Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №420/19516/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19516/25

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

повний текст судового рішення

складено 30.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/19516/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний регіон» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Південний регіон”, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2025 № 27676/15-32-07-03-25;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2025 № 28674/15-32-07-03-25.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року суд задовольнив позов в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник податкового органу подав апеляційну скаргу. Апелянт вказав, що Одеським окружним адміністративним судом порушено частину першу статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд у частині задоволення позовних вимог безпідставно надав перевагу доводам позивача щодо повної невідповідності вимогам законодавства встановлених контролюючим органом порушень під час перевірки, а також донарахованих податкових зобов`язань та застосованих штрафних санкцій. На переконання відповідача, такі доводи товариства не були підкріплені належними доказами та повністю суперечать фактичним обставинам справи, встановленим Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Так, апелянт наголошує, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Південний регіон” у грудні 2020 року на підставі бухгалтерської проводки Дт 231 - Кт 231 (документ № 00000000040 від 30.12.2020 року, відповідно до картки рахунку 231) було списано ТМЦ та послуги, раніше віднесені на вирощування культури «просо», та перевено їх на вирощування винограду. Оскільки вказані витрати не пов`язані з технологічним процесом вирощування винограду, контролюючий орган вказує на використання цих активів у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У зв`язку з цим, на переконання апелянта, в порушення вимог пункту 198.5 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, позивач не відобразив податкові зобов`язання з ПДВ у грудні 2020 року на суму 88 467, 00 грн та не зареєстрував відповідну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені законодавством строки.

Поряд із цим, апелянт зазначає, що у січні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Південний регіон” списано корисні відходи соняшника (зерновідходи І та ІІ категорії) на рахунок 947 бухгалтерського обліку «Нестачі і втрати від псування цінностей» на суму 749 979, 99 грн. Податковий орган зауважує, що зменшення зернової маси у процесі доробки за рахунок зниження вологості та смітної домішки кожної партії зерна не є природним убутком, а отже, таке списання свідчить про використання активів поза межами господарської діяльності. Як наслідок, в порушення вимог пункту 198.5 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, позивач не відобразив податкові зобов`язання з ПДВ у січні 2020 року на суму 149 996, 00 грн та не зареєстрував відповідну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є законною підставою для донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій.

З огляду на вказане, апелянт просив скасувати рішення суду, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний регіон” вказав, що списання ТМЦ та послуг, віднесених на вирощування проса, відбулося внаслідок загибелі посівів через обставини, які не залежать від товариства. Оскільки вказана сільськогосподарська культура вирощувалася з метою отримання доходу, немає підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, як і немає підстав для складання та реєстрації відповідних податкових накладних.

Позивач наголосив, що віднесення понесених платником податків витрат до таких, що здійснені в межах господарської діяльності, є цілком правомірним, оскільки товари та послуги придбавалися саме для вирощування посівів з метою їх подальшої реалізації, а тому факт подальшої загибелі врожаю внаслідок несприятливих погодних умов не позбавляє такі операції господарського характеру та не зобов`язує платника нараховувати компенсуючі податкові зобов`язання з ПДВ, який раніше був законно включений до складу податкового кредиту.

Поряд із цим, позивач наголошує, що втрати товарів у процесі доробки чи під час зберігання і транспортування є об`єктивно існуючими, природними та невідворотними процесами, що перебувають поза межами контролю та впливу підприємства і є невід`ємною частиною господарської діяльності. Доробка (очищення та сушіння) збільшує собівартість продукції, а відтак це технологічні витрати, адже вони пов`язані з доведенням продукції до стану, в якому вона придатна до використання в запланованих цілях, і включаються до собівартості переданого на зберігання зерна. З огляду на це, зменшення маси продукції в результаті її доробки не є її втратою (псуванням). Враховуючи зазначене, позивач вважає, що у разі зменшення маси насіння та утворення мертвих відходів у процесі доробки відсутні правові підстави для донарахування ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Списання соняшнику на суму 749 979, 99 грн товариством проведено на підставі акту списання від 02.01.2020 № 54 «Відходи соняшника» в кількості 47 300 кг. Причина списання: «списання відходів у межах природного убутку». В бухгалтерському обліку вказану операцію відображено наступним чином: Дт 27 Кд 231, Дт 947 Кд 27. При цьому жодних зауважень щодо оформлення зазначеного акту, на підставі якого Товариством з обмеженою відповідальністю “Південний регіон” здійснено відповідне списання, у контролюючого органу не було. Крім того, акт перевірки не містить пояснень, доказів чи проведених розрахунків понаднормового (поза межами норм природного убутку) списання зернових культур, зокрема шляхом визначення кількісних показників у співвідношенні до партії товару чи загалом по сільськогосподарській культурі. За наведеного вище правового регулювання та обставин справи, позивач вважає очевидною відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний регіон” обов`язку нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

З огляду на вказане, позивач просив залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Судом встановлено, що видами діяльності позивача є основний: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.21 Вирощування винограду; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, від 16.01.2015 № 772/15-32-07-03-18 головному державному інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників та аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Курманенко Юрію, від 16.01.2015 № 773/15-32-07-03-18 головному державному інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників та аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Любкевич Сергію, від 16.01.2015 № 774/15-32-07-03-18 головному державному інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників та аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Хаджиміті Олесі, від 16.01.2015 № 776/15-32-07-03-18 головному державному інспектору відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Просіній Інні, від 16.01.2015 № 775/15-32-07-03-18 головному державному інспектору відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Нейковій Світлані; від 31.01.2025 № 1801/15-32-07-03-18 головному державному інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області Дахіна Ігорю; від 31.01.2025 № 1802/15-32-07-03-18 головному державному інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області Насирову Ренату,згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненням, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.01.2025 № 123-п проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний регіон” (скорочено ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН»), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Перевірка проводилася в період з 24.01.2025 по 13.02.2025.

За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт від 20.02.2025 № 7217/15-32-07-03-20.

Під час проведення перевірки відповідач встановив порушення:

1. п. 44.1 ст. 44 п. 188.1 ст. 188 п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та п. 5 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами та доповненнями), занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 757 110 грн. у тому числі за лютий 2018 на суму 11 718 грн, за березень 2018 на суму 5 859 грн., за квітень 2018 на суму 5 859 грн., за травень 2018 на суму 5 859 грн., за липень 2018 на суму 11 718 грн., за квітень 2019 на суму 55 931 грн., за травень 2019 на суму 6 659 грн., за червень 2019 на суму 6 659 грн., за липень 2019 на суму 6 659 грн., за жовтень 2019 на суму 21 303 грн., за листопад 2019 на суму 7 101 грн., за грудень 2019 на суму 7 101 грн., за січень 2020 на суму 157 097 грн., за лютий 2020 на суму 7 101 грн., за березень 2020 на суму 7 101 грн., за квітень 2020 на суму 7 717 грн., за травень 2020 на суму 7 717 грн., за червень 2020 на суму 7 717 грн., за жовтень 2020 на суму 30 868 грн., за листопад 2020 на суму 7 717 грн., за грудень 2020 на суму 96 184 грн., за січень 2021 на суму 8 196 грн., за лютий 2021 на суму 8 196 грн., за березень 2021 на суму 8 196 грн., за жовтень 2021 на суму 57 372 грн., за листопад 2021 на суму 8 196 грн., за жовтень 2023 на суму 185 309 грн. та завищено суми від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 212 734 грн., у тому числі за вересень 2024 року на суму 212 734 грн.

2. п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755 – VI із змінами та доповненнями, внаслідок подання Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 1-4 квартали 2018 р., 1-4 квартали 2019 р., 1-4 квартали 2020 р., 1-4 квартали 2021 р., 1-4 квартали 2022 р., 1-4 квартали 2023 р., 1-3 квартали 2024 р. не у повному обсязі з недостовірними відомостями;

3. абз. 2 п. 57.1 ст.57, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 – VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого не сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб нарахованого (утриманого) із доходів фізичних осіб інших ніж заробітна плата за липень 2024 року в сумі 5 323,13 грн., несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників в сумі 77 075, 73 грн., у тому числі за липень 2024 року - 22 447, 51 грн., за серпень 2024 року – 54 628, 22 грн.;

4. абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 – VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого несвоєчасно перераховано військового збору в сумі 8 008, 02грн., у тому числі за липень 2024 року - 2 663, 15 грн., за серпень 2024 року – 5 344, 87 грн.

5. п.п. 16.1.3, п. 16.1 ст. 16, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», в частині неподання Податкових декларацій (Додатків ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за рік 2019, рік 2020.

Під час проведення перевірки відповідач встановив, що ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» в січні 2020 року списано ТМЦ (відходи соняшника) на 947 рахунок бухгалтерського обліку «Нестачі і втрати від псування цінностей» на суму 749 979, 99 грн.

Відповідно до звіту про переробку сільськогосподарської продукції за період з 27.08.2019 по 31.12.2019 (відмітка олівцем: списання ТМЦ 54 від 02.01.2020), дороблено соняшник (насіння соняшника врожаю 2019 року) в кількості 354 510 кг. В результаті доробки отримано:

Соняшник – 302 510 кг.

Відходи соняшника – 47 300 кг.

Мертві відходи – 4 700 кг.

Отримані ТМЦ «Соняшник» та «Відходи соняшника» оприбутковано на 27 рахунок бухгалтерського обліку «Продукція сільськогосподарського виробництва», «Мертві відходи» списані.

Вартість оприбуткованих «Відходів соняшника» на 27 рахунок бухгалтерського обліку «Продукція сільськогосподарського виробництва» становить 749 979, 99 грн. в кількості 47 300 кг.

Відповідно Акту списання від 02.01.2020 № 54 «Відходи соняшника» в кількості 47 300 кг. списано. Причина списання: «списання відходів в межах природнього убутку».

В бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Дт27Кд231, Дт947Кд27.

ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» у січні 2020 року було списано відходи соняшника (придатні (це зерновідходи І та ІІ категорії)) на 947 рахунок бухгалтерського обліку «Нестачі і втрати від псування цінностей» на суму 749 979, 99 грн. та ПДВ – 149 995, 99 грн., відповідно до п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» не відображено податкові зобов`язання з ПДВ у січні 2020 на суму 149 996 грн. та не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, відповідно чинного законодавства.

ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» в 2020 році вирощував сільськогосподарську культуру, а саме «просо». Для цього підприємством придбано насіннєвий матеріал «Просо українського походження врожаю 2019 року» в кількості 10 тонн на загальну суму 159 999, 96 грн. у тому числі 26 666, 66 грн. у ТОВ "ЗЛАТА-ТРЕЙД" код за ЄДРПОУ 35623200.

Відповідно до картки рахунку 231 «Основне виробництво» щодо вирощування просо, встановлено списання ТМЦ та послуг: 03.06.2020, Дт231/Кд27 – списання «насіннєвий матеріал» на суму 133 333,30 грн. та ПДВ – 26 666, 66 грн.

Первинний документ: Акт витрат насіння та насіннєвого матеріалу від 03.06.2020 № 108 «Насіння просо» на площі 392 га, фактична витрата на 1 га – 25,5 кг., всього – 10 000 кг, сума 133 333, 30 грн.;

30.06.2020, Дт231/Кд631 – списання послуг на суму 3 749, 95 грн. та ПДВ - 749, 99 грн.

Первинний документ: Акт надання послуг від 30.06.2020 № 337, номенклатура «Транспортні послуги», виконавець ФГ «КУЛЕВЧА»;

30.06.2020, Дт231/Кд203 – списання ГСМ на суму 12 825, 00 грн. та ПДВ (7 %) - 897, 75 грн.

Первинний документ: Лімітно-забірна карта № 88 на отримання матеріальних цінностей – «дизельне паливо» в кількості 950 л.;

30.06.2020, Дт231/Кд208 – списання ядохімікатів на суму 278 722, 20 грн. (відображено шість однорідних операцій на суму 12 033, 00 грн., 32 103, 40 грн., 11 209, 60 грн., 39 211, 20 грн., 98 325, 00 грн., 85 840, 00 грн., що становить у сумі 278 722, 20 грн.) та ПДВ – 55 744, 44 грн.

Первинний документ: Акт «Про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин на червень 2020 року» використано добрив, ядохімікатів, гербіцидів: Суперклін – 1000 л., Агрітер супер – 90 л., Агрітокс – 230 л., Віволт – 80 л., Пайт – 80 л., Сатін – 450 кг.;

30.06.2020, Дт231/Кд631 – списання послуг на суму 21 999, 99 грн. та ПДВ – 4 400, 00 грн.

Первинний документ: Акт надання послуг від 30.06.2020 № 338, номенклатура «Оренда сільськогосподарської техніки трактора колісного FENDT 936, державний номер НОМЕР_1 з обслуговуючим персоналом», виконавець ФГ «КУЛЕВЧА»;

30.06.2020, Дт231/Кд203 – списання ГСМ на суму 114, 33 грн. та ПДВ (7 %) - 8,00 грн.

Первинний документ: Лімітно-забірна карта № 188 на отримання матеріальних цінностей – «дизельне паливо» в кількості 8 л.

Первинні документи щодо витрат на подальше вирощення, збирання сільськогосподарської культури «просо» відсутні. Оприбуткування вирощеної продукції «просо» в 2020 році відсутнє.

Вищевказані ТМЦ та послуги, списані на вирощування «просо» 30.12.2020, без документального підтвердження бухгалтерською проводкою Дт231Кт231 (документ № 00000000040 від 30.12.2020, відповідно до картки рахунку 231), віднесено на вирощування винограду.

Також відсутні данні щодо «просо» в статистичних звітах ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» за 2020 рік.

Отже, на переконання відповідача, ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» у грудні 2020 року, на підставі проводки в бухгалтерському обліку Дт231Кт231 (документ № 00000000040 від 30.12.2020, відповідно до картки рахунку 231) 30.12.2020 було списано ТМЦ та послуги віднесені на вирощування «просо» на вирощування винограду, які не пов`язані з його вирощенням, на суму 450 744, 77 грн. та ПДВ – 88 466, 84 грн., відповідно до п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» не відображено податкові зобов`язання з ПДВ у грудні 2020 на суму 88 467 грн. та не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, відповідно чинного законодавства.

Не погоджуючись з висновками акту від 20.02.2025 № 7217/15-32-07-03-20, позивач подав заперечення від 05.03.2025, які 19.03.2025 залишені без задоволення.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 20.03.2025 № 12373/15-32-07-03-25; № 12375/15-32-07-03-25; № 12378/15-32-07-03-25.

ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення: від 20.03.2025 № 12373/15-32-07-03-25; № 12375/15-32-07-03-25; № 12378/15-32-07-03-25.

04.06.2025 ДПС України прийнято рішення, яким скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 20.03.2025 №№ 12373/15-32-07-03-25, 12375/15-32-07-03-25, 12378/15-32-07-03-25 в частині, що стосується заниження сум податкових зобов`язань з ПДВ за операціями з послуг оренди транспортних засобів та відповідних штрафних санкцій, а в іншій частині зазначені ППР залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

На підставі акту від 20.02.2025 № 7217/15-32-07-03-20, висновка щодо результатів розгляду заперечень від 19.03.2025 № 80/15-32-07-03-22 та рішення про результати розгляду скарги від 04.06.2025 № 16094/6/99-00-06-01-01-06 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:

від 09.06.2025 № 28676/15-32-07-03-25, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 6 800, 00 грн.

від 09.06.2025 року № 28674/15-32-07-03-25, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 238 463 грн. та за штрафними (фінансовими) санкція у розмірі 23 846 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями повивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що списання відходів соняшника проведено межах норм природних втрат та пов`язані з веденням господарської діяльності, що підтверджується наданими до перевірки документами і як наслідок, позивачем правомірно не віднесено до бази оподаткування загальну вартість списаної сільськогосподарської продукції. За наведеного вище правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов`язку нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до підпункту “г” пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Крім того, місцевий суд зауважив, що господарська діяльність позивача пов`язана з вирощуванням відповідних зернових культур, спрямована на отримання доходу, а відтак висновки відповідача про те, що відповідно до п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ТОВ “ПІВДЕННИЙ РЕГІОН” не відображено податкові зобов`язання з ПДВ у грудні 2020 на суму 88 467 грн. та не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, відповідно чинного законодавства є безпідставними.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, суд виходив з наступного.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) передбачено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь – яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Так згідно з наданими первинними документами, перевіркою встановлено, що ТОВ “ПІВДЕННИЙ РЕГІОН” в січні 2020 року списано ТМЦ (відходи соняшника) на 947 рахунок бухгалтерського обліку “Нестачі і втрати від псування цінностей” на суму 749 979, 99 грн.

Апелянт наголошує, що зменшення зернової маси у процесі доробки за рахунок зниження вологості та смітної домішки кожної партії зерна не є природним убутком.

Колегія суддів зазначає, що податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Колегія суддів зауважує, що використання платником податку товарів, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, поза межами його господарської діяльності зумовлює виникнення в нього обов`язку визначити податкові зобов`язання з податку на додану вартість за основною ставкою згідно з підпунктом г) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України виходячи з бази оподаткування, обчисленої відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України.

При цьому втрати товарів у процесі зберігання/транспортування та навантаження є об`єктивно існуючими природніми та невідворотними процесами, що знаходяться поза межами прямого контролю та впливу підприємства і є невід`ємною частиною звичайного технологічного процесу їх експорту. Втрати в межах норм слід вважати такими, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію, було висловлено Верховним Судом у постановах від 16.01.2020 у справі № 320/6241/18, від 24.10.2024 у справі № 160/4504/23, від 08.11.2022 у справі № 560/742/19.

Однак якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв`язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами, послугами, необоротними активами придбаними чи виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, висновок місцевого суду в частині того, що втрати в межах норм природного убутку слід вважати такими, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, є правильним.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Всі показники фінансової (податкової) звітності мають бути підтверджені первинними документами. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, іншими документами, пов`язаними з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд зауважує, що доробка (чищення, сушіння) та зберігання продукції, внаслідок яких зменшується маса продукції, є технологічними операціями, що спрямовані на доведення зернової та олійної продукції до стану, придатного для її реалізації. Вони становлять технічні (виробничі) витрати та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю платника податків.

Під час зберігання відбувається природний убуток такої продукції через біологічні та механічні втрати. Крім того, доробка продукції, внаслідок якої зменшується її кількість і покращується якість зернових та олійних культур (зокрема, через зниження вологості й вмісту сміттєвої домішки), супроводжується формуванням відповідних відходів. Отже, зберігання та доробка зерна, внаслідок яких виникають природні втрати продукції та відходи, є невід`ємною частиною єдиного технологічного процесу накопичення і зберігання зернових та олійних культур перед їх продажем.

Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у справі № 640/11784/20 зазначив, що послуги з доробки зерна (очищення та сушіння) на елеваторі збільшують його собівартість, відтак це технологічні витрати, адже вони пов`язані з доведенням продукції до стану, у якому вона придатна до використання в запланованих цілях, та включаються до собівартості переданого на зберігання зерна.

У постанові від 11.01.2021 у справі № 440/2891/19 Верховний Суд також вказав на те, що зменшення маси зерна в результаті його доробки (чищення, сушіння) не вважається його втратою (псуванням), оскільки такі дії є технологічною операцією, спрямованою на доведення зерна до стану, придатного для його реалізації.

За наведеного вище правового регулювання та встановлених обставин справи, суд погоджується із висновками місцевого суду про відсутність у позивача обов`язку нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

З огляду на це, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що полягали у невідображенні податкових зобов`язань з ПДВ у січні 2020 року на суму 149 996, 00 грн та нереєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, є помилковими та необґрунтованими.

Щодо другого порушення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно з наданими первинними документами, перевіркою встановлено, що ТОВ “ПІВДЕННИЙ РЕГІОН” в 2020 році вирощував сільськогосподарську культуру, а саме “просо”. Для цього підприємством придбано насіннєвий матеріал “Просо українського походження врожаю 2019 року” в кількості 10 тонн на загальну суму 159 999, 96 грн. у тому числі 26 666, 66 грн. у ТОВ "ЗЛАТА-ТРЕЙД" код за ЄДРПОУ 35623200.

ТОВ “ПІВДЕННИЙ РЕГІОН” у грудні 2020 року, на підставі проводки в бухгалтерському обліку Дт231Кт231 (документ № 00000000040 від 30.12.2020, відповідно до картки рахунку 231) 30.12.2020 було списано ТМЦ та послуги віднесені на вирощування “просо” на вирощування винограду, які не пов`язані з його вирощенням, на суму 450 744, 77 грн. та ПДВ – 88 466, 84 грн.

З матеріалів справи слідує, що списання ТМЦ та послуг, віднесених на вирощування проса, відбулось внаслідок загибелі посівів через обставини, які не залежать від ТОВ “ПІВДЕННИЙ РЕГІОН”, які вирощувалися з метою отримання доходу.

Відповідно до акту обстеження та списання загиблих озимих зернових культур в ТОВ "ПІВДЕННИЙ РЕГІОН", Саратського району, Одеської області від 06.07.2020 Комісія у складі: директора ТОВ "ПІВДЕННИЙ РЕГІОН" Бойчева А.Г., інженер-механіка ОСОБА_1 , головного бухгалтера ОСОБА_2 , секретаря Саратської селищної ради Єрьоменко С.В., спеціаліста-землевпорядника Коломицева В.О. провели обстеження посівів проса на площі 147.9476 та виявили, що у зв`язку з весняними заморозками та засухою весни та літа 2020 року загинули посіви проса на площі 147.9476 га; акт обстеження та списання загиблих озимих зернових культур в ТОВ "ПІВДЕННИЙ РЕГІОН", Саратського району, Одеської області від 06.07.2020 р. Комісія у складі: директора ТОВ "ПІВДЕННИЙ РЕГІОН" ОСОБА_3 , інженер-механіка ОСОБА_1 , головного бухгалтера ОСОБА_2 , голови Плахтіївської сільської ради Лихо І.Г., депутата Плаїтіївської сільської ради Саламахи В.С. провели обстеження посівів проса на площі 244.05 га та виявили, що у зв`язку з весняними заморозками та засухою весни та літа 2020 року загинули посіви проса на площі 244.05 га; довідку про несприятливі погодні умови восени 2019 р., у зимовий період 2019-2020 рр. та весняний період 2020 р. щодо стану посівів озимих та інших культур на території Саратського району Одеської області Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів №№ 734/-09 від 19.09.2020 р.

При цьому, 14 січня 2021 року Одеська регіональна Торгово-промислова палата видала Сертифікат № 5100-21-0035 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ "ПІВДЕННИЙ РЕГІОН", яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови (посуха, заморозки на території Саратського району Одеської області). Періодом дії форс- мажорних обставин є дата, починаючи з 01 жовтня 2019 року до 06 липня 2020 року.

Вказаний Сертифікат був виданий щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахувати податкові зобов`язання за липень 2020 року з податку на додану вартість до ГУ ДПС в Одеській області, виходячи з бази оподаткування, з урахуванням п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, а саме: нарахувати податкові зобов`язання на результати врожаю проса на площі 391.9976 га, у термін: до 31.07.2020, за п. 198.5 ст. 198, з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПК України.

Відтак, загибель урожаю спричинена обставинами, які не залежали від волевиявлення платника податків, а усі понесені підприємством витрати прямо пов`язані із здійснення засіву проса, яке загинуло.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що витрати, понесені позивачем у зв`язку з організацією таких посівів, слід вважати частиною господарської діяльності позивача.

Отже, господарська діяльність позивача, пов`язана з вирощуванням відповідних сільськогосподарських культур, була спрямована на отримання доходу, а тому висновки відповідача про порушення ТОВ «ПІВДЕННИЙ РЕГІОН» вимог пункту 198.5 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що виявилося у невідображенні податкових зобов`язань з ПДВ у грудні 2020 року на суму 88 467,00 грн та нереєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені чинним законодавством терміни, є необґрунтованими.

Щодо посилання апелянта на те, що первинні документи щодо витрат на подальше вирощування і збирання сільськогосподарської культури просо, а також документи щодо оприбуткування вирощеної продукції проса в 2020 році відсутні, колегія суддів вважає його неспроможним, адже цілком очевидно, що у разі повної загибелі врожаю будь-яке його фактичне оприбуткування чи подальше збирання є фізично неможливим, а тому й відповідні первинні документи не могли бути складені підприємством.

Щодо віднесення послуг на вирощування «просо» на вирощування винограду, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснив списання витрат на послуги, які були надані безпосередньо у зв`язку із вирощуванням проса, у зв`язку з його фактичною та документально підтвердженою загибеллю внаслідок несприятливих погодних умов, що відповідає обставинам справи.

При цьому ключовим є саме факт списання вартості наданих послуг, що належним чином відображено в первинній документації та бухгалтерському обліку позивача. Оскільки первісною метою придбання цих послуг було їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства для отримання доходу, подальша вимушена загибель посівів через форс-мажорні обставини не змінює призначення понесених витрат та не зумовлює обов`язку нараховувати компенсуючі податкові зобов`язання з ПДВ.

Аналогічний висновок правового застосування положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України щодо віднесення понесених платником податків витрат до витрат, що вважаються здійсненими в межах господарської діяльності, які були придбані для вирощування загиблих посівів та ПДВ із вартості яких було включено до податкового кредиту - міститься в постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 460/212/19, від 31.05.2023 по справі № 808/325/17.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.02.2025, є помилковими та необґрунтованими. З огляду на вказане податкові повідомлення-рішення, прийняті на їх основі, також є протиправними. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Водночас, колегія суддів зауважує, що на підставі акту від 20.02.2025 № 7217/15-32-07-03-20, висновка щодо результатів розгляду заперечень від 19.03.2025 № 80/15-32-07-03-22 та рішення про результати розгляду скарги від 04.06.2025 № 16094/6/99-00-06-01-01-06 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

від 09.06.2025 № 28676/15-32-07-03-25, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 6 800, 00 грн;

від 09.06.2025 № 28674/15-32-07-03-25, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 238 463 грн. та за штрафними (фінансовими) санкція у розмірі 23 846 грн.

Проте, судом першої інстанції помилково встановлено та зазначено, що 09.06.2025 Головним управлінням ДПС в Одеській області, прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 27676/15-32-07-03-25, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 6 800, 00 грн (замість вірного № 28676/15-32-07-03-25), а тому рішення суду підлягає зміні в наведеній частині.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи (зокрема, в частині встановлення правильних реквізитів оскаржуваного акта індивідуальної дії), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни судового рішення в цій частині із зазначенням правильного номера податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/19516/25 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/19516/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний регіон» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, змінити в частині встановлення правильних реквізитів оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вважати вірним, що Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2025 № 28676/15-32-07-03-25, згідно з яким відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний регіон» застосовано штраф у розмірі 6 800, 00 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко