Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №420/36584/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36584/25

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

повний текст судового рішення

складено 30.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/36584/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивачка просила суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.06.2025 № 155250028685;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 27.05.2024 перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIIІ «Про державну службу», у розмірі 60 % від заробітку, зазначеного в довідках від 27.05.2024 № 1676/0/31-24, № 1677/0/31-24, виданих Департаментом економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року суд задовольнив позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.06.2025 № 155250028685. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 27.05.2024 перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIIІ «Про державну службу», у розмірі 60 % від заробітку, зазначеного в довідках від 27.05.2024 № 1676/0/31-24, № 1677/0/31-24, виданих Департаментом економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнув з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав апеляційну скаргу.

Так, апелянт наголосив, що довідки від 27.05.2024 № 1676/0/31-24 та № 1677/0/31-24 містять відомості про нараховану заробітну плату станом на дату звернення за перерахунком до Пенсійного фонду України (27.05.2024), а не на дату виникнення права на перерахунок за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі. З огляду на це, вказані складові заробітної плати не могли бути враховані при переведенні на пенсію державного службовця. Оскільки за таких умов основний розмір пенсії зменшувався, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було правомірно винесено рішення про відмову № 155250028685 від 09.06.2025.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивачка своїм правом на надання відзиву не скористалась.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 10.05.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, яку призначено на підставі заяви про призначення пенсії від 17.05.2024, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

27.05.2024, через Веб-портал Пенсійного фонду України, позивачка звернулась із заявою про призначення пенсії (Допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами) та надала відповідні документи, які визначають право на пенсію за віком державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.06.2024 № 155250028685, за результатами розгляду заяви від 27.05.2024, позивачці було відмовлено у переході на пенсію відповідно Закону України «Про державну службу».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року в адміністративній справі № 420/32835/24 позовні ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.06.2024 № 155250028685 про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі заяви № 1092 від 27.05.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1992 по 16.08.1999 в органах державної податкової служби та з 20.08.2001 по 21.04.2009 в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, що враховується при призначенні пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 з 27.05.2024 пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу».

02 вересня 2025 року, через вебпортал Пенсійного фонду України, позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою ВЕБ-06001-Ф-С-25-182223, в якій прохала надати інформацію про виконання рішення від 16.04.2025 по справі № 420/32835/24 та виписку з розпорядження призначення пенсії з інформацією про періоди стажу державної служби та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, - Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надано відповідь № 32974-30347/Л-02/8-0600/25 від 01.10.2025, в якій зазначено, що на виконання рішення суду від 16.04.2025 по справі № 420/32835/24 повторно розглянуто заяву позивачки № 1092 від 27.05.2024 та проведено перерахунок щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» та зараховано періоди роботи з 01.04.1992 по 16.08.1999 в органах державної податкової служби та з 20.08.2001 по 21.04.2009 в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, що враховується при призначенні пенсії за віком державного службовця. За поданими документами, встановлено, що здійснити перерахунок щодо переходу на пенсію за віком згідно з Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» недоцільно, оскільки розмір пенсії зменшується, в результаті чого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду № 420/32835/24 винесено рішення від 09.06.2025 № 155250028685 про відмову в переході на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723 в зв`язку з недоцільністю.

Вважаючи неправомірним рішення щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 19.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що спірне рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії прийняте без дослідження наявності умов для призначення позивачці пенсії за віком на умовах статті 37 вищевказаного Закону. Оскільки право позивачки на призначення пенсії за віком порушено, а предметом розгляду цієї справи є саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову, то порушене право підлягає відновленню в обраний позивачкою спосіб.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову із визначеним способом захисту позивачки, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України № 3723-XII від 16.12.1993 «Про державну службу».

Відповідно до ч.1 ст.37 цього Закону на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII від 10.12.2015 «Про державну службу») право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін.

Зокрема, відповідно до ст. 90 Закону України № 889-VIII від 10.12.2015 «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами п.12 Прикінцевих та перехідних положень наведеного Закону для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш, як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії, відповідно до ст.37 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу» в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України № 889-VIII від 10.12.2015 «Про державну службу» передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу», але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

При цьому, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу» після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 цього Закону і Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII від 10.12.2015 «Про державну службу», а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Такий висновок відповідає правовій позиції, яка викладена у рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18 та у постановах від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17, від 10.04.2019 у справі № 607/2474/17.

Як установлено під час судового розгляду, позивачка отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 420/32835/24 повторно розглянуто заяву позивачки № 1092 від 27.05.2024 із зарахуванням певних періодів роботи. За поданими документами, встановлено, що здійснити перерахунок щодо переходу на пенсію за віком згідно з Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» недоцільно, оскільки розмір пенсії зменшується, в результаті чого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду № 420/32835/24 винесено рішення від 09.06.2025 про відмову в переході на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723 в зв`язку з недоцільністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 108/95-ВР від 24.03.1993 «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991р «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою надано пенсійному органу довідки для розрахунку пенсії.

Факт долучення вказаних довідок до заяви позивачки про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідачем не заперечується.

При цьому пенсійний орган відмовив у врахуванні зазначених довідок, посилаючись на те, що відомості про нараховану заробітну плату вказані станом на дату звернення позивачки до Пенсійного фонду України, а не на дату виникнення права на пенсію за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі.

Колегія суддів вважає помилковими такі доводи апелянта, адже приписами Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, чітко визначено, що посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених саме на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби.

Посилання апелянта на приписи пункту 4-2 цього Порядку, відповідно до якого для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом (або які звільнилися до дати введення класифікації), посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, колегія суддів вважає безпідставними та відхиляє, адже апелянтом не доведено проведення класифікації посад у Департаменті економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Спірні довідки видані уповноваженим суб`єктом, містять усі необхідні підписи та печатки, є чинними і в установленому порядку не скасовувалися, а тому обов`язкові до врахування пенсійним органом при обчисленні пенсії.

Таким чином, відповідач не довів правомірності своїх дій щодо неврахування довідок про складові заробітної плати.

При цьому колегія суддів зауважує, що право позивачки на призначення пенсії державного службовця встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи спірні правовідносини відповідно до наявних в матеріалах справи документів та через аналіз діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії державного службовця з урахуванням довідок від 27.05.2024 № 1676/0/31-24, № 1677/0/31-24, виданих Департаментом економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/36584/25 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/36584/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко