Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №420/7094/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7094/25

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

повний текст судового рішення

складено 11.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючої судді Голуб В.А.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/7094/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) № 31/28-2385 від 27.11.2024 року, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) № 31/28-2385 від 27.11.2024, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку. У задоволенні решти позову – відмовлено.

Рішення набрало законної сили 11.11.2025.

28.05.2026 представник ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Одеський окружний адміністративний суд від 10.10.2025 у справі № 420/7094/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) № 31/28-2385 від 27.11.2024 року, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262 ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 294 137, 84 грн.

Ухвалою від 11.06.2026 Одеський окружний адміністративний суд заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення – задовольнив. Змінив спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі № 420/7094/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) № 31/28-2385 від 27.11.2024, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2025 у розмірі 294 137, 84 грн.

Не погоджуючись із ухвалою суду, представник Пенсійного органу подав апеляційну скаргу. Так, апелянт вказав, що немає жодної обставини, яка б ускладнювала виконання рішення суду у справі № 420/7094/25 чи робила його неможливим. Перерахунок пенсії позивача було здійснено та виплата її відбувається з урахуванням чинного законодавства.

Щодо виплати заборгованості апелянт звертає увагу, що виплата коштів на виконання судового рішення залежить від бюджетного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Так, частину коштів позивачу було виплачено, а тому, на думку апелянта, не можна стверджувати, що рішення у справі не виконується, і через це відсутні підстави для застосування приписів статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, після скасування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, законодавством не визначено механізму виплати такої заборгованості.

З огляду на вищевикладене, апелянт просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Позивач своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 2 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024, що набрав чинності 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішення суду відповідачем виконано тільки в частині здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) № 31/28-2385 від 27.11.2024, виданої станом на 05.03.2019. Згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 по 31.12.2025, яка складає 294 441, 84 грн., проте вона не була виплачена.

Отже, станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі № 420/7094/25 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплати до пенсії в сумі 294 441, 84 грн.

Невиплаченою нарахована відкладена заборгованість залишається у розмірі 294 137, 84 грн. Апелянтом не спростовано розміру заборгованості.

Отже, рішення суду у справі понад двох місяців з дня набрання законної сили не було виконано в повному обсязі.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2025 у розмірі 294 137, 84 грн.

Посилання відповідача на те, що після скасування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, законодавством не визначено механізму виплати такої заборгованості, жодним чином не нівелює обов`язку виконання рішення суду в частині виплати заборгованості в повному обсязі.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/7094/25 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/7094/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко