує, що приписи зазначеного пункту Порядку містять вичерпний перелік підстав для позбавлення особи відповідного статусу, який розширеному тлумаченню не підлягає. Проте відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не доведено наявності жодної з передбачених законодавством підстав.

Колегія суддів звертає увагу, що факт порушення процедури надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України встановлюється Мінветеранів, а не територіальним підрозділом соціального захисту.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 змінювала причину загибелі свого сина; до жодного з наданих ОСОБА_1 документів для встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України не було внесено недостовірну інформацію; жодні обставини після встановлення ОСОБА_1 відповідного статусу не змінилися. Усі обставини, які мали досліджуватися місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики під час вирішення питання про встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, та докази, якими ці обставини підтверджуються, були наявні в розпорядженні відповідача на час прийняття рішення про встановлення такого статусу.

Таким чином, жодних обставин, які б свідчили про наявність підстав для застосування підпункту 3 пункту 18 Порядку № 740, не існує, а отже колегія суддів погоджується, що оскаржуване рішення Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 75/2025 від 22.07.2025 «Про скасування статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України ОСОБА_1 » є необґрунтованим та протиправним.

Посилання апелянта на те, що смерть має бути пов`язана з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки причинний зв`язок смерті сина позивачки встановлюється на підставі відповідних документів (зокрема військово-лікарської комісії), які були подані заявницею під час первинного звернення та надавали підстави для прийняття рішення про встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

При цьому, колегія суддів повторює, що у разі наявності помилки чи порушення процедури, такі обставини має встановити саме Мінветеранів.

Отже установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.

Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 420/41974/25 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 420/41974/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко